
- •Факультет ветеринарної медицини
- •Житомир – 2011
- •Тема „ Історія мікробіології” Етапи розвитку мікробіології
- •Видатні мікробіологи
- •Тема „Морфологія мікроорганізмів” Морфологічні групи мікробів та мікробні культури
- •Принципи класифікації мікробів
- •Серовар- різні антигени
- •Форми бактеріальних клітин
- •1. Міцелій актиноміцету 2. Міцелій гриба 3. Спороносці актиноміцетів
- •Капсули бактерій.
- •Вода, солі, кислоти та ін.
- •Макроелементи 10-12 шт. Мікроелементи
- •Клітинні мембрани
- •Зовнішня Внутрішні
- •Компоненти мембран про- та еукаріотів.
- •По відношенню до факторів середовища
- •На рідкому середовищі.
- •Р ис.34. Крива росту мікроорганізмів при однократному надходженні поживних речовин в систему
- •За принципом комплементарності
- •В клітині кишечної палички.
- •Ф енотип Генотип ф енотипові зміни Генотипові зміни м одифікації Мутації
- •За механізмом дії
- •Дія на певну морфологічну групу патогенних мікробів
- •З а спектром дії
- •Вимоги до антибіотиків – медичних препаратів.
- •Характеристика видів та спектру дії антибіотиків у мікроорганізмів-продуцентів
- •З а механізмом дії ц идні статичні
- •Дія на певну морфологічну групу патогенних мікробів
- •М ікрофлора макроорганізму
- •Шляхи проникнення збудника в організм
- •Періоди інфекційної хвороби.
- •Патогенність і вірулентність мікроорганізмів
- •Тема „Методи ідентифікації патогенних мікроорганізмів”
- •Послідовність лабораторної діагностики
- •Правила відбору і пакування патологічного матеріалу
- •Виготовлення поживних середовищ. Стерилізація середовищ та лабораторного обладнання
- •Методи посіву мікробного матеріалу на живильні середовища
- •Вигляд збудників вісцеральних мікозів в мікроскопічних препаратах
- •Додатки.
- •Словник термінів „ Методи дослідження мікроорганізмів”
- •Ферментація – див. Культивування мікроорганізмів.
- •Додаток 3. Морфологічна характеристика патогенних мікроорганізмів
- •(Збудники інфекцій – клітинні мікроорганізми).
- •Поживні середовища для культивування окремих видів патогенних мікроорганізмів.
- •3. Середовище для клебсіел.
- •Кип’ятіння 1 хв. Стерилізація 15 хв при 121 оС
- •2. Рідке середовище для аспорогенних дріжджів Candida аlbicans Глюкоза 5 г, ацетат натрію 10 г, хлорид амонію 10 г, дріжджовий автолізат 3 мл, вода 1 л.
- •Кип’ятіння середовища 1 хв. Стерилізація 15-20 хв при 121 оС.
- •4. Шоколадний агар, варіант 1
- •5. Шоколадний агар, варіант 2.
- •3. Пектиновий агар.
- •2. Агар для лактобацил
- •Кип’ятіння 1 хв Стерилізація 15 хв при 120 оС.
- •Культивують 24 год при 35-37оС, при відсутності росту – при 25-30 оС. Даний вид росте при температурі 41 оС. Жовто-зелена флуоресценція колоній під уф. Література
Додатки.
Додаток 1.
Словник термінів „ Методи дослідження мікроорганізмів”
Антиген Антитіло Асоційована культура мікроорганізмів
Бактеріологічні методи Бактеріоскопічні методи Бокс мікробіологічний Бурі-Гінса метод
Вакцинація Виявлення включень Виявлення ендоспор у бактерій Виявлення джгутиків Виявлення ядерної речовини
Гнотобіоти Грама спосіб фарбування
Змішана культура мікроорганізмів
Імерсія Імунізація Ідентифікація мікроорганізмів Інкубація
Комплемент Культивування мікроорганізмів Культивування глибинне Культивування безперервне |
Культивування періодичне Культивування поверхневе Культура мікроорганізмів
Ліофілізація
Мікробіологічний метод Мікроскопічний метод
Реакції серологічні Реакція аглютинації Реакція зв’язування компленменту Реакція преципітації Романовського-Гімза метод фарбування
Серологічний метод Субстрат
Тінкторіальні властивості
Ферментація Фіксація препарату Фуксин
Циля-Нільсена метод фарбування
Чиста культура мікроорганізмів |
А
АСОЦІЙОВАНА КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – сукупність мікроорганізмів декількох видів (найчастіше від 2 до 5) одержана штучно. При отриманні асоційованої культури спочатку на штучному поживному середовищі вирощують кожен вид мікробів окремо, а потім змішують сиру або висушену мікробну біомасу. Асоційовані культури використовують в медичній, харчовій промисловості, сільському господарстві.
