Дидактичні завдання

1. Яке надзавдання поставив перед собою педагог-новатор В. Ф. Ша-талов?

2. У чому своєрідність його організаційно-методичної системи робо­ти над новим матеріалом?

3. У чому суть одного з важливих елементів новаторської системи В. Ф. Шаталова — опорних сигналів?

4. Як пояснити з позицій сучасної психолого-педагогічної науки ефект глибокого й міцного вивчення шкільної програми за допомогою опор­них сигналів?

5. Чому автор наголошує на ретельному доборі кожного знаку в опор­них сигналах?

6. Спробуйте закодувати невеликий текст зі шкільного підручника за допомогою ключових слів, літер-сигналів, креслень.

/. П. Волков

Навчаємо творчості

...Було розроблено так звані уроки творчості для початкових класів...

Проектування уроків творчості. Мета й завдання уроків. Без­глуздо проектувати «процес навчання з хорошим змістом», якщо немає чіткого визначення кінцевої мети. Так само не можна і створити уроків творчості, що не передбачають навчання творчості взагалі, розвиток твор­чих здібностей взагалі...

Кінцеву мету було визначено так: загальний розвиток і формуван­ ня рис творчої особистості молодших школярів. Ця мета може бути досягнута завдяки створенню умов різноманітної діяльності для вияв­ лення й розвитку здібностей дітей (озброєння їх способами діяльності, навчання дій з реальними предметами та їхніми образами, розкриття методів і способів реалізації діяльності). Тому конкретні завдання були сформульовані так: _и

1. Залучити дітей до різноманітної діяльності. Це досягається спеці­ально дібраними видами практичних робіт (20 — 25 найменувань)...

2. Виробити гнучкі вміння, які б давали змогу учням швидко освою­вати нові види праці (діяльності), тобто перенесення знань і нави­чок.

3. Розвивати кмітливість і швидкість реакції під час розв'язування різних нових завдань, пов'язаних із практичною діяльністю. Вихідні принципи...

1. Знання — фундамент творчості. Творча діяльність учня не може вийти за межі знань, що є в нього...

2. Прискіпливий добір навчального матеріалу... Якщо за одиницю часу учень може засвоїти певну, а не безмежну кількість інформації, тре­ба прискіпливо дібрати відомості, потрібні для розв'язання цього завдання (чи завдань)...

3. Багаторазовість повторення по-різному організованого навчального матеріалу. Осмислення навчального матеріалу в молодших шко­лярів настає після 100 — 200-разового повторення цього матеріалу. Наприклад, щоб дитина навчилася писати літеру А, вона має написа­ти її 100 — 200 разів упродовж якогось періоду часу (Н. Ф. Тали-зіна). Якщо ж вона відразу напише цю літеру 100 чи навіть 200 разів, то це нічого не дасть. Треба цей період розтягнути на досить тривалий час, можливо, на кілька тижнів чи місяців.

Однак повторення не повинно бути монотонним відтворенням одно­го й того самого навчального матеріалу, щоб не знизити інтересу до знань, не викликати втоми й байдужості до навчання. Щоб позбутися монотонності, потрібно раніше вивчений матеріал повторювати в нових різноманітних варіантах (нові завдання, вироби).

585

4. Різнобічний розвиток учня. Різнобічний розвиток учня різко підви­щує ефективність навчання як у швидкості засвоєння навчального матеріалу,- так і в пристосовуваності до нових видів праці, що раніше в практиці учня не траплялися...

5. Формування стійкого інтересу до навчання. З інтересом молодший школяр може виконувати одну й ту саму роботу не більше ніж на 3 — 5 заняттях...

6. Навчання грамотного виконання робіт під керівництвом дорослого. Молодший школяр повністю перебуває під впливом дорослого...

7. Постійний контроль учителя за роботою учня. Усі дії учня під час виконання робіт різних видів мають бути під постійним контролем учителя...

8. Індивідуальний підхід. Навіть першокласники через різні причини відрізняються один від одного й рівнем розумового розвитку, й інте­ресами, і здібностями, і психічними характеристиками...

Цими основними принципами ми й керувалися, проектуючи уроки творчості...

