Наступнi алгоритми вимагають застосування команди вибору

Приклад 5. "Обчислення комбiнованого виразу". Для заданого значення аргументу побудувати алгоритм обчислення значення комбiнованого виразу:

алг y(x: дiйс): дiйс

поч

вибiр

при x < -4 : y := -4

при x <= 4 : y := x

iнакше y := 4

кв

кiн

Даний алгоритм демонструє методику правильного використання властивостей команди вибору. Завдяки цьому запис умов в алгоритмi стає коротшим.

Приклад 6. "Тип трикутника". Задано сторони трикутника a,b,c. Визначити його тип по вiдношенню до сторiн.

алг ТИП(a,b,c: дiйс): літ

поч

вибiр

при (a=b) i (b=c): ТИП:=рiвностороннiй

при (a=b) або (a=c) або (b=c): ТИП:=рiвнобедрений

iнакше ТИП:=рiзностороннiй

кв

кiн

Приклад 7. "Тип трикутника". Задано значення кутiв трикутника A i B (в градусах). Визначити його тип по вiдношенню до кутiв.

алг ТИП(A,B: дiйс): літ

поч C: дiйс

C:=180-A-B

вибiр

при (A<90) i (B<90) i (C<90): ТИП:=гострокутний

при (A=90) або (B=90) або (C=90): ТИП:=прямокутний

iнакше ТИП:=тупокутний

кв

кiн

Приклад 8. "Лiнiйне рiвняння". Задано коефiцiєнти лiнiйного рiвняння a*x=b. Побудувати алгоритм розв'язування рiвняння.

алг ЛР(арг a,b: дiйс; рез x: дiйс, z: нат)

поч

вибiр

при a<>0: пс x:=b/a; z:=1 кс {розв'язок єдиний}

при b=0: z:=2 {розв'язкiв безлiч}

iнакше z:=0 {розв'язки вiдсутнi}

кв

кiн

Алгоритм має два результати: перший основний - корiнь x, другий - "прапорець", що показує характер розв'язку. Якщо a<>0, то маємо єдиний розв'язок. У протилежному випадку ситуацiю визначає значення коефiцiєнту b. Якщо b=0, то маємо безлiч розв'язкiв, iнакше - жодного. Методичне значення алгоритму полягає у рацiональнiй послiдовностi перевiрки умов.

Приклад 9. "Нерiвнiсть". Задано коефiцiєнти нерiвностi a*x>b. Побудувати алгоритм розв'язування нерiвностi.

алг НЕР(арг a,b: дiйс; рез c: дiйс, z: нат)

поч

вибiр

при a>0: пс c:=b/a; z:=1 кс {єдиний розв'язок x>c}

при a<0: пс c:=b/a; z:=2 кс {єдиний розв'язок x<c}

при b<0: z:=3 {розв'язкiв безлiч}

iнакше z:=0 {розв'язки вiдсутнi}

кв

кiн

ДЗ. Алгоритм має два результати: перший основний - значення обмеження c для змiнної x, другий - "прапорець", що показує характер розв'язку. Якщо a>0 або a<0, то маємо єдиний розв'язок. Рiзниця полягає лише в тому, що вiдповiдь слiд записати x>c або x<c. У випадку a=0 ситуацiю визначає значення коефiцiєнту b. Якщо b<0, то маємо безлiч розв'язкiв, iнакше - жодного.