
- •Думка іншими словами
- •Основні прийоми фантазування
- •Тема 14
- •1. Комунікативні вміння і комунікативні здібності
- •2. Схильність до спілкування як професійно-особистісна риса
- •Дидактичні завдання
- •Види потреб у спілкуванні
- •Комунікативні навички і вміння
- •Мистецтво бути іншим Лист 7. Роль і душа
- •Лист 8. Геній спілкування1
- •Лише факти
- •Ситуація
- •Дидактичні завдання
- •Тема 15
- •Фрагмент із твору педагогічна поема
- •Увага вчителя
- •V. Сценічна увага
- •1. Стадії професійно-педагогічного спілкування
- •Післямова
- •Учитель: майстерність і натхнення
- •Учіться пізнавати людей
- •Частина 3. Методи забезпечення результативного спілкування
- •2. Точність сприйняття партнера у спілкуванні
- •3. Мимовільні реакції
- •Дидактичні завдання
- •Ситуація
- •Тема 16
- •Людина як предмет виховання Передмова
- •Дидактичні завдання
- •Слово вчителя в моральному вихованні
- •Педагогічний такт і педагогічна майстерність учителя
- •Педагогічний такт — спеціальне вміння
- •Щоби володіти педагогічним тактом
- •Етика вчителя. Педагогічна етика Основні вимоги педагогічного такту
- •Нетактовність учителя та її наслідки
- •Ваш відгук
- •Оптимальне самоствердження
- •Деякі «я-висловлювання», що довели свою ефективність
- •Короткий зміст
- •Завдання підвищеної складності
- •Викладання в середній школі сша Найважливіші ситуації у взаєминах з учнями
- •Психологічні основи педагогічного такту
- •Ситуація 2
- •Дидактичні завдання
- •Тема 17
- •§ 4. Переконування та навіювання як методи виховання особистості
- •Культура спілкування людей Форми ділового спілкування 2.1. Ділова бесіда
- •Своя розвідка
- •2. Способи впливу а. Переконування
- •Нам ятка полеміста
- •Навіювання в педагогічному процесі Модель механізму навіювання
- •Галузь застосування педагогічного навіювання
- •Педагогічна техніка навіювального впливу
- •Лише факти
- •Тема 19
- •Спонукальні прийоми
- •Прийоми, що залучають вихованця до здійснення морально цінних учинків, до нагромадження досвіду правильної поведінки
- •Прийоми, що будуються на розумінні динаміки почуттів та інтересів вихованця
- •Гальмівні прийоми Прийоми, в яких відкрито виявляється влада педагога
- •Прийоми із прихованим впливом
- •Здійснена радість
- •«Упевнені»
- •«Невпевнені»
- •Емоційні погладжування
- •Анонсування
- •«Зневірені», або Історія Максвелла
- •Несподівана радість
- •Прийом «Даю шанс»
- •Дидактичні завдання
- •Етичний захист
- •Акмеологія виховання та навчання Прийоми виховання
- •Тема 20
- •Сто порад учителеві
- •11. Знання — і мета, і засіб
- •20. Зміст активної діяльності учнів під час вивчення предмета
- •25. У чому таємниця інтересу
- •Психологічні основи педагогіки співробітництва
- •II. Думки про школу і виховання
- •Розділ II Активний характер навчання — основа розвитку пізнавальної самостійності
- •Ситуація 1
- •Тема 21
- •Починаємо підготовку
- •Діагноз — прогноз — план
- •Концепція підготовки
- •Як народжується урок Задум уроку
- •Розробка задуму
- •Про добір методичних прийомів під час підготовки до уроку
- •1. Структура спілкування
- •Організація роботи «школи молодого вчителя»
- •Загальні
- •Етапи планування уроку та підготовка до нього вчителя
- •Ситуація 1
- •Дидактичні завдання
- •Тема 22
- •2.3. Ви заходите до класу — «Доброго дня, діти!»
- •2Л. «Налаштувати на потрібну хвилю»
- •Розділ 13. Структура навичок навчання
- •Урок з життя, 13 (дається дітям 12 років)
- •Урок з життя, 14 (також проводиться з дітьми 12 років, але тактика привернення їхньої уваги інша)
- •Контакт очей і процес навчання
- •Ситуація 3
- •Тема 23
- •Слово вчителя в навчальному процесі
- •Виклад у навчальному процесі
- •Конструювання викладу. Діяльність учнів та вчителя у процесі усного викладу
- •Монолог
- •Лекційне спілкування
- •Про деякі вимоги до вчителя, що пояснює матеріал: передусім, де ваше місце в класі?..