Побудова процесу навчання. Для опанування на уроках творчості виокремлено такі види робіт (занять), що є розділами програми: малю­вання, креслення, перспектива, виготовлення моделей, макетів, електро­техніка, механіка, столярна, слюсарна, жерстяна справа, ліплення, шитво, різьблення та інкрустація по дереву, карбування по металу, пап'є-маше, узори й аплікації із соломки, мозаїка й вироби з паперу та картону, читання науково-популярних журналів...

У всіх розділах нашої навчальної програми використовуються знан­ня, спільні для всіх видів робіт. Міжпредметні зв'язки дали змогу нам об'єднати їх начебто в єдиний блок і здійснювати навчання на уро­ках творчості так, щоб основні, вузлові питання навчального матеріа­лу засвоювалися дітьми одночасно й паралельно під час виконання найрізноманітніших робіт, уведених до розділів програми уроків твор­чості...

На уроки творчості в нас відведено заплановані програмою уроки праці (2 години на тиждень), уроки малювання (1 година) й додано ще 1 годину за рахунок позакласної роботи, яка також введена до розкла­ду (за згодою адміністрації з батьками): всього 4 години на тиждень... Якщо за лінійного процесу навчання всі вчителі роблять одне й те саме в один і той самий час і по всій країні, то в нашому варіанті процесу навчання вчитель, маючи певну кінцеву мету, чітко окреслене коло пи­тань, розрахованих для вивчення, приблизний, але різноманітний пе­релік практичних робіт на заданий період навчання, виконує їх у своїй послідовності. Урешті-решт він доходить (і не може не дійти) кінцевої мети хоча б тому, що коло питань, розрахованих для вивчення, неодно­разово повторюється й, отже, закріплюється під час виконання різнома­нітних практичних робіт...

586

Ми намагаємося розвинути самостійність, активність, ініціативу, тоб­то риси, які сприяють творчості й зумовлюють розвиток творчих здібно­стей...

Пробудити закладене в кожній дитині творче начало, навчити пра­цювати, допомогти зрозуміти і знайти себе, зробити перші кроки у твор­чості для радісного, щасливого і наповненого життя — до цього і праг­немо ми в міру власних сил і здібностей, організовуючи наші уроки.

(Педагогічний пошук / У поряд. І. М. Баженова. — К.: Рад. шк., 1988. - С. 98-105, 126.)

Дидактичні завдання

/. Прокоментуйте основні положення педагогіки творчості, розроб­лені І. П. Валковим.

2. Досвід практичної роботи педагога-новатора І. П. Волкова свідчить про те, що він чітко визначив кінцеву мету уроків трудового на­вчання. Розкрийте значення цього елемента у проектуванні уроків творчості.

3. Проаналізуйте принципи й орієнтири, якими керується педагог-новатор, організовуючи уроки творчості молодших школярів.

4. Чому І. П. Волков вважає обов'язковим у всіх розділах навчальної програми використовувати знання, спільні для всіх видів робіт?

5. У чому перевага нової методики виконання практичної роботи, за­пропонованої І. П. Волковим, порівняно з традиційним проведенням практичних занять із трудового навчання?

М. К. Андрієвський, В. В. Павелко ПРИЛУЧЕННЯ ДО ЖИТТЯ

...Два десятиріччя діє наша школа-інтернат. У ній виріс згуртова­ний колектив однодумців, людей, безмежно відданих своїй справі...

Благодатна атмосфера колективної творчості сприяє ідейному і професійному зростанню педагогів. Щодо цього характерна трудова біографія багатьох наших учителів... Валентина Іванівна Фесенко ста­ла визнаним майстром своєї справи, улюбленицею дітвори, шанованою серед їхніх батьків, населення міста, колег... У стінах інтернату вирос­ла в досвідченого майстра вчителька молодших класів Валентина Іва­нівна Дев'ятисильна... Таке професійне громадське зростання — ти­пове для багатьох наших педагогів. Ось іще одне ім'я — Валентина Андріївна Харченко... Список імен можна продовжувати ще і ще. Промовисті цифри. 14 членів нашого педколективу відзначені за педа­гогічну працю у школі-інтернаті урядовими нагородами, 13 — значком відмінника народної освіти республіки і країни, 2 — удостоєні звання

587

заслуженого вчителя республіки. Колектив наш дев'ять разів заносив­ся на обласну Дошку пошани...