
- •Лекція 1 Вступ
- •Тема 1. Атмосфера, її склад, висота та будова
- •Склад повітря в нижніх шарах атмосфери
- •Висота атмосфери
- •1.3. Склад повітря у верхніх шарах атмосфери
- •1.4. Розподіл атмосфери за вертикальним напрямком
- •1.5. Горизонтальна неоднорідність атмосфери
- •Основні газові закони, що застосовуються для атмосферного повітря
- •Лекція 2
- •Тема 2. Атмосферний тиск і густина повітря
- •2.1. Одиниці вимірювання тиску
- •2.2. Густина повітря
- •2.3. Зміна атмосферного тиску з висотою
- •Лекція 3
- •Тема 2. Атмосферний тиск і густина повітря
- •2.4. Баричний сходинка та вертикальний градієнт тиску
- •2.5. Ізобари та ізобаричні поверхні. Баричні області: циклони, антициклони. Ложбина, гребінь, сідловина. Горизонтальний баричний градієнт
- •2.6. Добові коливання тиску
- •2.7. Річні коливання тиску
Лекція 1 Вступ
Повітряна (газова) оболонка Землі називається атмосферою.
Наука про атмосферу, що вивчає всі фізичні явища та процеси, які відбуваються в ній, називається метеорологією. Її також називають фізикою атмосфери, тому що вона пояснює фізичну сутність явищ і процесів, які відбуваються в ній. Метеорологія тісно пов’язана з географічними науками, гідрологією, океанологією і т.д.
Задачі метеорології:
вивчення атмосферних процесів;
розробка способів усунення та пом’якшення несприятливих впливів погоди та клімату в інтересах людини.
Методи дослідження в метеорології:
метод дослідження (основний);
метод математичного аналізу;
експериментальний метод дослідження.
Основні розділи метеорології:
Стан атмосфери та сукупність явищ, які спостерігаються в ній у даний момент, називаються погодою. Вона змінна в часі та просторі. Вчення про погоду та методи її передбачення вивчає спеціальний самостійний розділ метеорології, який називається синоптичною метеорологією.
З погодою тісно пов’язане поняття про клімат. Кліматом даної місцевості називається характерний для неї в багаторічному розрізі режим погоди, зумовлений сонячною радіацією, характером підстилаючої поверхні та пов’язаною з ним циркуляцією атмосфери. Вивченням клімату займається рідна метеорології наука кліматологія. Її основні задачі – це вивчення процесів кліматоутворення шляхом дослідження взаємодії кліматичних факторів, характеристики географічного розподілу кліматів. Вивченням місцевих особливостей клімату, обумовлених неоднорідністю будови підстилаючої поверхні, займається мікрокліматологія.
Актинометрія – важливий розділ метеорології, що вивчає сонячне, земне та атмосферне випромінювання в умовах атмосфери.
На даний час все більшого значення набуває розділ метеорології, що займається вивченням процесів, які відбуваються в більш високих шарах атмосфери, ця частина метеорології називається фізикою вільної атмосфери чи аерологією.
Теоретичною розробкою деяких питань метеорології в області динаміки атмосфери з широким застосуванням математичного аналізу займається динамічна метеорологія.
Також на базі обслуговування деяких галузей народного господарства виділилися деякі окремі розділи метеорології. Наприклад, на базі обслуговування сільського господарства розвинулась окрема галузь метеорології – агрометеорологія. Цей розділ займається агрокліматичним районуванням окремих галузей народного господарства, виходячи з залежності певних сільськогосподарських культур від метеорологічних умов.
Основні метеорологічні елементи:
Стан атмосфери та процеси, що відбуваються в ній, а також окремі явища погоди можна виражати великим комплексом якісних і кількісних характеристик, які називаються метеорологічними елементами. Основні з них:
сонячна радіація, а також теплове випромінювання Землі та атмосфери;
температура повітря та ґрунту;
атмосферний тиск;
швидкість і напрямок вітру;
випаровування та вологість;
хмарність;
видимість;
різноманітні явища погоди (метелиця, тумани, грози і т.д.).
Характеристика цих основних метеорологічних елементів використовується для науково-дослідницьких робіт, прогнозів погоди, описів клімату та задоволення інших питань практики. Всі вони в подальшому будуть розглянуті більш детально.