- •Факультет ветеринарної медицини
- •Житомир – 2011
- •Тема „ Історія мікробіології” Етапи розвитку мікробіології
- •Видатні мікробіологи
- •Тема „Морфологія мікроорганізмів” Морфологічні групи мікробів та мікробні культури
- •Принципи класифікації мікробів
- •Серовар- різні антигени
- •Форми бактеріальних клітин
- •1. Міцелій актиноміцету 2. Міцелій гриба 3. Спороносці актиноміцетів
- •Капсули бактерій.
- •Вода, солі, кислоти та ін.
- •Макроелементи 10-12 шт. Мікроелементи
- •Клітинні мембрани
- •Зовнішня Внутрішні
- •Компоненти мембран про- та еукаріотів.
- •По відношенню до факторів середовища
- •На рідкому середовищі.
- •Р ис.34. Крива росту мікроорганізмів при однократному надходженні поживних речовин в систему
- •За принципом комплементарності
- •В клітині кишечної палички.
- •Ф енотип Генотип ф енотипові зміни Генотипові зміни м одифікації Мутації
- •За механізмом дії
- •Дія на певну морфологічну групу патогенних мікробів
- •З а спектром дії
- •Вимоги до антибіотиків – медичних препаратів.
- •Характеристика видів та спектру дії антибіотиків у мікроорганізмів-продуцентів
- •З а механізмом дії ц идні статичні
- •Дія на певну морфологічну групу патогенних мікробів
- •М ікрофлора макроорганізму
- •Шляхи проникнення збудника в організм
- •Періоди інфекційної хвороби.
- •Патогенність і вірулентність мікроорганізмів
- •Тема „Методи ідентифікації патогенних мікроорганізмів”
- •Послідовність лабораторної діагностики
- •Правила відбору і пакування патологічного матеріалу
- •Виготовлення поживних середовищ. Стерилізація середовищ та лабораторного обладнання
- •Методи посіву мікробного матеріалу на живильні середовища
- •Вигляд збудників вісцеральних мікозів в мікроскопічних препаратах
- •Додатки.
- •Словник термінів „ Методи дослідження мікроорганізмів”
- •Ферментація – див. Культивування мікроорганізмів.
- •Додаток 3. Морфологічна характеристика патогенних мікроорганізмів
- •(Збудники інфекцій – клітинні мікроорганізми).
- •Поживні середовища для культивування окремих видів патогенних мікроорганізмів.
- •3. Середовище для клебсіел.
- •Кип’ятіння 1 хв. Стерилізація 15 хв при 121 оС
- •2. Рідке середовище для аспорогенних дріжджів Candida аlbicans Глюкоза 5 г, ацетат натрію 10 г, хлорид амонію 10 г, дріжджовий автолізат 3 мл, вода 1 л.
- •Кип’ятіння середовища 1 хв. Стерилізація 15-20 хв при 121 оС.
- •4. Шоколадний агар, варіант 1
- •5. Шоколадний агар, варіант 2.
- •3. Пектиновий агар.
- •2. Агар для лактобацил
- •Кип’ятіння 1 хв Стерилізація 15 хв при 120 оС.
- •Культивують 24 год при 35-37оС, при відсутності росту – при 25-30 оС. Даний вид росте при температурі 41 оС. Жовто-зелена флуоресценція колоній під уф. Література
Видатні мікробіологи
ГАМАЛЕЯ Микола Федорович (1859–1949 р.р.)
Народився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет в Одесі та Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював у Парижі, в інституті Пастера, разом з Мечниковим заснував в Одесі Бактеріологічну станцію. Керував протиепідемічними заходами під час епідемії чуми в Одесі. Заснував Бактеріологічний інститут в Одесі. Основні наукові праці присвячено розробці питань загальної патології та імунології. Створив протихолерну та противіспову вакцини, розробив санітарно-профілактичні засоби боротьби з чумою, холерою, тифом та іншими захворюваннями.
ЗАБОЛОТНИЙ Данило Кирилович (1866–1929 р.р.).
