На глибокому ґрунті знань

...Удосконалюючи навчально-виховний процес, адміністрація шко­ли подбала насамперед про вдосконалення самого вчителя — його ідейно-політичне й фахове зростання, найповніше розкриття кожним своїх здібностей і можливостей, про створення в колективі такої атмосфери, яка б найбільшою мірою сприяла підвищенню ефективності навчально-виховної роботи...

Ми глибоко пройнялися думкою В. О. Сухомлинського про те, що «без знання дитини немає школи, немає виховання, немає справжнього педагога й педагогічного колективу, а знати дитину можна лише тоді, коли постійно розвивається, збагачується педагогічна культура вчите­ля». Так, у наших професійних дискусіях і розмовах постійно беруть участь Крупська, Макаренко, Толстой, Пирогов і Писарев, Януш Корчак і Песталоцці, автори багатьох художніх творів, статей з педагогічної періодики.... Усі наші заходи щодо розширення й поглиблення еру­диції вчителя, його знань з питань педагогіки, психології спрямовані в кінцевому підсумку на підвищення якості викладання основ наук, на вдосконалення всього навчально-виховного процесу...

Предмети гуманітарного циклу, як відомо, відіграють важливу роль у формуванні світогляду. Ось чому ми всіляко прагнемо уникати фор­мального ставлення до їх вивчення, домагаємося того, щоб явища й висновки пройшли через свідомість і досягли рівня узагальнення, до­помогли сформувати переконання... Ми намагаємося, щоб кожен урок не лише давав учням певну суму знань, а й прилучав їх до життя, виховував громадянина...

Сучасне природознавство дає багатий матеріал для формування світогляду людини, виховання в неї почуття справжнього гуманізму.

Саме виходячи з цих позицій, будує уроки біології вчителька Тетя­на Андріївна Ємець, яка вміло пов'язує викладання цього курсу із сільськогосподарським виробництвом, її вихованці ведуть дослідниць­ку роботу на пришкільних навчально-дослідних ділянках. Разом з учителькою старшокласники вникають у питання агрономічного забез­печення колгоспів, з якими наша школа-інтернат підтримує дружні кон­такти...

З метою подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу ми уважно стежимо за всіма новинками, які з'являються в педагогічній науці, вивчаємо і впроваджуємо у себе позитивний досвід, набутий учи­телями республіки і всієї країни.

Наш педколектив зацікавили пошуки донецьких педагогів, які твер­дять, що всі без винятку діти з нормальним інтелектом і розвитком

588

спроможні засвоїти курс навчального матеріалу, притому добре засвої­ти... Багато почерпнули ми з досвіду донецьких колег....

Одним із перспективних способів підвищення ефективності засвоєн­ня учнями навчального матеріалу, важливою умовою для розвитку на­хилів і здібностей дітей є позакласні заходи. Ми прагнемо, щоб поза-класна робота будувалася цікаво, щоб учні були не свідками, а активни­ми творцями того, що відбувається...

Творчі пошуки нашого колективу з удосконалення навчання й ви­ховання йдуть у двох напрямах — розвиток самостійності, пізнаваль­ної активності учнів і підвищення науково-теоретичного та ідейного рівня викладання.

(Андрієвський М. К., Павелко В. В. Прилучення до життя. — К.: Політвидав України, 1979. - С. 8-10, 16, 17, 18, 22-23, 29-31, 35.)

Дидактичні завдання

1. Особливості роботи передової школи в тому, що в ній реалізована глибинна педагогічна ідея А. С. Макаренка про те, що майстром може стати кожен, якщо йому допоможуть і якщо він сам буде працюва­ти. І справжнім майстром можна стати лише в хорошому педагогіч­ному колективі. На прикладі цієї школи проаналізуйте цей процес, що приніс їй разючі успіхи.

2. Якими конкретними способами і методами адміністрація вирішує завдання: бути кожному вчителеві на рівні останніх досягнень педагогічної науки і практики, щоб бачити педагогічний процес ба­гатогранно?

3. Яке співвідношення організаційно-педагогічної та інструктивно-ме­тодичної функцій передового досвіду в Гадяцькій школі-інтернаті?

4. Зазначте факти, що свідчать про те, як функціонує у школі-ін­тернаті система «шкільна адміністрація — учитель — учень».

І. Т. Зварич