1 Особа

	Однина	Множина
Н	Я	МИ
Р	МЕНЕ	НАС
Д	МЕНІ	НАМ
З	МЕНЕ	НАС
О	МНОЮ	НАМИ
М	(на)МЕНІ	(на)НАС

2 особа

	Однина	Множина
Н	ТИ	ВИ
Р	ТЕБЕ	ВАС
Д З	ТЕБЕ	ВАС
О	ТОБОЮ	ВАМИ
М	(на)ТОБІ	(на)ВАС

3 особа

	Однина	Множина
Н	ВІН, ВОНА, ВОНО	ВОНИ
Р	ЙОГО, НЬОГО, НЕЇ, ЇЇ	ЇХ, НИХ
Д	ЙОМУ, ЇЙ	ЇМ
З	ЙОГО, НЬОГО, ЇЇ	ЇХ, НИХ
О	НИМ. НЕЮ	НИМИ
М	(на) НЬОМУ, НІМ, НІЙ	(на) НИХ

Очікуване виконання.

Особові займенники змінюються за числами і відмінками;

У непрямих відмінках займенників 3-ої особи після прийменника з’являється приставний Н: у нього, до неї, у них.

Інформація.

Послідовність розбору займенника як частини мови.

1. Займенник, його загальне значення.

2. З яким словом співвідноситься у тексті?

3. Початкова форма.

4. Розряд за значенням.

5. Рід (якщо є).

6. Число (якщо є).

7. Відмінок.

Домашнє завдання.

1. Випишіть з будь-якого художнього твору невеличкий уривок, який можна вважати текстом. Доведіть, що він є текстом. Підкресліть у ньому займенники. Які з них є особовими? Використовуючи отримані на уроці знання, зробіть розбір особових займенників.

2. Напишіть діалог (5-7 реплік), використовуючи особовий займенник Ви при звертанні до однієї особи.

Отже мета уроку, як і загальна мета навчання української мови становить системне утворення. Основою будь-якої системи є взаємозв’язок компонентів, йдеться про взаємозв’язане досягнення цілей навчання, виховання і розвитку на уроках української мови. А тому завдання на уроках мають бути комплексними, спрямованими на досягнення навчальних, розвивальних і виховних цілей. На жаль, автори підручників і вчителі не завжди дотримуються цієї умови.

9. Організація на уроці виконання різноманітних навчальних дій і видів діяльності. С.105.

Організація навчальної діяльності з рідної мови існує не сама для себе, а щоб забезпечити оволодіння учнями змістом навчального матеріалу, реалізацію комплексу навчальних цілей, які стоять перед навчальним процесом. Однак спостереження за навчальним процесом у школі переконує, що вчителі недостатньо зорієнтовані на те, що в структуру змісту уроку входять різні компоненти, засвоєння кожного з них вимагає специфічної діяльності учнів, і це визначає потребу в організації різних видів діяльності, а отже, різних навчальних дій у їх взаємозв'язку.

Цілі навчання, виховання й різнобічного розвитку учнів на уроках української мови досягаються лише за умови виконання учнями різноманітних навчальних дій і видів діяльності. Природно, що в умовах сорока п'яти хвилин уроку всі навчальні дії повинні виконуватись у тісному взаємозв'язку, у вигляді різних комбінацій, сукупність яких визначає технологію навчального процесу. За такого підходу кожен факт засвоєння нових знань про мову й мовлення, формування відповідних умінь і навичок одночасно становить акт розширення кругозору, виховання інтересів, якісного вдосконалення розумових здібностей учнів, формування їх інтелекту, пам'яті, розвитку мовлення, духовності, емоційно-естетичної сфери, наближення до морального ідеалу, без чого неможливе формування мовної особистості. Організовуючи різноманітні види діяльності і навчальні дії у їх взаємозв'язку, учитель залучає учнів до виконання найрізноманітнішіх видів діяльності й тим самим реалізовує розмаїття цілей навчання, виховання й розвитку.