Народився в с. Чеботарка (тепер – с. Заболотне Вінницької області). Закінчив університети в Одесі та Києві. Академік АН України, був її президентом в 1928-1929 роках. Працював ректором Одеського медичного інституту, директором Інституту мікробіології та епідеміології АН України, заснованого за його ініціативи. Основні наукові праці присвячено вивченню інфекційних хвороб, зокрема чуми та холери. Першим широко застосовував лікування антидифтерійною сироваткою. Один із засновників Міжнародного товариства мікробіологів.
ІВАНОВСЬКИЙ Дмитро Йосипович (1864-1920 р.р.).
Народився в селі Низи біля Санкт-Петербургу. В 1988 році закінчив Санкт-Петербурзький університет. За освітою – ботанік - фізіолог. З 1895 р. викладав в Санкт-Петербурзькому університеті, в 1901-1915 роках – в Варшавському, 1915-1920 р.р. – в Ростові-на-Дону, де в квітні 1920 року помер.
Івановський проводив дослідження в галузі фізіології вищих рослин та мікробіології. В 1892 році, на Україні, в Бесарабії та Криму вивчав захворювання тютюну. Провівши широкомасштабні експерименти, відкрив збудника мозаїки тютюну, названого згодом вірусом, чим заклав основи нової галузі науки про мікросвіт – вірусології.
КОХ Роберт (1843-1910 р.р.)
Німецький мікробіолог, який вперше ввів у мікробіологічну практику тверді поживні середовища, відкрив та вивчив збудника туберкулъозу людини та великої рогатої худоби, розробив методи фарбування мікробів, вперше почав використовувати у бактеріологічній діагностиці зараження дослідних тварин. Лауреат Нобелівської премії.
МЕЧНИКОВ Ілля Ілліч (1845–1916 р.р.)
Народився в с. Іванівка (тепер – Харківська область). Закінчив Харківський університет. Працював у Новоросійському університеті в Одесі. Один із засновників Одеської бактеріологічної станції (тепер – Одеський науково-дослідний інститут епідеміології та мікробіології ім. Мечникова). Відкрив явище фагоцитозу, за що в 1909 році був удостоєний Нобелівської премії. Приділяв велику увагу проблемам імунітету, довголіття, захисту рослин, вивченню інфекційних захворювань (холера, сказ та ін.).
ОМЕЛЬЧЕНКО Федір Захарович (1894 – 1924 р. р.)
Народився в Кролівцях (тепер – Сумська область). Закінчив в Київський університет, а також – Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював директором заснованого ним Мікробіологічного інституту АН України, ректором ветеринарно-зоотехнічного інституту в Києві. Займався медичною мікробіологією, патологічною анатомією та антропологією. Академік АН України, брав участь у складанні російсько-українського медичного словника.
ОМЕЛЯНСЬКИЙ Василь Леонідович (1867 – 1928 р. р.)
Народився у Полтаві, жив у Житомирі. Закінчив Петербурзький університет. Працював в Інституті експериментальної медицини в Петербурзі. Основні наукові праці присвячено ролі мікробів у кругообігу речовин в природі. Автор класичних робіт в галузі грунтової та сільськогосподарської мікробіології. Вивчав азотфіксуючи бактерії. Відкрив культури анаеробних бактерій, що переробляють клітковину з утворенням органічних кислот та водню. В 1909 написав перший підручник по мікробіології російською мовою.
ПАСТЕР Луї (1822-1895 р.р.)
Французький вчений. Хімік за фахом. З його ім’ям пов’язаний початок фізіологічного періоду в мікробіології. Пастер відкрив біологічну природу бродіння, з'ясував причини інфекційних хвороб, запропонував методи виготовлення вакцин, створив перші біопрепарати проти сибірської виразки, сказу.
ХАВКІН Володимир Аронович (1860–1930 р. р.)
Народився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював в Одеському зоологічному музеї, Женевському університеті (Швейцарія), в лабораторії І.І.Мечникова в інституті Пастера (Париж). За проханням британського уряду боровся з епідемією холери в Індії. В наш час в Індії є інститут, що носить його ім’я. Наукові праці присвячено вивченню холери та чуми. Довів інфекційну природу холери, створив вакцину, яку перевіряв на собі