АНТИГЕНИ – генетично чужорідні для організму високомолекулярні органічні речовини (білки, білково-ліпідні та білково-полісахаридні комплекси). За певних умов антигени спричиняють специфічну імунну відповідь, проявом якої може бути: синтез антитіл (див. Антитіла), реакції клітинного імунітету, підвищена чутливість, імунологічна толерантність та імунологічна пам'ять. Антигени вступають в специфічну взаємодію з антитілами.
АНТИТІЛА – специфічні білки, які належать до класу імуноглобулінів і синтезуються клітинами імунної системи у відповідь на введення антигену (див. Антигени) в організм. Антитіла надходять в кров або інші тканинні рідини організму і специфічно зв'язуються з відповідними антигенами.
Б
БАКТЕРІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ – методи лабораторної діагностики бактеріальних інфекцій, засновані на виділенні чистої культури збудника шляхом посіву патологічного матеріалу на поживні середовища з наступною ідентифікацією цих культур.
БАКТЕРІОСКОПІЧНІ МЕТОДИ – мікроскопічні методи вивчення морфології та структури мікроорганізмів.
БОКС МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ – ізольоване приміщення для проведення мікробіологічних робіт в умовах, які вимагають особливої стерильності.
БУРІ-ГІНСА МЕТОД – складний спосіб фарбування мікробних клітин (з використанням туші для негативного фарбування). Дозволяє виявити капсули. Крім метода Буррі-Гінса капсули та шари слизу можна виявляти за допомогою методів Дюгіда, Омелянського, Гісса, Антоні, Ольта або люмінісцентним методом.
В
ВАКЦИНАЦІЯ – щеплення, при якому для створення імунітету в організм вводять збудників інфекційних хвороб із зміненими патогенними властивостями (ослаблені мікроорганізми).
Виявлення включень – проводиться за допомогою складних методів фарбування, які дозволяють виявляти волютин (методи Леффлера, Мейера, Нейссера, Раскіної, Омелянського), полі-β-оксимасляну кислоту (метод Бурдона), гранульозу та глікоген, що накопичуються в клітинах мікроорганізмів.
Виявлення джгутиків – складні методи фарбування (Леффлера, Грея, Петрука, Шенка, Морозова, Лабінської, Бенін’єтті), які дозволяють помітити джгутики при мікроскопіюванні з імерсією (див. Імерсія).
Виявлення ендоспор у бактерій – проводиться за допомогою складних методів фарбування. Всі методи грунтуються на комбінованій дії барвників і температури з подальшим знебарвленням цитоплазми клітини і її контрастним фарбуванням (методи Пешкова, Дорнера, Шефера-Фултона, Гансена). Крім того, ендоспори можливо виявити і люмінесцентним методом.
Виявлення ядерної речовини мікроорганізмів – складні методи фарбування, в результаті яких ядерна речовина клітини забарвлюється у фіолетовий (методи Романовського, Пікарського) або червоно-фіолетовий колір (метод Фьольгена).
Г
ГНОТОБІОТИ – безмікробні дослідні тварини, яких вирощують в стерильних умовах.
ГРАМА СПОСІБ ФАРБУВАННЯ – складний спосіб фарбування, який використовують для диференціації бактерій. Здатність бактерій фарбуватися за Грамом залежить від складу клітинної стінки. Всі бактерії поділяють на дві групи: грампозитивні, які утворюють стійкий комплекс генціанвіолета з клітинними сполуками та грамнегативні, які віддають фарбу під дією сильних розчинників (спирт). Згідно з методикою фарбування існує класичний метод Грама та метод в модифікаціях Синьова, Ніколя, Бьорка, Хукера, Еткінса, Калини.
З
Змішана КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – сукупність мікроорганізмів багатьох видів, які ростуть на природних поживних середовищах і можуть складатись із представників одної або різних морфологічних груп.
I
ІМЕРСІЯ – засіб збільшення оптичних характеристик мікроскопа внаслідок нанесення на мікроскопічний препарат краплі особливої кедрової олії, в яку заглиблюється об’єктив.
ІМУНІЗАЦІЯ – оральне або парентеральне введення антигену в макроорганізм з метою створення специфичної несприятливості мікроорганізму до певної інфекційної хвороби.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – система дослідів (див. Бактеріоскопічні, Бактеріологічні, Серологічні методи). Направлена на визначення виду мікроорганізму. Ідентифікують мікроорганізм, спираючись на виявлені морфологічні, культуральні, біологічні та біохімічні ознаки.