- •Опертя на пізнавальний досвід учнів
- •Виокремлення істотних ознак того, що вивчається
- •Послідовність викладу
- •Не відволікатися на стороннє
- •Пояснення та інші способи навчання
- •Зв'язок з попереднім матеріалом
- •Виховна значущість пояснення
- •Розвиток розумових здібностей учнів у процесі пояснення
- •Про деякі причини недостатньої активності учнів
- •Чи цікаво учням працювати на уроці?
- •Самоперевірка якості пояснення
- •Дидактичні завдання
- •Тема 24
- •1.3. Види, рівні, показники та критерії пізнавальної активності школярів
- •Вивчення нового матеріалу на уроці Ознайомлення з новим матеріалом за допомогою бесіди
- •Евристичний метод вивчення нового матеріалу
- •Бесіда на уроках мови
- •Теоретичні основи методу бесіди Види бесіди, її структура
- •Діалогічне мовлення учнів, його особливості й типові недоліки
- •Завдання підвищеної складності
- •Урок із життя 12
- •Ситуація 1
- •Тема 25
- •Форми організації навчання
- •Дидактичні завдання
- •Які проблеми виникають у вчителя під час групової роботи?
- •А чи був метод новим?
- •Яка методика співробітництва в кожній парі?
- •Взаємні диктанти
- •Методика взаємообміну завданнями
- •Навчання у співробітництві
- •Завдання підвищеної складності
- •Тема 26
- •Перевірка знань
- •Установлення гуманних стосунків у процесі навчання
- •Бути етичним щодо школяра, поважати і підтримувати його гідність.
- •4. Відсутність оцінки як вид оцінювальної стимуляції
- •5. Ситуація опосередкованої оцінки
- •6. Невизначена оцінка
- •7. Зауваження
- •8. Заперечення
- •9. Згода
- •10. Підбадьорення
- •11. Осуд (догана)
- •12. Схвалення
- •Нерефлексивнє слухання
- •Рефлексивне слухання
- •З'ясування
- •Перефразування
- •Відбиття почуттів
- •Резюмування
- •Техніка постановки запитань
Завдання підвищеної складності
Ю. І. Мальований ФОРМИ НАВЧАННЯ, ЇХНІ ВИДИ Й СУТНІСТЬ
Форми навчання як категорія дидактики
Колективна форма навчальної діяльності передбачає спільну мету, об'єднання зусиль учнів для її досягнення і як вищий ступінь такого об'єднання — розподіл функцій та обов'язків між учасниками діяльності, співробітництво (засноване на взаємодопомозі) у процесі діяльності, а також відповідальність кожного виконавця за результати праці перед колективом.
Індивідуальна форма не потребує спільної мети діяльності; кожен її учасник працює незалежно від інших відповідно до своїх навчальних можливостей у притаманному йому темпі. Результати його роботи не позначаються на результатах роботи інших.
Кожну з названих двох форм навчальної діяльності учнів можна реалізувати по-різному. У зв'язку з цим принципово важливо розрізняти сутність форми, яка виражається в колективному чи індивідуальному характері діяльності, й зовнішні умови її реалізації. Так, колективну форму діяльності можна реалізувати в умовах групової або фронтальної (загальнокласної) роботи, а також під час роботи в парах; індивідуальну — в умовах індивідуальної, групової або фронтальної роботи.
Для колективної форми в умовах групової роботи характерний розподіл учнів класу на кілька груп, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання — однакове для всіх груп або різне...
Колективна форма діяльності може реалізуватися й у фронтальній роботі, яка передбачає одночасне виконання спільного завдання всіма учнями класу...
Вона може мати місце в умовах проблемного навчання, під час дискусій тощо.
Ще один різновид колективної форми навчально-пізнавальної діяльності учнів — робота в парах змінного складу. Суть її полягає в тому, що кожен учень працює по черзі з усіма учнями класу, виступаючи то в ролі вчителя, то в ролі учня...
