
- •Лекція 1 Вступ
- •Тема 1. Атмосфера, її склад, висота та будова
- •Склад повітря в нижніх шарах атмосфери
- •Висота атмосфери
- •1.3. Склад повітря у верхніх шарах атмосфери
- •1.4. Розподіл атмосфери за вертикальним напрямком
- •1.5. Горизонтальна неоднорідність атмосфери
- •Основні газові закони, що застосовуються для атмосферного повітря
- •Лекція 2
- •Тема 2. Атмосферний тиск і густина повітря
- •2.1. Одиниці вимірювання тиску
- •2.2. Густина повітря
- •2.3. Зміна атмосферного тиску з висотою
- •Лекція 3
- •Тема 2. Атмосферний тиск і густина повітря
- •2.4. Баричний сходинка та вертикальний градієнт тиску
- •2.5. Ізобари та ізобаричні поверхні. Баричні області: циклони, антициклони. Ложбина, гребінь, сідловина. Горизонтальний баричний градієнт
- •2.6. Добові коливання тиску
- •2.7. Річні коливання тиску
Основні газові закони, що застосовуються для атмосферного повітря
Основний закон, який широко використовується в метеорології – це закон Клапейрона – Менделєєва. Він виражає зв’язок між об’ємом, тиском і температурою деякої маси повітря. Всі ці величини залежать одна від одної: при зміні однієї з них змінюються інші. Формула, що пов’язує ці величини також називається рівнянням стану. Воно являє собою об’єднання законів Бойля - Маріотта та Гей – Люссака.
Закон Бойля - Маріотта стверджує, що при постійній температурі тиск газу р змінюється обернено пропорційно його об’єму:
.
За законом Гей – Люссака приріст об’єму даної маси газу пропорційний приросту температури при постійному тиску:
,
де V1, V0 – об’єми газу при температурі 0 і t0;
–
коефіцієнт об’ємного
розширення, що дорівнює
на
.
Обидва наведені закони використовуються для ідеальних газів. Але для умов атмосфери, де немає тисків, які виражаються сотнями атмосфер, і де температури далекі від абсолютного нуля, вони теж придатні.
Розглянемо деяку масу газу
з об’ємом V,
тиском p
і температурою
.
Змінимо тиск цієї маси газу від p0
до p при
постійній температурі
,
тоді згідно з законом Бойля - Маріотта,
зміниться об’єм цього газу від V0
до V1
і ми одержимо:
p0V0 = p1V1 (1.1)
Тепер ми маємо масу газу з
об’ємом
при
тиску
і
температурі
,
тоді згідно з законом Гей – Люссака,
отримаємо, що новий об’єм газу
дорівнює
або (1.2)
.
Поєднавши формули (1.1) і (1.2), одержимо
,
але
.
Значить
,
.
Величину
називають газовою сталою та позначають
:
(1.3)
Це є рівняння стану. Але
питомий об’єм V
(об’єм, що займає одиниця
маси) – величина зворотна густині,
дорівнює
;
тоді рівняння стану можна записати в
наступному вигляді:
,
(1.4)
звідки
.
Лекція 2
Тема 2. Атмосферний тиск і густина повітря
2.1. Одиниці вимірювання тиску
Атмосфера, оточуюча земну кулю, надає своєю вагою тиск на поверхню Землі та земні предмети. У кожній точці атмосфери атмосферний тиск дорівнює вазі вище лежачого стовпа повітря, що тягнеться до меж атмосфери.
На рівні моря атмосферний тиск у середньому близький до того, що показує стовпчик ртуті в барометрі висотою 760 мм. Щоб відкинути залежність висоти ртутного стовпчика від зміни температури та сили тяжіння, зводять висоту ртутного стовпчика до температури 00, до широти 450 і до рівня моря.
За нормальний атмосферний тиск приймають такий, який надає ртутний стовпчик висотою 760 мм при температурі 00 на широті 400 і на рівні моря на площу 1 см2. Для вимірювання величини атмосферного тиску прийнята міжнародна одиниця мілібар. Ця одиниця є однією тисячною долею бара. Багато приборів для вимірювання атмосферного тиску мають шкалу, поділену на міліметри ртутного стовпчика, так як раніше за одиницю тиску приймався тиск стовпчика ртуті висотою 1 мм.
Відношення одиниць тиску в мілібарах і міліметрах ртутного стовпчика наступне:
1 мм ртутного стовпчика = 1333,2 Н/см2 (2.1)
1 мб = 0,75 мм ртутного стовпчика. (2.2)
Для перетворення міліметрів ртутного стовпчика в мілібари чи навпаки використовуються спеціальні таблиці.