2. Біологічний вплив іонізуючих випромінювань.

На місцевості, забрудненій радіонуклідами, людей і тварин можуть виникати радіаційні ураження, обумовленні як зовнішнім променевим впливом, так і внутрішнім опроміненням внаслідок потрапляння в середину організму радіоактивними речовинами (РР).

Зовнішнє загальне опромінення виникає при дії гамма випромінювань.

Внутрішнє опромінення сприяє дія РР, які потрапили в середину організму з повітря, їжею, водою, а також через шкіру слизові оболонки.

При випаданні РР можливий розвиток змішаної форми ураження як у людей, так і у тварин, обумовлений зовнішнім опроміненням і надходженням радіоактивних речовин в організм.

Клінічна картина радіаційного ураження при внутрішньому ураженні дещо відрізняється від гостропротікаючої хвороби, викликаної зовнішнім опроміненням.

Як відомо, основу побудови організму людини складає вода (Н₂О) – 80%, аналогічний склад у клітини.

Під впливом опромінення вода тканина організму розчіплюється на водень (Н) і гідроксильну групу (ОН) – продукти з високою хімічною властивістю.

Вступаючи в реакцію з молекулами білка, ферментами та іншими структурними елементами тканини вони її руйнують. У результаті цього уповільнюється та зупиняється ріст тканини, порушується обмінні процеси, пригнічується активність ферментних систем, з’являються хімічні сполуки не властиві організму – токсини, що порушують життєдіяльність окремих функцій і системи організму.

Біохімічні зміни в організмі настають протягом мільйонних часток секунд і відбуваються як через декілька секунд, так і через десятиріччя після опромінення, що може призвести до зміни в ньому, виникнення онкологічних захворювань 9раку) або загибелі живих організмів. Цей процес може бути прискорений, або спровокований повторними опроміненням.

Найбільш вразливою до опромінення є кровотворна система організму. Її нормальне функціонування порушується при дозах опромінення 50-100 рентгенів. І якщо доза не зростає, кровотворні органи мають здібність відновлюватись, тобто можуть повністю відновити свої функції.

Взагалі різні органи оргазму мають різну чутливість до іонізаційних випромінювань. Якщо організм людини 9тварини) прийняти в цілому за одиницю по чутливості то по решта органів по цьому параметру виглядають так:

• легені _________________________ 12

• щитоподібна залоза _____________ 0,03

• червоний кісний мозок __________0,12

• кісткові тканини ________________ 0,03

• молочна залоза __________________ 0,15

• яєчники та сім’яники ____________ 0,25

• інші органи (тканини) ____________0,30

Високу чутливість до опромінення мають репродуктивні органи і очі. Опромінення сім’яників одноразовою дозою 10р призводить до тимчасової стерильності чоловіка, доза більше 200р може призвести на тривалий період до сталої стерильності. Меш чутливі до ураження яєчники, проте доза більше300р може призвести до безпліддя. На відміну від інших органів, для цих органів сумарна доза, опромінення за кілька разів, більш небезпечна, ніж одноразова.

Радіоактивні речовини потрапляючи в організм, переважно уражають ті органи та тканини, в яких відкладаються стронцій – у кістках, цезій – у м’язах, уран і плутоній – у печінці, товстому кишечнику, йод – у щитоподібній залозі.

Променева хвороба у людей. Опромінення людей дозою 100-200р призводить до летального ступеня хвороби. У людей проявляється нездужання, загальна слабкість, головний біль, часте блювання, розлади функції нервової системи, незначне зменшення лейкоцитів в крові. При цьому ступені ураження люди видужують.

Середній ступінь розвитку хвороби виникає при дозі опромінення 200-400р. Ознаки хвороби є важке нездужання, головний біль, часте блювання, розлади функції нервової системи, майже наполовину знижується кількість лейкоцитів. Люди видужують через кілька місяців, але можливі часті ускладнення хвороби.

Важкий ступінь ураження при дозі опромінення 400-600р. Стан здоров’я хворого важкий, сильний головний біль, блювання, пронос, буває втрата свідомості, проявляється різке збудження, крововилив в шкіру і слизові оболонки, різко зменшується кількість лейкоцитів і еритроцитів, ослаблюються захисні сили організму і з’являються різні ускладнення. Без лікування хвороба часто (59%) призводить до смерті.

Надзвичайно важкий ступінь ураження хвороби при одержанні дози більше 600р. Симптоми такі, як і при важкому ступені ураження, але хвороба протікає дуже важко і при неефективному лікуванні таке ураження у 89-100% випадків призводить до смерті.