Користь такої організації навчання, коли учень виступає певною мірою і в ролі того, хто вчить, полягає не лише в тому, що досягається глибоке усвідомлення виучуваного матеріалу, а й у тому, що забезпечується, за словами Н. К. Крупської, виховання в учнів самовладання, терпіння, уваги до інших, зацікавленості в успіхах товаришів та ін.
Індивідуальна форма навчально-пізнавальної діяльності в умовах фронтальної роботи передбачає виконання всіма учнями класу одна-
485
кового за змістом завдання без будь-якої взаємодії між ними. Таку організацію діяльності школярів можна визначити як «роботу поряд», але не разом, наприклад, під час сприймання учнями пояснення вчителя...
Учні класу можуть виконувати індивідуальні завдання кожен у складі певної групи, що формально утворюються за ознакою однакового для кожного учня змісту завдання...
Відповідні форми діяльності відображено у схемі:
(Форми навчання в школі: Кн. для вчителя / Ю. І. Мальований, В. Є. Римаренко, Л. П. Вороніна та ін.; За ред. Ю. І. Мальованого. - К.: Освіта, 1992. - С. 8-Ю.)
Дидактичні
завдання
З'ясуйте принципову відмінність колективної та індивідуальної форм навчальної діяльності учнів. Порівняйте позицію Ю. І. Мальованого та В. К. Дьяченка і визначте, у чому відмінність їхніх поглядів на сутність колективної форми.
Проаналізуйте різновиди колективної форми навчально-пізнавальної діяльності учнів, специфіку взаємодії вчителя з учнями.
Якого принципового значення набуває той факт, що в груповій роботі на уроці учень виступає і в ролі того, кого навчають, і в ролі того, хто вчить?
За схемою схарактеризуйте особливості кожного виду групової роботи.
На основі всіх матеріалів, поданих до цієї теми, складіть узагаль-нювальну схему поглядів різних авторів на суть групової, колективної та індивідуальної роботи.
ЛИШЕ ФАКТИ
Дослідження показало, що для організації групової діяльності учнів придатні практично всі види навчальних занять. А все ж найбільше часу в навчанні школярів у складі малих груп припадає на семінари
(близько ЗО хвилин), заліки (близько 35 хвилин) і практичні заняття (близько 20 хвилин).
(Ярошенко О. Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: дидактико-методичний аспект. — К.: Станіца, 1999- — С. 220.)
У груповій навчальній діяльності учні виявляють високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що в цій роботі слабкі учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20 — ЗО відсотків більше, ніж у фронтальній роботі. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня.
(Петровский А. В. Деятельность. Коллектив. — М.: Политиздат, 1982. - С. 69.)
Додаток до теми 25
СИТУАЦІЯ 1
Розглядаючи урок як діалогічну взаємодію, ми найчастіше утримуємо у свідомості партнерство, втілене в діалозі «вчитель — клас»-. Проте таке партнерство є доволі умовним, адже клас є сукупністю індивідуальностей зі своїми ставленнями, мережею стосунків та взаємовпливів, з постійним прагненням до спілкування. Як організувати педагогічно доцільну взаємодію між учнями на уроці? Допомогти вчителеві може рольова гра.
Так, вивчаючи історію України, школярі в рольовій грі можуть свідомо оцінювати факти, події. Наприклад, часи Богдана Хмельницького (1654 рік). Московський уряд мав велике бажання взяти участь у козацькій війні з Польщею (була надія щось придбати з українських земель), але боявся ризикувати, оскільки подолання Богдана Хмельницького могло привести поляків до кримців і козаків, щоб виступити проти Москви... Завдання учням: дві групи школярів (російські посли та Богдан Хмельницький із прихильниками) готують і проводять переговори, щоб підписати договір. Для проведення гри необхідно свідомо використовувати історичні джерела...
(Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. — X.: ОВС, 2000. — С. 75 — 76.)
Дидактичні завдання
/. Обґрунтуйте доцільність використання рольової гри в наведеній ситуації. На розв'язання яких педагогічних задач спрямоване використання цієї форми організації навчального процесу?
У чому полягатиме навчальне співробітництво учнів під час підготовки та проведення гри?
Уявіть себе вчителем у наведеній ситуації. Сформулюйте прави-ла-інструкцію для учнів, які допомагали б їм організуватися на спільну роботу.
487
4. Яким характеристикам уроку-діалогу відповідає запропонований урок-рольова гра?
