- •О чищення предметного скла від жиру проводиться
- •Методи виготовлення живих препаратів
- •Робота №3 дослідження фарбованих препаратів. Виявлення структур мікробних клітин за допомогою простого фарбування
- •Методика виготовлення фіксованих препаратів.
- •Способи фіксації
- •Фактори, що впливають на якість фарбування за Грамом
- •Робота №5 виявлення структур бактерій. Фарбування оболонок кислотостійких мікроорганізмів
- •Виявлення ендоспор
- •Виявлення капсул
- •К ультура мікроорганізмів т верде поживне середовище Рідке поживне середовище
- •Робота №7. Поживні середовища для культивування мікроорганізмів
- •Робота №8 характеристика МетодІв стерилізації .
- •Робота №10 методи висіву мікроорганізмів на живильні середовища.
- •Поверхневий метод висіву
- •Методики поверхневих висівів
- •Робота № 11 Біохімічні дослідження чистої культури збудника
Робота № 11 Біохімічні дослідження чистої культури збудника
Одною з обов’язкових стадій бактеріологічної діагностики є вивчення харчових потреб збудника хвороби (біохімічні дослідження). Такі дослідження найчастіше проводять в декількох напрямках і вивчають здатність мікроорганізма до перетравлення:
вуглеводів (моносахариди та їх похідні, дисахариди) – цукролітичні властивості;
білків м’ясо-пептонного бульону та молока, олігопептидів желатини та окремих амінокислот (сірковмісних та триптофану) – протеолітичні властивості;
ферментів патогенності (каталаза, ДНК-аза, коагулаза );
окремих речовин шляхом постановки спеціальних реакцій (перетравлення жовчі, САМП- проба , реакція Фогес-Проскауера та ін.)
Табл. 17 Методики біохімічних досліджень
Особливості методики дослідження |
Вид дослідження |
||||
Розщеплення вуглеводів
|
Розщеплення білків, пептидів, амінокислот |
Виділення ферментів патогенності |
Спеціальні реакції |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Речовина, яку вживає м/о |
Моносах.: глюко-за, арабіноза, мальтоза, рамноза Дисахариди: лактоза, сахароза. Похідні моноса- хар.: сорбіт, манніт та ін. |
Білки: молоко.
Пептиди, амінокислоти: желатина, МПБ. |
Солі ДНК в поживному середовищі, речовини плазми крові та ін. |
Різні речовини, вживання яких є особливістю виду, що дослід жується. |
|
Тип поживних середовищ |
Напіврідкі диференційно-діагностичні |
Рідке або напіврідке загального призначення |
Різні типи середовищ |
Різні типи середовищ |
|
Метод внесення м/о |
Уколом |
Глибинний |
Глибинний, крапельний (на скло) |
Поверхневий або глибинний |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||
Результати висіву |
Після інкубаціі в термостаті, через 3-7 діб |
В багатьох методиках – через декілька хв, при глибинному –через 2-3 доби. |
Після інкубаціі в термостаті, через декілька діб (від 2 до 5-7). |
Специфічні зміни в твердих та рідких середовищах |
|
Ознаки при позитивно-му результаті реакції |
Зміна кольору середовища у верхньому шарі, по всьому об’єму, по уколу. |
Розрідження желатини, зсідання молока, зміна кольору індикаторів при виділенні NH3, H2S, індолу. |
Зміни в середовищі навкруги колоній, випадіння осаду та виділення газу в суспензії на предметному склі. |
|
|
При проведенні біохімічних досліджень для виявлення цукролітичних та протеолітичних властивостей мікробів користуються пробірками*. Для цього в напіврідкі середовища в пробірках виконують висіви уколом (бактеріологічна голка), висіви в бульйон роблять піпетками або петлями.
Висів уколом*. Мікробний матеріал з колонії беруть бактеріологічною голкою, прожареною та охолодженою в агарі. Висів виконують уколом голки в глибину поживного середовища по центру пробірки.
*Примітка. Пробірку з напіврідким живильним середовищем тримають майже горизонтально, а пробірку з желатиною – вертикально вверх дном. Завдяки цьому середовище не забруднюється мікроорганізмами з повітря.
Виявлення ферментів патогенності або здатність мікробів до здійснення спеціальних реакцій виконують за певними методиками. Користуються предметними скельцями, пробірками, чашками Петрі, бактеріологічними петлями та голками, піпетками.
Висів в бульйон та молоко. Прожареною та охолодженолю в агарі бактеріологічною петлею беруть мікробний матеріал. Вносять його в пробірку з рідким середовищем, легко струшують у верхньому мениску рідини. Петлю виймають та фламбірують, пробірку закривають і поміщають у термостат.
