3.Планування дій персоналу на випадок вибухів

Кожний працівник повинен знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації, вміти користуватися первинними засобами пожежегасіння, знати місце їх знаходження.

Легкозаймисті та горючі рідини необхідно зберегти у спеціально відведених місцях окремо від інших матеріалів.

Евакуація людей при виникненні пожежі і майна.

У випадку виникнення пожежі необхідно викликати пожежну частину за телефоном 101 та повідомити керівництво і персонал.

Прийняти необхідні заходи щодо гасіння пожежі власними силами (вода, вогнегасник і ін.).

У випадку, якщо неможливо погасити пожежу власними силами, потрібно якнайшвидше залишити приміщення через основні та запасні виходи.

Виходячи в приміщення, де виникла пожежа, потрібно щільно зачинити двері, щоб зменшити надходження кисню до приміщення.

Головна небезпека, від якої гинуть люди на пожежі - дим і гаряче повітря, тому у задимленому приміщенні дихати потрібно тільки через мокру щільну тканину, пам'ятаючи, що поблизу підлоги концентрація диму найменша.

Для попередження вибуху необхідно виключити виникнення вибухонебезпечного середовища і виникнення джерела ініціювання вибуху. Це досягається за рахунок герметизації виробничого обладнання, контролю складу повітряного середовища і відкладень вибухонебезпечного пилу, застосування робочої та аварійної вентиляції, застосування хімічно активних і флегматизуючи (інертних) добавок, регламентації вогневих робіт, застосування засобів захисту від атмосферної статичної електрики, блукаючих струмів і струмів замішання (закорочення) на землю; застосування вибухозахисного обладнання і ін. заходів. Вибухозахист повинен забезпечуватись за рахунок застосування пристроїв аварійного скидання тиску (запобіжні клапани і мембрани в обладнанні, вогнеперегороджувачів, гідро засувок (гідро затворів), водяних і парових заслонів, застосування засобів попереджувальної сигналізації і ін.

Питання для контролю

1. Охарактеризуйте зони ГПС при вибусі.

2. Які заходи проводяться щодо підвищення стійкості об’єкту до ударної хвилі.

3. Охарактеризуйте процес горіння.

4. На які клали ділять вибухонебезпечні зони.

5. Порядок планування дій персоналу на випадок вибуху.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4.4.

Тема: Характеристика джерел радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

План

1.Радіаційно небезпечні об’єкти (РНО) на території України.

2.Атомні електростанції (АЕС), як екологічний фактор природного середовища.

3.Природній радіаційний фон, побутова і медична техніка, як джерела радіаційного зараження.

Мета роботи: Вивчити радіаційно-небезпечні об’єкти, які знаходяться на території України. Дати характеристику атомним електростанціям, як екологічному фактору природного середовища.

Література:

1. Себлюк М.І. «Цивільна оборона» К. Знання. 2003р.

2. Стеблюк М.І. «Цивільна оборона» К. Урожай. 1994р.

3. Акімов, Ільїн. Гражданская оборона на объектах с/г производства. – М., : Колос, 1984.

1.Радіаційно небезпечні об’єкти (рно) на території України.

Об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні речовини називаються – радіаційно небезпечні об’єкти (РНО).

До РНО відносяться: АЕС, підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива, підприємства поховання радіоактивних відходів, науково-дослідні організації, які працюють з ядерними реакторами, і, ядерні енергетичні установки та об’єктах транспорту.

На РНО можуть виникати радіаційні аварії (РА).

Радіаційні аварії – це аварії з викидом радіоактивних речовин (РР) або іонізуючих випромінювань за межі, передбачені проектом для нормальної експлуатації РНО, у кількостях понад установлену межу їх безпечної експлуатації.

На території України розташовано понад 8000 різних установ і організацій, діяльність яких призводить до утворення радіоактивних відходів (РАВ).

На території України розташовані 2 дослідних реактори (у Києві та Севастополі) та одна критична збірка (в Харкові), яку на цей час зупинено. Можливі аварії на цих реакторах з радіоактивним забрудненням є загрозою насамперед містам, у яких вони розміщені. Справа в тому, що небезпекою є те. Що реактори знаходяться в зоні польотів повітряного транспорту. Крім того можуть виникати аварії виробничого характеру.

Потребують особливої уваги як потенційно небезпечні об’єкти і підприємства з видобутку і переробки уранових руд, розташованих у Кіровоградській, Миколаївсьькій і Дніпропетровській областях.

Видобування уранової руди головним чином проводиться на Жовтоводському, Столінському та Кіровоградському рудниках.

Характерним для уранодобування є те, що майже усі його відходи є джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

У сільському господарстві, в медицині в наукових дослідах використовуються джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) мається на увазі (гамма- та нейтронного). В Україні є близько 8000 підприємств та організацій (тільки в Київі близько 400), які використовують понад 100 тис. ДІВ