
- •Думка іншими словами
- •Основні прийоми фантазування
- •Тема 14
- •1. Комунікативні вміння і комунікативні здібності
- •2. Схильність до спілкування як професійно-особистісна риса
- •Дидактичні завдання
- •Види потреб у спілкуванні
- •Комунікативні навички і вміння
- •Мистецтво бути іншим Лист 7. Роль і душа
- •Лист 8. Геній спілкування1
- •Лише факти
- •Ситуація
- •Дидактичні завдання
- •Тема 15
- •Фрагмент із твору педагогічна поема
- •Увага вчителя
- •V. Сценічна увага
- •1. Стадії професійно-педагогічного спілкування
- •Післямова
- •Учитель: майстерність і натхнення
- •Учіться пізнавати людей
- •Частина 3. Методи забезпечення результативного спілкування
- •2. Точність сприйняття партнера у спілкуванні
- •3. Мимовільні реакції
- •Дидактичні завдання
- •Ситуація
- •Тема 16
- •Людина як предмет виховання Передмова
- •Дидактичні завдання
- •Слово вчителя в моральному вихованні
- •Педагогічний такт і педагогічна майстерність учителя
- •Педагогічний такт — спеціальне вміння
- •Щоби володіти педагогічним тактом
- •Етика вчителя. Педагогічна етика Основні вимоги педагогічного такту
- •Нетактовність учителя та її наслідки
- •Ваш відгук
- •Оптимальне самоствердження
- •Деякі «я-висловлювання», що довели свою ефективність
- •Короткий зміст
- •Завдання підвищеної складності
- •Викладання в середній школі сша Найважливіші ситуації у взаєминах з учнями
- •Психологічні основи педагогічного такту
- •Ситуація 2
- •Дидактичні завдання
- •Тема 17
- •§ 4. Переконування та навіювання як методи виховання особистості
- •Культура спілкування людей Форми ділового спілкування 2.1. Ділова бесіда
- •Своя розвідка
- •2. Способи впливу а. Переконування
- •Нам ятка полеміста
- •Навіювання в педагогічному процесі Модель механізму навіювання
- •Галузь застосування педагогічного навіювання
- •Педагогічна техніка навіювального впливу
- •Лише факти
- •Тема 19
- •Спонукальні прийоми
- •Прийоми, що залучають вихованця до здійснення морально цінних учинків, до нагромадження досвіду правильної поведінки
- •Прийоми, що будуються на розумінні динаміки почуттів та інтересів вихованця
- •Гальмівні прийоми Прийоми, в яких відкрито виявляється влада педагога
- •Прийоми із прихованим впливом
- •Здійснена радість
- •«Упевнені»
- •«Невпевнені»
- •Емоційні погладжування
- •Анонсування
- •«Зневірені», або Історія Максвелла
- •Несподівана радість
- •Прийом «Даю шанс»
- •Дидактичні завдання
- •Етичний захист
- •Акмеологія виховання та навчання Прийоми виховання
- •Тема 20
- •Сто порад учителеві
- •11. Знання — і мета, і засіб
- •20. Зміст активної діяльності учнів під час вивчення предмета
- •25. У чому таємниця інтересу
- •Психологічні основи педагогіки співробітництва
- •II. Думки про школу і виховання
- •Розділ II Активний характер навчання — основа розвитку пізнавальної самостійності
- •Ситуація 1
- •Тема 21
- •Починаємо підготовку
- •Діагноз — прогноз — план
- •Концепція підготовки
- •Як народжується урок Задум уроку
- •Розробка задуму
- •Про добір методичних прийомів під час підготовки до уроку
- •1. Структура спілкування
- •Організація роботи «школи молодого вчителя»
- •Загальні
- •Етапи планування уроку та підготовка до нього вчителя
- •Ситуація 1
- •Дидактичні завдання
- •Тема 22
- •2.3. Ви заходите до класу — «Доброго дня, діти!»
- •2Л. «Налаштувати на потрібну хвилю»
- •Розділ 13. Структура навичок навчання
- •Урок з життя, 13 (дається дітям 12 років)
- •Урок з життя, 14 (також проводиться з дітьми 12 років, але тактика привернення їхньої уваги інша)
- •Контакт очей і процес навчання
- •Ситуація 3
- •Тема 23
- •Слово вчителя в навчальному процесі
- •Виклад у навчальному процесі
- •Конструювання викладу. Діяльність учнів та вчителя у процесі усного викладу
- •Монолог
- •Лекційне спілкування
- •Про деякі вимоги до вчителя, що пояснює матеріал: передусім, де ваше місце в класі?..
- •Опертя на пізнавальний досвід учнів
- •Виокремлення істотних ознак того, що вивчається
- •Послідовність викладу
- •Не відволікатися на стороннє
- •Пояснення та інші способи навчання
- •Зв'язок з попереднім матеріалом
- •Виховна значущість пояснення
- •Розвиток розумових здібностей учнів у процесі пояснення
- •Про деякі причини недостатньої активності учнів
- •Чи цікаво учням працювати на уроці?
