
- •Факультет ветеринарної медицини
- •Житомир – 2011
- •Тема „ Історія мікробіології” Етапи розвитку мікробіології
- •Видатні мікробіологи
- •Тема „Морфологія мікроорганізмів” Морфологічні групи мікробів та мікробні культури
- •Принципи класифікації мікробів
- •Серовар- різні антигени
- •Форми бактеріальних клітин
- •1. Міцелій актиноміцету 2. Міцелій гриба 3. Спороносці актиноміцетів
- •Капсули бактерій.
- •Вода, солі, кислоти та ін.
- •Макроелементи 10-12 шт. Мікроелементи
- •Клітинні мембрани
- •Зовнішня Внутрішні
- •Компоненти мембран про- та еукаріотів.
- •По відношенню до факторів середовища
- •На рідкому середовищі.
- •Р ис.34. Крива росту мікроорганізмів при однократному надходженні поживних речовин в систему
- •За принципом комплементарності
- •В клітині кишечної палички.
- •Ф енотип Генотип ф енотипові зміни Генотипові зміни м одифікації Мутації
- •За механізмом дії
- •Дія на певну морфологічну групу патогенних мікробів
- •З а спектром дії
- •Вимоги до антибіотиків – медичних препаратів.
- •Характеристика видів та спектру дії антибіотиків у мікроорганізмів-продуцентів
- •З а механізмом дії ц идні статичні
- •Дія на певну морфологічну групу патогенних мікробів
- •М ікрофлора макроорганізму
- •Шляхи проникнення збудника в організм
- •Періоди інфекційної хвороби.
- •Патогенність і вірулентність мікроорганізмів
- •Тема „Методи ідентифікації патогенних мікроорганізмів”
- •Послідовність лабораторної діагностики
- •Правила відбору і пакування патологічного матеріалу
- •Виготовлення поживних середовищ. Стерилізація середовищ та лабораторного обладнання
- •Методи посіву мікробного матеріалу на живильні середовища
- •Вигляд збудників вісцеральних мікозів в мікроскопічних препаратах
- •Додатки.
- •Словник термінів „ Методи дослідження мікроорганізмів”
- •Ферментація – див. Культивування мікроорганізмів.
- •Додаток 3. Морфологічна характеристика патогенних мікроорганізмів
- •(Збудники інфекцій – клітинні мікроорганізми).
- •Поживні середовища для культивування окремих видів патогенних мікроорганізмів.
- •3. Середовище для клебсіел.
- •Кип’ятіння 1 хв. Стерилізація 15 хв при 121 оС
- •2. Рідке середовище для аспорогенних дріжджів Candida аlbicans Глюкоза 5 г, ацетат натрію 10 г, хлорид амонію 10 г, дріжджовий автолізат 3 мл, вода 1 л.
- •Кип’ятіння середовища 1 хв. Стерилізація 15-20 хв при 121 оС.
- •4. Шоколадний агар, варіант 1
- •5. Шоколадний агар, варіант 2.
- •3. Пектиновий агар.
- •2. Агар для лактобацил
- •Кип’ятіння 1 хв Стерилізація 15 хв при 120 оС.
- •Культивують 24 год при 35-37оС, при відсутності росту – при 25-30 оС. Даний вид росте при температурі 41 оС. Жовто-зелена флуоресценція колоній під уф. Література
На рідкому середовищі.
1
2
3
4
5
Рис. 33. Обладнання для вирощування мікробних культур:
1- чашка Петрі, 2 –внесення поживного середовища в чашку Петрі;
3 – виготовлення ватно-марлевих корок для пробірок і колб;
4 – ексікатор для вирощування анаеробів; 5- термостат.
Р ис.34. Крива росту мікроорганізмів при однократному надходженні поживних речовин в систему
(періодичне культивування)
Схема 17. Структура нуклеїнових кислот.
Комплементарність
ДНК
Т
риплет
К одон Ген Генотип Фенотип
Рис. 35. Будова ДНК та зв’язування азотистих основ
За принципом комплементарності
Рис. 36. Нуклеоїд (головна молекула ДНК) та плазміди
В клітині кишечної палички.
Схема 18. Характеристика геному прокаріотних клітин
П |
||
|
||
НУКЛЕОЇД |
|
ПЛАЗМІДИ |
Кільцева двониткова ДНК, головна хромосома – зберігає і відтворює всю інформацію про клітину, зосереджено ≈ 95% генів, містить (0,8-8) млн. пар азотистих основ. Захисні білки – гістони – відсутні Кількість нуклеодів у бактерій може відрізнятись від 1 |
Кільцева двониткова ДНК, містить від 2 до 10 генів і ≈ 2000 пар азотистих основ. Вони в 400-4000 разів менші за нуклеоїд. Гени плазмід відповідають за утворення пілей, за перетравлення антибіотиків, ксенобіотиків, синтез у мікробів рослинних гормонів. |
Схема 19. Спадкові і неспадкові зміни у мікроорганізмів.
Ф енотип Генотип ф енотипові зміни Генотипові зміни м одифікації Мутації
Дисоціація бактерій
Мутагени
Супермутагени
(
Нітрозометилсечовина)
Репарація
Природа
мутагену
Місце
зміни
Мутації індуковані Мутації спонтанні Гени Хромосоми
Делеції Інверсії
Дуплікації
Таблиця 8. Продуценти антибіотиків.
Назви родів мікробів – продуцентів антибіотиків |
Назви препаратів |
Мікроскопічні гриби Cephalosporium, Penicillium, Aspergillus, Fusidium, |
Природні: бензилпеніцилін, феноксіметилпеніцилін, полусинтетичні – метицилін, оксацилін, ампіцилін, диклоксацилін. Природний: цефалоспорини, полусинтетичні: цефалотин, цефазолін, цефалексин та ін. Фумагилін, Фузидін |
Актиноміцети Streptomyces |
Стрептоміцин, еритроміцин, олеандоміцин, неоміцин, тилозин, канаміцин, левоміцетин, оксітетрациклін, лінкоміцин, спектиноміцин та ін. Природний: тетрациклін; Полусинтетичні: морфоциклін, глікоциклін, метациклін, доксициклін. |
Бацили Bacil1us |
Полі міксин, граміцидін |
Схема 20. Спектр і механізм дії антибіотиків.