3. Співпрацювати зі школярами у процесі навчання. ...Співпра­ця педагога й учнів нами сприймається як об'єднання їхніх інтересів і зусиль у розв'язанні пізнавальних завдань. Це така форма спілкуван­ня, коли школяр почувається не об'єктом педагогічних впливів, а само­стійною особистістю, що діє вільно. Учитель звертається до учня по допомогу під час з'ясування, встановлення властивостей та особливо­стей предметів і явищ, що вивчаються, під час визначення способів роз­в'язання задачі тощо. Тут багато залежить від уміння педагога переко­нати школярів, що йому без їхньої допомоги було б «важко» знайти відповідь, виконати завдання і т. д. ...

4. Бути етичним щодо школяра, поважати і підтримувати його гідність.

Етичність педагога щодо школяра має подвійний результат: по-пер­ше, створює загальну атмосферу взаємоповаги, непримусової навчаль­но-пізнавальної діяльності, по-друге, формує у школярів етичні норми, моральну поведінку в суспільстві...

499

...Укріпити в школяреві усвідомлення свого «я», почуття відпові­дальності перед собою та іншими за свої вчинки, поведінку можна лише одним спосьбом: поважаючи його як особистість. На що треба орієнту­ватися, керуючись цим принципом у повсякденному спілкуванні зі школярами?

По-перше, встановити стосунки зі школярами на основі взаємодо-віри. Введення змістовних оцінок, розвиток мотиваційної навчально-пізнавальної діяльності, встановлення колегіальних стосунків і взаємо­допомоги, управління навчанням з позицій інтересів дітей майже ви­ключають такі негативні явища, як обман, списування, привласнення чужих робіт, умисне запізнення на уроки... Довірливі стосунки зі шко­лярами зміцнюються серйозними дорученнями (наприклад, допомогти вчителеві скласти вправи за зразком), висуванням перспектив їхнього розвитку і поставленням складніших навчально-пізнавальних завдань («Я впевнений, ти впораєшся з цим!»), наданням можливості вільного вибору у виконанні домашніх завдань та ін. ...

По-друге, підносити авторитет кожного школяра серед товаришів і в сім'ї. Кмітлива відповідь, цікава ідея, самостійність і сміливість дум­ки, старанність і неухиляння від труднощів, чутливість і чуйність до товаришів — усі ці вияви школяра як особистості повинні отрима­ти соціальну оцінку, що сприяє створенню позитивної суспільної дум­ки про нього... Кожен учинок школяра треба розглядати на тлі вже завойованого ним авторитету так, щоб дати поштовх і напрямок йо­го самовихованню і самовдосконаленню. Підвищення авторитету кож­ного школяра в умовах методичної системи пов'язане з розвитком у нього вміння критично оцінювати свою й чужу діяльність, вдумли­во, терпляче ставитися до зауважень, намаганням виправити свої не­доліки...

По-третє, постійно формувати і виховувати взаємну повагу в дитя­чому колективі, вчити дітей етики спілкування... Природним середо­вищем для вияву ввічливості, чуйності, доброти є повсякденне життя дітей як у школі, де діє громадська думка дитячого колективу, так і поза школою, де надається велика свобода для самовиховання і самовдоско­налення. ..

По-четверте, виявляти жвавий інтерес до захоплень, зацікавлень і справ кожного школяра. Цей інтерес педагог має виявляти не у ви­гляді допиту, коли школяра суворо запитують: «Скажи, будь ласка, чим ти цікавишся, що ти читаєш?» Основний смисл полягає в тому, щоб школяр бачив у педагогові людину, якій справді цікаві його колекції марок, зміст книжки, котру він читає, його захоплення (музика, спорт, шахи, танці тощо), він сам... Педагог може посилювати і спрямовувати захоплення й інтереси окремих школярів тим, що одному принесе мар­ку й поцікавиться, чи згодиться вона для його колекції, другому повер­не книжку, подякує і поділиться з ним своїми враженнями, третьому

500

сам дасть книжку, а потім вислухає його думку про неї, четвертого попросить показати свій акваріум, з п'ятим поділиться спогадами про своє дитинство.

(Амонашвили Ш. А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников: Зксперимеитально-педагогическое иссле-дование. — М.: Педагогика, 1984. — С. 175—185.)

___^__ Дидактичні завдання

1. Що означає управляти навчанням дітей з позиції їхніх інтересів?

1. У чому, на ваш погляд, під час опитування повинна виявлятися віра в можливості та перспективи кожного школяра?

2. У чому полягає співпраця зі школярами під час опитування?

2. Назвіть основні принципи етичного ставлення до школяра у про­цесі перевірки знань.

Б. Г. Ананьев ПСИХОЛОГІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОЦІНКИ