
- •Флешка. Сучасний урок української мови в школі. Навчально-методичний посібник для студентів педагогічних університетів і вчителів.
- •18. Залежності й закономірності, властиві урокові української мови як системному утворенню с.268.
- •1.Українська мова як навчальний предмет у школі. С.4. План План
- •2. Урок як основна форма організації навчальної діяльності учнів з української мови. С.20
- •3. Мета і зміст уроку української мови як системне утворення та шляхи її реалізації. Див. Мета і зміст. С.43.
- •4. Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності на уроках української мови. С.46
- •5. Завдання в системі уроку української мови як засіб керування навчальною діяльністю учнів і дидактичний матеріал до них. С.64.
- •1 Особа
- •1 Особа
- •1 Особа
- •9. Організація на уроці виконання різноманітних навчальних дій і видів діяльності. С.105.
- •10. Оволодіння учнів способами виконання навчальних дій як умова успішного формування умінь. С.113.
- •8. Формування операційної діяльності учнів на уроках української мови. С.120.
- •9. Структура уроку української мови. С.128.
- •11. Залежності й закономірності, притаманні урокові української
- •5.1. Проблема методів навчання у психології, дидактиці і методиці навчання української мови. Методи організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на засвоєння знань. С.187.
- •5.3. Методи організації навчальної діяльності, спрямованої на формування правописних умінь. С.213. Звірити з файлом «
- •5.4. Методи організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на формування комунікативних умінь. С.228.
- •5.1. Проблема методів навчання у психології, дидактиці і методиці навчання української мови. Метоли засвоєння знань. С.187.
- •5.3. Методи організації навчальної діяльності, спрямованої на формування навчально-мовних умінь с.203.
- •5.4. Методи організації навчальної діяльності, спрямованої на формування правописних умінь
- •5.5. Методи організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на формування мовленнєвих умінь (Звірити з розділом «Взаємозв’зок у формуванні мовленнєвих умінь») с.228
- •. Принципи навчання української мови План
- •3.2. Власне методичні принципи навчання української мови
- •Формування пізнавальної самостійності школярів у вивченні рідної мови
- •1. Формування пізнавальної самостійності учнів як науково-методична проблема
- •32. Навчання школярів засвоєння та застосування знань в аспекті формування пізнавальної самостійності
- •Система роботи над розвитком уміння школярів самостійної пізнавальної та практичної діяльності у сфері української мови
- •Висновки
- •5. Побудовано систему роботи над розвитком уміння школярів самостійно здійснювати пізнавальну та практичну діяльність у сфері рідної мови.
- •2.2. Взаємозв’язок урочної і позаурочної роботи у досягненні цілей навчання, виховання і розвитку.
- •Реалізація загальнодидактичних принципів у навчанні української мови. Звірити з Текучовим.
- •Власне методичні принципи навчання української мови
- •Практикум з методики навчання української мови / Колектив авторів за редакцією м.І.Пентилюк: с.О.Караман, о.В.Караман, о.М.Горошкіна та ін. – к.: Ленвіт, 2003. – 302 с.
- •Скуратівський л. Світоглядні засади навчання словесності // Укр. Мова і л-ра в шк. – 1998.– №1. – с. 6-11.
- •Фаріон і. Психолінгвістичні засади процесу навчання // Актуальні проблеми металінгвістики: Наук. Зб. – к.: Брама, 1999. – с. 190-194.
- •Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии.– м: Прогресс. 1976, – 495 с.
- •Гончаренко с.У. Педагогічні дослідження. Методичні поради молодим науковцям. – к., 1995.– 45 с.
- •Громкова м.Л. Психология и педагогика профессиональной деятельности: Учебное пособие для вузов.— м: юнити-дана, 2003.— 415 с.
- •Лудченко а.А., Лудченко я.А., Примак т.А. Основы научных исследований: Учеб. Пособие / Под ред. А.А. Лудченка.— к.: Товариство «Знання», коо, 2000.— 114 с.
- •Митрофанова о.Д. Проблемность и технология обучения // Русский язык за рубежом. – 1991. - №3. – с. 88-91.
- •Рябинский л.С. Азбука бизнеса. – м.: Просвещение, 1993.
- •Штульман э.А. Теоретические основы моделирования эксперимента по методическим исследованиям в методике обучения иностранным языкам: Автореф. Дис. … канд.Пед.Наук: 13.00.02. – м., 1981. – 16 с.