Зауважимо, що останнім часом багато говорять про організацію на уроках різноманітних видів діяльності., але нерідко така орієнтація веде до того, що різноманітність стає самоціллю. Досить часто вчителі не враховують взаємозв'язків у реалізації навчальних цілей і відповідно організації різних навчальних дій і видів діяльності, будують навчальний процес на уроці без урахування цих зв'язків. Успішна реалізація комплексу навчальних цілей можлива лише за умови взаємозв'язаного виконання різних видів діяльності і відповідно різноманітних навчальних дій. Сукупність виконуваних навчальних дій і видів діяльності зумовлюється насамперед змістом і характером навчального матеріалу. Але вона залежить і від інших чинників, зокрема від загальної мети навчання української мови − формування національно-свідомої, духовно багатої мовної особистості. Відповідно до мети навчання української мови і до мети організації уроку добирається і дидактичний матеріал.

Розглянемо проект уроку з теми «Узагальнюючі слова при однорідних членах речення. 8 клас.

Мета організації уроку: сформувати в учнів поняття про узагальнюючі слова при однорідних членах речення, навчити правильно ставити розділові знаки при них.

Учні мають знати:

• слово, яке є об’єднуючою назвою до перелічуваних однорідних членів речення, називається узагальнюючим словом;

– узагальнююче слово може стояти перед однорідними членами або після них;

• якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, після нього ставиться двокрапка;

• якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире;

• узагальнююче слово виступає тим самим членом речення, що й однорідні.

Учні мають вміти:

• розпізнавати однорідні члени речення і узагальнюючі слова при них;

• оформляти узгальнюючі слова пунктуаційно;

• будувати речення з однорідними членами та узагальнюючими словами;

• використовуючи однорідні члени речення з узагальнюючими словами в текстах.

Інформація.

Слово, яке є об’єднувальною назвою до перелічуваних однорідних членів речення, називається узагальнюючим словом. Узагальнююче слово може стояти перед однорідними членами або після них. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, після нього ставиться двокрапка. Якщо узагальнююе слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире. Узагальнююче слово виступає тим самим членом речення, що й однорідні.

Завдання 1.

Прочитайте текст. До якого стилю мовлення він належить? Чому? Про яку пору року в ньому йдеться? Випишіть речення з однорідними членами та узагальнюючими словами при них. Чому слова називають узагальнюючими? Поясніть, спираючись на визначення. З’ясуйте синтаксичну роль однорідних членів речення та узагальнюючого слова, а також частину мови, до якої вони належать. Розставте розділові знаки.

Як одспіває хурделицями зима, як віддзвенить вона ожеледцем, збирається Данило до лісу, до своєї сторожки. Там він має оберігати од усякої напасті цілий лан лісової розсади: дрібненьких дубків, що недавно ще спали у жолудях, берізок, в’язків, кленочків, осичок і пухнастих сосонок, схожих на їжачків.

Григір Тютюнник. Лісова сторожка.//Твори. – К. : Український письменник, 1992.─ С.

Очікуване виконання.

Григір Тютюнник народився на Полтавщині у селянській сім”ї. Митець писав про простих людей, їхні переживання, радощі, горе. У людях Григір Михайлович перш за все цінував доброту, щирість. І героїв своїх творів змальовував щедрими, добрими особистостями. Письменник вчить нас, що вже змалку треба бути чесними і порядними за будь-яких обставин. Григір Тютюнник – неповторна мовна особистість. Його твори приваблюють своєю майстерністю, їх хочеться читати знову і знову.

Текст належить до художнього стилю. По-перше, це уривок з художнього твору. По-друге, текст спрямований до серця читача. По-третє, йому властиві образність, емоційність. Автор використовує слова в переносному значенні, виражає своє (авторське) ставлення до зображуваного. У тексті йдеться про весну, адже Данило збирається до лісу після того, “як одспіває хурделицями зима, як віддзвенить вона ожеледцем”. Там він має оберігати од усякої напасті цілий лан лісової розсади: дрібненьких дубків, що недавно ще спали у жолудях, берізок, в’язків, кленочків, осичок і пухнастих сосонок, схожих на їжачків.

