2.Атомні електростанції (аес), як екологічний фактор природного середовища

Вимоги до ядерних реакторів:

• Безпека АЕС у всіх режимах її роботи, як нормальних так і аварійних.

• Повинна бути забезпечена надійна зупинка ланцюгової реакції поділу за будь яких аварійних ситуацій.

• Надійне охолодження активної зони в нормальних і аварійних ситуаціях.

• Не допускати руйнування твелів і виконання радіоактивного теплоносія і РР.

У результаті аварії на ЧАЕС радіонукліди поширились в Україні на території 3,5 млн.га сільськогосподарських угідь, забруднено 1,167 млн.га і 1687 населених пунктів.

Більш конкретно забруднено:

• Київська область 55641 км² н.л. – 54

• Житомирська область 118000км² н.с. 92

• Рівненська область 11300 км² нс14

Забруднення територій мало плямистий характер. Найбільше зосереджено радіонуклідів: в низинах, кустарниках, лісах.

Висота виведення радіонуклідів склала до 1,5 км.

Після аварії на ЧАЕС утворився дрібнодисперсний аерозоль від 0,5 до 3 мікрон, який забруднював місцевість на шляху поширення радіоактивної хмари.

З матою організації протирадіаційного захисту населення вся територія радіоактивного забруднення з показником (3 мр/год) і більше була умовно поділена на три зони:

1. Відчуження – територія обмежена ізолінією з рівнем радіації 20 мР/год. і річною дозою опромінення більше 40 бер.

2. Тимчасового відселення – від 5 до 20 мР/год і річною дозою опромінення 10-40 бер.

3. Жорсткого контролю – від 3 до 5 мр/год річна доза – 5-10 бер.

Рівні радіації на зовнішніх і внутрішніх межах зон знизилась за рік після аварії в 10 разів.

Зі зниженням небезпеки зовнішнього опромінення переважного значення в загальній вражаючій базі набуло внутрішнє опромінення цезієм – 137 і стронцієм – 90, і ізотопами плутонію.

Зона посиленого радіоекологічного контролю з щільністю забруднення ізотопами: Сs-137 від 0,1-5 кі/км², Sr-90 від 0,02-0,15 кі/км², Рu – від 0,0005 до 0,1 кі/км².

Можливий варіант поширення зон радіаційного забруднення в разі аварії на АЕС.

М – радіаційної небезпеки – Рср – 0,014 р/год, річна доза – 5 р.

А – помірного забруднення – 014 річ. Др=50 р.

Б – сильного забруднення рср – 14р/год = Д=500 р.

В – небезпечного забруднення Рср = 42 р/год Др = 1500 р.

Г – надзвичайно небезпечного забруднення Рср>42 р/год Др-5000р.

3.Природній радіаційний фон, побутова і медична техніка, як джерела радіаційного зараження

Флора і фауна Землі підлягає безперервному опроміненню за рахунок природних джерел іонізуючих випромінювань. ПРФ формується космічним випромінюванням (воно складається з заражених частинок високої енергії, які надходять з міжзоряного простору і сонячної галактики) а також іонізуючих випромінювань від природних радіонуклідів, які знаходяться в ґрунті, воді і повітрі.

Поширення природних радіонуклідів в природі.

На даний час відомо більше 60 природних радіонуклідів, які формують радіоактивність біосфери.

По виникненню їх поділяють на дві групи:

– космогенні радіонукліди;

• нукліди, які утворюються в наслідок взаємодії космічного випромінювання з атомами азоту, водню. З великої кількості космогенних радіонуклідів помітний вклад в дозу опромінення вносять ³Н, ⁷Ве, ¹⁴С і ²²Na.