
- •Кафедра мікробіології, вірусології та епізоотології
- •Житомир 2007
- •Принципи діагностики інфекційних хвороб, викликаних клітинними мікроорганізмами
- •Правила відбору і пакування патологічного матеріалу
- •Виготовлення поживних середовищ. Стерилізація середовищ та лабораторного обладнання
- •Методи посіву мікробного матеріалу на живильні середовища
- •Методи ідентифікації бактерій
- •К ультура мікроорганізмів т верде середовище Рідке середовище
- •Додатки. Додаток 1. Словник термінів
- •Ферментація – див. Культивування мікроорганізмів.
- •Додаток 3. Морфологічна характеристика патогенних мікроорганізмів.
- •(Збудники інфекцій – клітинні мікроорганізми).
Міністерство аграрної політики України
Державний вищий навчальний заклад
„Державний агроекологічний університет”
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра мікробіології, вірусології та епізоотології
Принципи діагностики
інфекційних хвороб,
викликаних клітинними мікроорганізмами
Методична розробка для самостійної роботи студентів
спеціальність 7.130.501
Житомир 2007
Укладач доц. кафедри мікробіології, вірусології та епізоотології к. б. н Солодка Л.О.
ЗАТВЕРДЖЕНО на засіданні кафедри “____” _____ 2007 р., протокол № ___
Завідувач кафедри Галатюк О.Є.
Схвалено методичною комісією факультету ветеринарної медицини
“____” _______ 2008 р., протокол № ___
Голова методичної комісії Довгій Ю.Ю.
Принципи діагностики інфекційних хвороб, викликаних клітинними мікроорганізмами
Всі дослідження по виявленню збудника хвороби виконуються в умовах лабораторії, куди ветеринарний лікар надсилає матеріал від хворої тварини. Цей матеріал, відібраний у загиблих, хворих або підозрюваних тварин підлягає дослідженню по певній схемі (рис 1). Стандартні дослідження по схемі, наведеній на рис. 1, тривають 5 -7 діб.
М
атеріал
від хворої тварини
Мікроскопія №1
В
ирощування
збудника хвороб и на спец. середовищах
Мікроскопія №2
Ч
иста
культура на МПА та МПБ
Перевірка фізіології збудника
Імунологічні дослідження Біопроба
Мікроскопія №3
Рис.1. Послідовність аналізу патологічного матеріалу.
Доцільність використання того чи іншого методу, послідовність їх реалізації в схемі залежить від фізіологічних особливостей збудника, ступеню небезпечності хвороби, яку він спричинює, оснащення лабораторії та ін.
Правила відбору і пакування патологічного матеріалу
Матеріалом для дослідження можуть бути проби: від хворих або мертвих тварин; зразки об’єктів оточуючого середовища (повітря, вода, грунт, корми, харчові продукти тощо). Матеріали для дослідження будь-якої консистенції (тверді, рідкі, напіврідкі) повинні бути відібрані в стерильну тару (рис.2). Тара має етикетку, на якій вказують: дату відбору зразка; вид матеріалу; вид тварини; прізвище і адресу господаря.
З твердим посмертним патологічним матеріалом ветеринарний лікар має справу при загибелі тварини (шматки органів – легені, трахея, печінка, селезінка, лімфатичні вузли тощо). Також твердим, але прижиттєвим матеріалом можуть бути шматочки ураженої шкіри та волосся. Рідкі та напіврідкі матеріали є прижиттєвими (гній, фекалії, ексудат, кров, молоко, слина, сеча, змиви з ротової порожнини, носоглотки , статевих органів).
|
||
|
||
Рідка |
Напіврідка |
Тверда |
Скляні банки і флакони, закриті під час стерилізації ватно-марлевими пробками. До них прив’язують стерильну гумову пробку, загорнуту в папір. Можна використовувати герметично закриті скляні банки або флакони, пробки яких придатні до автоклавування. |
Широкогорлі скляні банки. Вони можуть бути закриті або герметичними пробками, придатними до автоклавування, або стерильними фольгою чи папером, що прикриті продезинфікованою кришкою. |
Рис. 2. Тара для відбору проб різної консистенції
Місце відбору зразка визначається: біологічними особливостями збудника; тропізмом збудника хвороби при розмноженні в макроорганізмі.