ІНКУБАЦІЯ – культивування мікроорганізмів впродовж певного часу при постійній температурі, вологості, тиску.
К
КОМПЛЕМЕНТ – неспецифічний фактор природної резистентності у тварин і людини. Комплемент являє собою систему білків сироватки крові, здатних до самоорганізації, які опосередковують реакції гуморального імунітету та фагоцитозу. Білки системи комплементу послідовно приєднуються до комплексу антиген-антитіло і викликають лізис чужорідних клітин.
КУЛЬТИВУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – вирощування мікроорганізмів у штучних умовах.
КУЛЬТИВУВАННЯ ГЛИБИННЕ – вирощування мікроорганізмів на рідкому поживному середовищі в спеціальних апаратах (колбах, ферментерах) при постійному перемішуванні.
КУЛЬТИВУВАННЯ БЕЗПЕРЕРВНЕ – вирощування мікроорганізмів у спеціальних апаратах при постійній температурі, рН та інших умовах. Це досягається завдяки постійному надходженню в апарат свіжих поживних речовин і постійному виведенню продуктів обміну.
КУЛЬТИВУВАННЯ ПЕРІОДИЧНЕ – вирощування мікроорганізмів на твердому або рідкому поживному середовищі, на якому накопичення біомаси або необхідного продукту мікробного синтезу відбувається без заміни поживного середовища і без виведення продуктів метаболізму
КУЛЬТИВУВАННЯ ПОВЕРХНЕВЕ – вирощування мікроорганізмів на поверхні твердого або рідкого (без перемішування) живильного середовища.
КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – мікроорганізми, виділені з різноманітних середовищ і вирощені на різноманітних за консистенцією (найчастіше – твердих) субстратах (див. Субстрат).
Л
ЛІОФІЛІЗАЦІЯ – одержання сухих культур мікроорганізмів шляхом висушування їх із замороженого стану (-76°С) в глибокому вакуумі.
М
МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД – виділення із природного матеріалу чистої культури мікроорганізму та вивчення особливостей його розвитку на специфічних поживних середовищах. Найчастіше такий метод застосовується при діагностиці інфекційних хвороб.
МІКРОСКОПІЧНИЙ МЕТОД – вивчення мазків з нативних матеріалів під мікроскопом з метою характеристики морфологічних ознак мікроорганізму (форма, рухливість, розмір, наявність спор, капсул та ін.).
Р
РЕАКЦІЇ СЕРОЛОГІЧНІ – методи визначення невідомого антигену по відомій стандартній сироватці або невідомих антитіл по стандартному антигену (див. Антиген, Антитіла). Суть реакцій полягає в утворенні комплексу між антигеном і антитілом.
РЕАКЦІЯ АГЛЮТИНАЦІЇ – один з типів серологічних реакцій (див. Реакції серологічні). Проявляється в тому, що при змішуванні імунної сироватки з суспензією мікроорганізмів – збудників захворювання, відбувається їх склеювання. Внаслідок цього утворюється характерний осад (аглютинат), а рідина над осадом стає прозорою.
РЕАКЦІЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕМЕНТУ – один з типів серологічних реакцій. Характеризується адсорбцією комплементу на комплексі антиген-антитіло (див. Антиген, Антитіло, Комплемент). Для виявлення адсорбції застосовують індикаторну гемолітичну систему. При наявності вільного, незв’язаного з антигеном комплементу відбувається гемоліз еритроцитів. В такому випадку реакція вважається негативною. Відсутність гемолізу свідчить про позитивну реакцію.
РЕАКЦІЯ ПРЕЦИПІТАЦІЇ – один з типів серологічних реакцій. Проявляється в тому, що при змішуванні колоїдного розчину молекулярних антигенів із специфічними антитілами в реакційному середовищі утворюється комплекс антиген-антитіло, який має назву «смуга преципітації» (див. Антитіло, Антиген).
РОМАНОВСЬКОГО-ГІМЗА МЕТОД ФАРБУВАНЯ – метод, який використовують в клінічних лабораторних дослідженнях для фарбування мазків з метою виявлення певних внутрішніх структур в клітинах мікроорганізмів.
С
СЕРОЛОГІЧНИЙ МЕТОД – виявлення за допомогою специфічних реакцій антитіл, які утворюються в макроорганізмі у відповідь на проникнення збудника хвороби або ідентифікація невідомого антигену за відомою антисироваткою.
СУБСТРАТ– в мікробіології – поживне середовище для розвитку мікроорганізмів.
Т
ТІНКТОРІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ – здатність мікроорганізмів сприймати різні барвники.
Ф