СИТУАЦІЯ 2
Наступний фрагмент теж присвячений рольовій грі. Він ознайомить нас із технологією її організації.
Розглянемо урок, проведений у школі-ліцеї № ЗО міста Полтави вчителями хімії С. Ф. Сосновською та біології Т. Д. Овчаренко на тему «Екологічна ситуація і проблеми природоохоронної роботи на Полтавщині» (10 клас).
Проведення такого уроку потребує ретельної попередньої підготовки, в якій можна виокремити такі етапи:
I етап. Визначення основних питань теми.
Проблеми забруднення річок і водоймищ Полтавської області.
Ґрунти, їх дослідження, вплив стану ґрунтів на рослинний і тваринний світ та людину.
Проблеми охорони повітряного середовища.
Рослинний і тваринний світ Полтавської області. Знищення, вплив на середовище.
II етап. Організаційна робота з учнями: групоутворення за принци пом добровільності.
Кількість груп учнів відповідає кількості досліджуваних проблем. Відповідальний за групу самостійно формує її склад. Окремо створюється експертна група.
Учителі рекомендують літературу і проводять необхідні консультації щодо змісту роботи.
III етап. Самостійна робота учнів.
Опрацювання літературних джерел.
Вивчення практичного стану проблеми в бесідах з працівниками відповідних служб.
Виконання лабораторних досліджень.
Написання рефератів і доповідей.
IV етап. Проведення уроку.
Кожна група пропонує свій підхід до викладення інформації. Наприклад, група «Вода» обрала гру «Аукціон». Для продажу присутнім пропонувалася вода з річок Дніпра, Ворскли, а також питна вода. Учні рекламували воду з кожного джерела, визначали її роль для Полтавщини, розповідали про склад води, характерні ознаки, призначали ціну.
Експертна група ставила запитання, вносила уточнення до інформації, намагалася знизити ціну води. Наводилися дані про стан забруднення водного басейну промисловими стоками. Члени групи сперечалися, дискутували. Урешті-решт знизили ціну, але незначно: оскільки
488
всі водні багатства передаватимуться наступним поколінням, то кошти необхідно використати для охорони водного середовища.
Друга група «Повітря» працювала у формі культурної комунікації. Спікер ознайомив присутніх із досліджуваною проблемою за рольовим складом групи. Автори викладали фактичний матеріал; той, хто розуміє, під час розповіді ставив уточнювальні запитання — деталізував доповідь, робив критичні зауваження. Спікер завершував роботу групи.
Третя група «Рослинний і тваринний світ Полтавщини» пропонувала гру-мандрівку. Члени групи характеризували різні види рослинного і тваринного світу Полтавщини, стан, засоби для його охорони, побували в заповідниках, на територіях, що охороняються законом, демонстрували гербарії, вологі препарати, картини.
Четверта група «Ґрунти» проводила діалогічну гру, в якій дійовими особами були: фермер, голова КСП, агроном, ведучий.
Ведучий розповідав про ґрунти Полтавщини, про значення ґрунтів для життєдіяльності. Голова КСП і фермер рекламували свою продукцію. Експертна група ставила запитання про вміст нітратів у цій продукції, про застосування добрив хімічних заводів, засобів захисту рослин і робила висновок про цінність тієї чи тієї продукції. Агроном обґрунтував застосування гербіцидів, пестицидів.
Експертна група зробила висновок про цінність чистої продукції. Ведучий ознайомив присутніх з роботою громадської організації «Зелений світ», відзначивши, що за кордоном фермерам, які два роки не застосовували добрив, надається право продавати свою продукцію за ціною, вищою за державну.
(Гриньова М. В. Саморегуляція навчальної діяльності школяра. — X., 1997. - С. 102-104.)
Дидактичні завдання
/. У чому полягала попередня підготовка вчителя до організації групової взаємодії?
2. Чому, на вашу думку, групи учнів були сформовані за принципом добровільності? Які педагогічні задачі розв'язуються в ситуації добровільного групоу творення? Чи завжди є доцільним такий принцип?
З- До якої діяльності були залучені учні під час підготовки до гри? Визначте розвивальний потенціал такої діяльності.
4. На прикладі наведеної ситуації покажіть переваги організації групової взаємодії на уроці. Як організована взаємодія між учнями збільшує навчально-виховиий потенціал уроку-діалогу?