М ікрофлора макроорганізму

Н ормальна	Патогенна
Біоценоз мікробів, який зустрічається у здорових тварин та людей. Складається з постійних видів (індигенні, резидентні, облігатні) та тимчасових (транзитні, факультативні). Видовий склад змінюється з часом Більша частина видів за будь-яких умов нездатні завдати шкоди макроорганізму	Н езначна кількість видів, які для власного розвитку використовують живі тканини господаря. В залежності від „інфекційної” історії організму серед них можуть зустрічатись і резидентні, і транзитні види.
	Умовно-патогенна
	Впродовж довгого часу співіснують з макроорганізмом і не зашкоджують йому. Починають завдавати шкоду хазяїну тільки за певних умов (переважно постійні, резидентні види)		Потраплять з оточуючого середовища (транзитні). Мають більш ефективнідляблокування організму вторинні метаболіти (ферменти, токсини), ніж сапрофіти та умовно-патогенні
САПРОФІТИ	ПАРАЗИТИ

Всі мікроорганізми тварини утворюють те, що називається мікробною асоціацією макроорганізму (мікрофлорою макроорганізму). Кожен мікроб в процесі еволюції пристосувався до певного типу клітин хазяїна (тропізм патогенних і сапрофітних мікробів). Поділ представників мікробної асоціації на групи здійснюється за різними критеріями (ступіь шкоди для макроорганізму, тривалість існування тощо).

Таким чином, всі потенційні паразити мають спільні властивості: живлення компонентами тканин хазяїна; виділення екзометаболітів, які завдають шкоди клітинам, органам, системам органів господаря. При інтенсивному розмноженні паразиту настає ситуація, при якій сукупність ознак дозволяє нам називати її патологічним станом або інфекційною хворобою.

Шляхи проникнення збудника в організм

Тропізм мікробів до певних тканин обумовлений оптимальними умовами для збудника в них. Щоб досягти цих тканин та клітин, мікроби повинні потрапити спочатку в організм (шлях інфекції), а потім – і в певну систему органів (ворота інфекції).

Табл. 4 Шляхи проникнення та ворота інфекцій для патогенних мікробів.

Шлях інфекцій	Ворота інфекції	Тип хвороби
Аліментарний (корми, вода, предмети догляду)	Шлунково-кишковий тракт	Кишені хвороби
Аерогенний (повітряно-крапельний, повітряно-пиловий)	Дихальні шляхи	Респіраторні хвороби
1. Контактний 2. Контактний (статевий) 3. Контактний (укус)	1.Шкіра, слизові оболонки ротової порожнини	Інфекції шкіряних покривів та слизових оболонок
	2. Слизові оболонки статевих шляхів
	3.Нервова тканина	Інфекції ЦНС
Трансмісивний (через кров – комари, кліщи, блохи та ін.)	Кров	Кров’яні інфекції

Інфекційний процес (умови виникнення, розвиток, форми )

1. Організм хазяїна повинен бути чутливим до збудника інфекції.

2. Головною умовою для успішного (для паразиту) контакта з макроорганізмом є послаблення захисної системи хазяїна, коли для патогену створюються оптимальні умови. Послаблення захисної системи відбувається при:

• нестачі поживних речовин (білків, вітамінів. Мікроелементів, незамінних амінокислот та ін.);

• недоліках водного режиму, вентиляції, світлопостачання;

• переохолодженні або перегріванні;

• напруженому стані центральної нервової системи (стрес, втома).

В такому разі макроорганізм колонізують не тільки паразити, які потрапили з оточуючого середовища (екзогенна інфекція), але й представники умовно-патогенної мікрофлори (ендогенна інфекція).

3. Збудник проникає в організм крізь особливі (специфічні) ворота інфекції і досягає чутливих тканин.

4. Збудник повинен виділити набір речовин, яких достатньо для отруєння макроорганізму.

5. В макроорганізм повинна проникнути достатня кількість збудника (тисячі клітин).

Тому причиною хвороби є конкретний збудник або декілька збудників. Хворий макроорганізм – носій інфекції і джерело зараження для інших. В хворому макроорганізмі працюють специфічні захисні механізми. Тому в разі одужання він певний час (від декількох місяців до десятків років) здатен легко ліквідувати збудника при повторній зустрічі з ним.