1 Особа
-
Однина
Множина
Н
Я
МИ
Р
МЕНЕ
НАС
Д
МЕНІ
НАМ
З
МЕНЕ
НАС
О
МНОЮ
НАМИ
М
(на)МЕНІ
(на)НАС
2 особа
-
Однина
Множина
Н
ТИ
ВИ
Р
ТЕБЕ
ВАС
Д З
ТЕБЕ
ВАС
О
ТОБОЮ
ВАМИ
М
(на)ТОБІ
(на)ВАС
3 особа
-
Однина
Множина
Н
ВІН, ВОНА, ВОНО
ВОНИ
Р
ЙОГО, НЬОГО, НЕЇ, ЇЇ
ЇХ, НИХ
Д
ЙОМУ, ЇЙ
ЇМ
З
ЙОГО, НЬОГО, ЇЇ
ЇХ, НИХ
О
НИМ. НЕЮ
НИМИ
М
(на) НЬОМУ, НІМ, НІЙ
(на) НИХ
у непрямих відмінках займенників 3 особи після прийменника з’являється приставний Н: у нього, до неї, у них;
займенник ВИ вживається не лише у формі множини, а також цей займенник прийнято вживати при ввічливому звертанні до однієї особи.
Учні мають уміти:
виділяти займенник серед інших частин мови;
правильно визначати розряди займенників;
виділяти особові займенники;
відмінювати особові займенники;
вживати приставний Н у формах особових займенників;
використовувати особовий займенник ВИ у ввічливому значенні при звертанні до однієї особи.
Інформація.
Особові займенники вказують на особу або осіб, які говорять чи пишуть (я, ми); на особу або осіб, до яких звернене мовлення (ти, ви), на особу чи предмет, про які йдеться (він, вона, воно, вони);
До розряду особових займенників належать: Я, МИ (1 особа), ТИ, ВИ (2 особа), ВІН, ВОНА, ВОНО, ВОНИ (3 особа);
особові займенники мають однину і множину.
|
ОДНИНА |
МНОЖИНА |
1 ОСОБА |
Я |
МИ |
2 ОСОБА |
ТИ |
ВИ |
3 ОСОБА |
ВІН, ВОНА, ВОНО |
ВОНИ |
Завдання1.
Прочитайте прислів’я та приказки. Витлумачте значення слів «прислів’я» та «приказки», поясніть зміст наведених прислів’їв та приказок. Виділіть у них особові займенники, На що вони вказують? Визначте їх особу і число. Чи потрібно,на вашу думку, використовувати прислів’я у мовленні?
1. На тобі небоже, що мені негоже. 2.Ти їй про Тараса, вона тобі про півтораста. 3. Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху. 4. Не роби комусь, що тобі не миле. 5. Ото ткач: нитка рветься, а він у плач.
( Українські народні приказки та прислів’я. – К.: Веселка, 2003)
Очікувана відповідь.
У першому прислів’ї йдеться про факт, коли люди дають іншим те, що їм не потрібно, але є такі випадки, коли іншій людині дуже потрібна наша допомога і ми маємо поділитися навіть тим, що нам дуже дороге. У другому прислів’ї йдеться про недолік діалогу, який проявляється у тому, що один мовець говорить про одне, а інший говорить про зовсім інше. У третьому прислів’ї йдеться про прагнення особи бути на висоті і правити іншими У четвертому прислів’ї йдеться про те, що потрібно робити іншим лише добро, якщо ти хочеш щоб до тебе ставилися так само. У п’ятому прислів’ї йдеться про дуже вразливу людину, яка завжди плаче, хоч на це немає ніякої причини.
У першому прислів’ї використано особові займенники тобі (2-га особа) та мені (1-ша особа). У другому прислів’ї використано особові займенники ти (2-га особа), їй (3-тя особа), вона (3-тя особа) та тобі (2-га особа). У третьому прислів’ї прислів’ї використано особові займенники мене (1-ша особа) та я (1-ша особа). У четвертому прислів’ї використано особовий займенник тобі (2-га особа).. У п’ятому прислів’ї використано особовий займенник він (3особа).
Інформація.
Особові займенники змінюються за числами і відмінками.
Займенник він змінюється ще й за родами.