
- •О чищення предметного скла від жиру проводиться
- •Методи виготовлення живих препаратів
- •Робота №3 дослідження фарбованих препаратів. Виявлення структур мікробних клітин за допомогою простого фарбування
- •Методика виготовлення фіксованих препаратів.
- •Способи фіксації
- •Фактори, що впливають на якість фарбування за Грамом
- •Робота №5 виявлення структур бактерій. Фарбування оболонок кислотостійких мікроорганізмів
- •Виявлення ендоспор
- •Виявлення капсул
- •К ультура мікроорганізмів т верде поживне середовище Рідке поживне середовище
- •Робота №7. Поживні середовища для культивування мікроорганізмів
- •Робота №8 характеристика МетодІв стерилізації .
- •Робота №10 методи висіву мікроорганізмів на живильні середовища.
- •Поверхневий метод висіву
- •Методики поверхневих висівів
- •Робота № 11 Біохімічні дослідження чистої культури збудника
Робота №8 характеристика МетодІв стерилізації .
Табл.14 Методи ТЕРМІЧНОЇ стерилізації та Обробки мікробних матеріалів
назва методу |
Пастеризація |
Кип’ятіння |
Тиндалізація |
Автоклавування |
Сухий жар |
Фламбування |
температура |
60-85 оС |
100оС |
100оС |
108-145оС |
165-180оС |
300-400оС |
ЧАС ОБРОБКИ |
15-20 хв |
15-60 хв |
3 рази по 20 хв з перервами 9-10 год |
15 хв – 2 год |
1,5 год – 30 хв |
1-2 хв |
призначення |
обробка харчових продуктів |
обробка харчових продуктів, не бацилярного патматеріалу |
стерилізація харчових продуктів, порживних середовищ |
стерилізація посуду, поживних середовищ, відпрацьованих матеріалів, спецодягу, лабораторного обладнання |
стерилізація посуду |
стерилізація мікробіологічних голок, петель, скляних шпателів, металевого інструментарію |
прилад |
водяна баня, плитка |
автоклав |
сушильна шафа |
пальник |
||
групи знищених мікроорганізмів |
окремі види неспороутворюючих бактерій, гіфи грибів та актиноміцетів |
неспороутворюючі бактерії, гіфи та спори грибів та актиноміцетів, дріжджі |
всі мікроорганізми |
всі мікроорганізми |
всі мікроорганізми |
всі мікроорганізми |
ВИЖИВАЮТЬ |
пігментовані дріжджі, спори грибів та актиноміцетів, бацили |
бацили |
гинуть всі мікроорганізми |
|||
фактор середовища |
висока температура |
|||||
вид впливу |
обробка матеріалу для зменшення к-ті мікробів |
стерилізація |
|
|
|
|
Дія на речовини мікробів |
денатурація білків та РНК, «розплавлення» та денатурація ДНК |
Денатурація білків та РНК, «розплавлення» та денатурація ДНК |
Денатурація білків та РНК, «розплавлення» та денатурація ДНК, руйнація ендоспор бацил в стадії проростання |
Денатурація білків та РНК, «розплавлення» та денатурація ДНК, руйнація оболонок ендоспор бацилл |
Денатурація білків та РНК, «розплавлення» та денатурація ДНК, руйнація оболонок ендоспор бацил |
Обвуглення всіх речовин мікроорганізму |
РОБОТА №9.
Методи виділення чистої культури збудника.
В природних умовах чисті мікробні культури практично не зустрічаються. Але основні відомості про властивості мікроорганізмів, в тому числі і патогенних, отримано при вивченні чистих культур.
В мікробіологічній практиці взагалі, і при проведенні ідентифікації збудників інфекційних хвороб також, схема виділення чистої культури має такий вигляд:
Змішана культура |
|
Будь-яка проба мікробного матеріалу, відібрана в природних умовах (зразки грунту, повітря, стоків, води, патматеріал). |
||
|
|
|
|
|
Накопичувальна культура |
|
Головний етап процесу отримання чистої культури |
|
Виділення із змішаної культура видів, здатних рости в особливих умовах |
|
|
|
|
|
Чиста культура |
|
Заключний етап процесу. Після його проведення можна дослідити біохімічні, антигенні та патологічні властивості збудника |
|
На свіже поживне середовище (найчастіше МПА або МПБ) переносять матеріал тільки з колоній із специфічними ознаками. |
Рис. 8. Види мікробних культур
Накопичувальні культури отримують внаслідок обробок патматеріалу або вирощування суспензії патматеріалу на спеціальних середовищах. Тому методи отримання таких культур поділяють на біофізичні, біохімічні та біологічні. Спільне між всіма методамиє те, що використаний фактор створює найкращі умови для мікроорганізмів потрібного виду. Мікроби інших видів в таких умовахгинуть, повільно розвиваються або не мають специфічних культуральних ознак, характериних для основного виду накопичувальної культури.