Узагальнюючі слова – “лісової розсади”, тому що вони є обєднуючою назвою до перелічуваних однорідних членів речення: дубків, : берізок, в’язків, кленочків, осичок, сосонок. У реченні узагальнювальні слова та однорідні члени речення виступають додатками, належать до такої частини мови, як іменник. Після узагальнювальних слів ставиться двокрапка, тому що вони стоїть перед однорідними членами.

Завдання 2.

Прочитайте зачин тексту. Чому саме так починається текст? Про що йдеться в другому, третьому і четвертому реченнях? Доберіть до тексту заголовок. До якого стилю мовлення належить текст? Доведіть свою відповідь. Якої пори дня відбуваються події? Знайдіть речення з узагальнюючим словом та однорідними членами. Поясніть розділові знаки в ньому. Яку роль воно відіграє в тексті

Прокинувся пес Кузька аж тоді, коли сонце сховалося за гору. Небо, вода в калюжах поміж молодою травою, цвіт на груші, – усе там було червоне. Кузька потяг носом повітря. Воно смачно пахло димком і кашею.

(Григір Тютюнник. Твори. – К. : Український письменник, 1992.)

Очікуване виконання.

Текст починається так, щоб читач відразу зрозумів, хто його головний герой (пес Кузька). Друге речення деталізує те, що побачив Кузька (Небо, вода в калюжах поміж молодою травою, цвіт на груші – усе там було червоне.), а третє й останнє – те, як і що він відчув (Кузька потяг носом повітря. Воно смачно пахло димком і кашею.). Варіант заголовку – “Кузька прокинувся”.

Текст належить до художнього стилю, адже це уривок з художнього твору. Текст спрямований до серця читача, йому властива образність, емоційність, використовуються слова в переносному значенні, передається авторське ставлення, конкретність лексики. Використовуючи речення з однорідними членами і узагальнюючим словом до них (усе), автор описує вечір. (Небо, вода в калюжах поміж молодою травою, цвіт на груші – усе там було червоне.) Зрозуміло, що автор не байдужий до природи, уміє любити й цінувати її.

Щоб розставити розділові знаки у такому реченні, слід

1) визначити, які члени речення є однорідними;

2. з’ясувати, яке слово є об’єднувальною назвою для них;

3. визначити позицію узагальнюючого слова відносно однорідних членів речення;

4. відповідно до правил розставити розділові знаки.

Завдання 3.

Прочитайте уривок з художнього твору.. Чи є він текстом. Що спільного у цього уривка з двома попередніми? Як це характеризує автора? Знайдіть речення з узагальнюючим словом, підкресліть його, а також однорідні члени при ньому. Поставте розділові знаки, користуючись планом, поданим у попередньому завданні. Перебудуйте речення так, щоб змінилася позиція узагальнюючих слів відносно однорідних членів речення. Чи змінилася пунктуація? Зробіть висновок.

Так непомітно й літечко збігло. Сонце стало нижче ходити над землею. А на розсаднику підросли деревцята груші, на яких жовтіли кругленькі пахучі гнилички яблуньки, плоди з яких вже осипалися додолу молоденькі красуні ─ берізки. Додому, додому.

Григір Тютюнник. Твори.. – К. : Український письменник, 1992.

Очікуване виконання.

Поданий уривок є текстом, він має зачин (Так непомітно й літечко збігло.), кінець, йому притаманні зв’язність, цілісність, завершеність. Із двома попередніми текстами його об’єднує спільний стиль – художній, адже це уривок з художнього твору, йому властиві образність, емоційність, слова в переносному значенні, авторська оцінка, конкретність лексики, – ознаки художнього стилю, спрямованість до серця читача, тема природи. Це характеризує автора як людину, яка любить природу, тонко відчуває її, майстерно змальовує засобами мови.

Речення з однорідними членами: А на розсаднику підросли деревцята: груші, на яких жовтіли кругленькі пахучі гнилички, яблуньки, плоди з яких вже осипалися додолу, молоденькі красуні ─ берізки. Узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, тому після нього ставиться двокрапка.

Груші, на яких жовтіли кругленькі пахучі гнилички, яблуньки, плоди з яких вже осипалися додолу, молоденькі красуні-берізки – ці деревцята вже підросли на розсаднику.