- •Самоперевірка якості пояснення
- •Дидактичні завдання
- •Тема 24
- •1.3. Види, рівні, показники та критерії пізнавальної активності школярів
- •Вивчення нового матеріалу на уроці Ознайомлення з новим матеріалом за допомогою бесіди
- •Евристичний метод вивчення нового матеріалу
- •Бесіда на уроках мови
- •Теоретичні основи методу бесіди Види бесіди, її структура
- •Діалогічне мовлення учнів, його особливості й типові недоліки
- •Завдання підвищеної складності
- •Урок із життя 12
- •Ситуація 1
- •Тема 25
- •Форми організації навчання
- •Дидактичні завдання
- •Які проблеми виникають у вчителя під час групової роботи?
- •А чи був метод новим?
- •Яка методика співробітництва в кожній парі?
- •Взаємні диктанти
- •Методика взаємообміну завданнями
- •Навчання у співробітництві
- •Завдання підвищеної складності
- •Тема 26
- •Перевірка знань
- •Установлення гуманних стосунків у процесі навчання
- •Бути етичним щодо школяра, поважати і підтримувати його гідність.
- •4. Відсутність оцінки як вид оцінювальної стимуляції
- •5. Ситуація опосередкованої оцінки
- •6. Невизначена оцінка
- •7. Зауваження
- •8. Заперечення
- •9. Згода
- •10. Підбадьорення
- •11. Осуд (догана)
- •12. Схвалення
- •Нерефлексивнє слухання
- •Рефлексивне слухання
- •З'ясування
- •Перефразування
- •Відбиття почуттів
- •Резюмування
- •Техніка постановки запитань
9. Згода
Аналогічну роль щодо констатації і визначення правильного рішення і правильності викладу відіграє згода. її функція — орієнтувати школяра в правильності його власного вчинку, закріпити успіх учня на цьому шляху, стимулювати його рух у тому самому напрямку. Варіації цієї парціальної оцінки значно складніші і численніші. Серед них можна натрапити на таку оцінку, яку дає педагог після отримання відповіді, коротко формулюючи своє ставлення до неї словами: «Ось це основне.» Ще частіше спостерігається у деяких педагогів згода, що виявляється в повторенні відповіді учня (наприклад, учителька запитує: «Звідкіля селянин отримує світло та енергію?» Діти відповідають: «Сонце дає.» Учителька каже: «Так, сонце, так ..,». Або ж: «Що зможе вберегти селянське господарство від вітру?» Учень відповідає: «Треба посадити дерева». Учителька повторює: «Посадити дерева»). Ці повторювання можуть повністю або частково відтворювати відповідь учня, з коментарями чи без них, але в тому чи тому разі вони сприймаються як стверджувальна, позитивна оцінка.
Стилем безпосередньої згоди є ствердження, що трапляється досить часто: «Так, це все правильно», «Так, це так», «Так, саме так.» Провідну функцію виконують у цьому разі слова «так», «правильно»...
Більшу ефективність має підтвердження, коли учень після довгих спроб знаходить правильну відповідь і педагог, роблячи рух рукою, звертається до класу: «Ось зверніть увагу на це ...» або «Ось, діти, Юрко нам правильно сказав.» Організаційний момент — у самій оцінці, але це буває тоді, коли учень не розраховував отримати таку оцінку; не виключаючи можливості отримати засудження, учень починає прискорювати роботу, і згода супроводжується регуляційним моментом: «Ти говориш абсолютно правильно, але не треба поспішати ...». Характерно, що такий додаток найчастіше можна спостерігати стосовно тих учнів, котрих рідко опитують, чи тих, котрі раніше не встигали з цього предмета і, отримавши під час опитування позитивну оцінку, намагаються максимально використати обставини, що склалися, щоб змінити попереднє негативне уявлення про них у цього педагога.
10. Підбадьорення
У надзвичайно складних випадках, що вимагають дуже кваліфікованого виховного підходу (чутливого), потрібне не лише визначення правильності відповіді, а й емоційна підтримка, що передає симпатійні переживання педагога. Стимуляційна функція оцінки в цьому разі навіть превалює над орієнтаційною: «Так, так, правильно робиш ...Роби
505
т
ак
і далі ...Сміливіше, сміливіше ... Ось
так», «Так, правильно ... ось так само
далі!» і т. д. У разі, коли педагог має
справу із сором'язливими, нерішучими,
хворобливими дітьми чи з новачками,
коли учень намагається відповісти і
при цьому явно сумнівається в правильності
відповіді, педагог удається до такого
підкреслювання успіху, котре, з одного
боку, не змушує його йти на переоцінку
учня (наприклад, вчитель не каже учню
«дуже добре», «молодець», «повчіться у
нього, діти» за такого середнього рішення
задачі), а з другого — емоційно заражає
школяра, стенічно на нього діє, вселяє
впевненість у свої сили. Підбадьорення
є надійним, випробуваним педагогічним
способом для низки впливів у певних
психологічних ситуаціях, і орієнтоване
воно буває, зазвичай, на рівень успішності
і характерологічні особливості групи
школярів.