Табл.15 Методики отримання накопичувальних культур.
Назва методу |
Вмкористаний фактор |
Дія на змішану культуру |
Приклад |
1 |
2 |
3 |
4 |
Біо-фізичний |
Низька температура |
Затримує ріст всіх мікробів, які не належать до психрофілів. Чашки з поживним середовищем витримують при 4-5оС. Висів психрофілів здійснюють через 7-15 діб. |
Збудники лістеріозу здатні при 5оС виходити в поживний бульйон з тканин, розмножуватись в ньому. Патологічний матеріал в бульйоні зберігається в холодильнику 3 місяці (посіви – через тиждень) |
Висока температура. Існує декілька варіантів
|
|
|
|
|
|
||
|
|
||
Біохімічний метод |
Створення кислого або лужного рН середовища |
Використовують розчииу NаОН для створення лужного рН середовища або розчини органічних кислот – для кислого рН. В першому випадку виживають тільки лужно-, в другому – тільки кислототолерантні мікроби. |
В лужних умовах виділяють мікобактерій – збудників туберкульозу, а також вібріонів – збудників холери (рН=8,5). При кислому рН із змішаної культури виростають лактобацили, мікроскопічні гриби та дріжджи (рН=5,3-5,5). |
Додавання барвників |
Додавання до твердих і рідких середовищ барвників: фуксину, генціан– або кристалвіолету, бриліантового або малахітового зеленого. |
В залежності від концентрації дані барвники здатні подавляти розвиток грам+бактерій. Дозволяють виділяти сальмонели та ін. ентеробактерії, збудників туберкульозу. |
|
Додавання антибіотиків |
До поживних середовищ додають пеніцилін (від 0,5 до 194 од/мл), бацитрацин (2 од/мл), ванкоміцин, колістин, ністатин та ін. |
Пеніцилін – для виділення мікоплазм, пеніцилін та бацитрацин для кампілобактеру, ванкоміцин, колістин, ністатин – для збудників гонореї.
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Біохіміч-ний метод
|
Додавання органічних речовин |
В агарові середовища додають фенілетанол, жовч та її солі, формалін або речовини – єдине джерело С для мікробів відповідних видів. (лактат, целюлоза, триптофан та ін.) |
Фенілетанол (0,25%) – для виділення патогенних коків, жовч та її солі – для ентеробактерій та збудників чуми, триптофан – для псевдомонад, лактат – для пропіоновокислих бактерій. |
Додавання солей |
В поживні середовища вносять розчини NаС1 (7,5 – 25%), селеніту натрію (0,4%), ацетату талію (0,032%) або телуріту калію (0,001 - 0,038%). |
7,5%-ний розчин NаС1 дозволяє вирости із змішаної культури патогенним кокам, селеніт натрію – сальмонелам, телуріт калію – вирости і придбати специфічне забарвлення колоній стрептококам (сине, сине-чорне) та коринебактеріям (сіре або чорне). |
|
Біологіч-ний метод |
Зараження живих організмів. (тест об’єктів) |
Суспензією патматеріалу заражають лабораторних тварин, курячі ембріони або культури клітин. Останнім методом користуються для накопичення клітин облігатних паразитів |
Внутрішньо черевне введення мишам мокроти із патогенними пневмококами, морським свинкам – введення трупного матеріал при чумі або туляремії, зараження курячих ембріонів для виділення хламідій та рикетсій. |
Є декілька методів, які традиційно відносять до біофізичних, хоча в них використовуються певні морфологічні ознаки патогенного мікроорганізму. Крім того, дані методи завжди використовують разом з біохімічними.
Здатність мікробних клітин до руху. Рухливі мікроорганізми при висіві уколом в глибину агарового середовища здатні утворювати тонкі плівки або помутніння за межами зони інокуляції (Додаткові методи: насичення середовища СО2 та спеціальні речовини в середовищах). Таким чином проводять виділення трепонем або бактерій виду Clostridium tetani при висіві уколом під поверхню відповідного агарового середовища (проби грунту, зразки з ротової порожнини, фекалії).
Малий розмір мікробів. Суспензію патматеріалу пропускають крізь мембранні ультрафільтри (діаметр пор – від 0,15 до 0,65 мкм). (Додаткові методи: насичення середовища СО2 та додавання антибіотиків). Таким чином проводять: виділення трепонем на поверхню агару (фільтр – 0,15 мкм) або отримання суспензії кампілобактеру (фільтр –0,65 мкм) для поверхневого висіву (штрихом або плівкою).