Замість двокрапки після узагальнюючого слова деревцята в перебудованому реченні ставиться тире перед ним. Отже, якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, після нього ставиться двокрапка, а якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире.

Завдання 4.

Складіть план розповіді про однорідні члени речення і побудуйте висловлювання за планом.

Очікуване виконання.

План розповіді про однорідні члени:

2. визначення узагальнюючого слова;

3. у якій позиції може стояти узагальнююче слово відносно однорідних членів речення? ;

4. у яких випадках перед узагальнюючим словом ставиться тире? ;

5. у яких випадках після узагальнюючого слова ставиться двокрапка? ;

6. яким членом речення виступає узагальнююче слово відносно однорідних членів?

Домашнє завдання.

Складіть невеличку розповідь про пору року, яка ще не згадувалась у попередніх текстах. Використовуйте однорідні члени речення з узагальнюючими словами. Підкресліть їх.

Варіант творчої роботи учня.

Зима

Уже далеко від нас весняні радощі: дзвінке щебетання птахів, тепле сонечко, розкішні вбрання дерев. Кожен ранок зустрічає нас колючим морозцем. Треба одягати шубку.

Сніговики, ковзанки, санки, лижі – усе це так весело! Не так уже й погано взимку!

Організовуючи різні навчальні дії в їх взаємозв'язку, учитель залучає учнів до виконання найрізноманітніших видів навчальної діяльності й тим самим реалізовує розмаїття цілей. Багато встигнути на уроці — це реалізувати багато навчально-виховних цілей. Зрозуміло, що зміст навчальної діяльності, її цілі, види, навчальні дії повинні виділятись і фіксуватись. Без цього вчитель не може цілеспрямовано реалізувати комплекс навчальних цілей, оскільки потрапляє в ситуацію «формуй те, не знаю що». Осмислення вчителем проміжних і супровідних цілей уроку, видів навчальної діяльності і навчальних дій— це особливе дослідницьке завдання. Від його вирішення залежить ефективність навчального процесу.

Виконання учнями на уроці великої кількості різноманітних видів діяльності та навчальних дій формує різні інтелектуальні й практичні уміння та навички, розширює кругозір учнів, виховує у них позитивне ставлення до навчального матеріалу й навчальної діяльності з ним, до способів діяльності для його засвоєння. Досвід і проведені експерименти переконують, що в тих класах, де учні систематично включаються у різноманітні, але взаємопов'язані види діяльності, де вчителі приділяють значну увагу виконанню учнями різноманітних навчальних дій, оволодінню способами дії, формуванню пізнавальної самостійності школярів, учні досить швидко виявляють зрушення в мовленнєвому та загальному розвитку. За відсутності цих умов розвиток учнів відбувається повільніше. Результатом виконання учнями великої кількості різноманітних навчальних дій стає засвоєння великого за обсягом і різнохарактерного навчального матеріалу, формування різноманітних умінь і навичок. Цьому, зокрема, сприяє й формування в них позитивних мотивів навчальної діяльності, що значною мірою забезпечується вказаними вище факторами. Учні тих класів, де проводився експеримент, писали про те, що уроки української мови є для них цікавим заняттям і дуже серйозною працею, що вчаться вони на уроках дуже зацікавлено і разом з тим дуже напружено, що робота дає відчутні результати, приносить радість успіху, задоволення від реалізації власних потреб і можливостей.

Виконуючи різноманітні навчальні дії, учні привласнюють їх для подальшої самостійної навчальної діяльності, збагачуються способами діяльності, оволодівають різноманітними операціями, навчаються вибору мовних одиниць для виконання конкретного мовленнєвого завдання. Зауважимо, що в класах, де виконувалася велика кількість взаємозв'язаних навчальних дій на невеликих, але яскравих текстах, учні працювали з більшим інтересом, навіть захопленням, значно швидше відбувався їх мовний і загальний розвиток, вони досить швидко набували різних інтелектуальних і практичних умінь і навичок, оволодівали способами виконання тієї чи іншої діяльності. Учні експериментальних класів порівняно з учнями контрольних класів значно краще орієнтувались у мовному матеріалі, самостійно аналізуючи його, робили правильні висновки.