
- •Думка іншими словами
- •Основні прийоми фантазування
- •Тема 14
- •1. Комунікативні вміння і комунікативні здібності
- •2. Схильність до спілкування як професійно-особистісна риса
- •Дидактичні завдання
- •Види потреб у спілкуванні
- •Комунікативні навички і вміння
- •Мистецтво бути іншим Лист 7. Роль і душа
- •Лист 8. Геній спілкування1
- •Лише факти
- •Ситуація
- •Дидактичні завдання
- •Тема 15
- •Фрагмент із твору педагогічна поема
- •Увага вчителя
- •V. Сценічна увага
- •1. Стадії професійно-педагогічного спілкування
- •Післямова
- •Учитель: майстерність і натхнення
- •Учіться пізнавати людей
- •Частина 3. Методи забезпечення результативного спілкування
- •2. Точність сприйняття партнера у спілкуванні
- •3. Мимовільні реакції
- •Дидактичні завдання
- •Ситуація
- •Тема 16
- •Людина як предмет виховання Передмова
- •Дидактичні завдання
- •Слово вчителя в моральному вихованні
- •Педагогічний такт і педагогічна майстерність учителя
- •Педагогічний такт — спеціальне вміння
- •Щоби володіти педагогічним тактом
- •Етика вчителя. Педагогічна етика Основні вимоги педагогічного такту
- •Нетактовність учителя та її наслідки
- •Ваш відгук
- •Оптимальне самоствердження
- •Деякі «я-висловлювання», що довели свою ефективність
- •Короткий зміст
- •Завдання підвищеної складності
- •Викладання в середній школі сша Найважливіші ситуації у взаєминах з учнями
- •Психологічні основи педагогічного такту
- •Ситуація 2
- •Дидактичні завдання
- •Тема 17
- •§ 4. Переконування та навіювання як методи виховання особистості
- •Культура спілкування людей Форми ділового спілкування 2.1. Ділова бесіда
- •Своя розвідка
- •2. Способи впливу а. Переконування
- •Нам ятка полеміста
- •Навіювання в педагогічному процесі Модель механізму навіювання
- •Галузь застосування педагогічного навіювання
- •Педагогічна техніка навіювального впливу
- •Лише факти
- •Тема 19
- •Спонукальні прийоми
- •Прийоми, що залучають вихованця до здійснення морально цінних учинків, до нагромадження досвіду правильної поведінки
- •Прийоми, що будуються на розумінні динаміки почуттів та інтересів вихованця
- •Гальмівні прийоми Прийоми, в яких відкрито виявляється влада педагога
- •Прийоми із прихованим впливом
- •Здійснена радість
- •«Упевнені»
- •«Невпевнені»
- •Емоційні погладжування
- •Анонсування
- •«Зневірені», або Історія Максвелла
- •Несподівана радість
- •Прийом «Даю шанс»
- •Дидактичні завдання
- •Етичний захист
- •Акмеологія виховання та навчання Прийоми виховання
- •Тема 20
- •Сто порад учителеві
- •11. Знання — і мета, і засіб
- •20. Зміст активної діяльності учнів під час вивчення предмета
- •25. У чому таємниця інтересу
- •Психологічні основи педагогіки співробітництва
- •II. Думки про школу і виховання
- •Розділ II Активний характер навчання — основа розвитку пізнавальної самостійності
- •Ситуація 1
- •Тема 21
- •Починаємо підготовку
- •Діагноз — прогноз — план
- •Концепція підготовки
- •Як народжується урок Задум уроку
- •Розробка задуму
- •Про добір методичних прийомів під час підготовки до уроку
- •1. Структура спілкування
- •Організація роботи «школи молодого вчителя»
- •Загальні
- •Етапи планування уроку та підготовка до нього вчителя
- •Ситуація 1
- •Дидактичні завдання
- •Тема 22
- •2.3. Ви заходите до класу — «Доброго дня, діти!»
- •2Л. «Налаштувати на потрібну хвилю»
- •Розділ 13. Структура навичок навчання
- •Урок з життя, 13 (дається дітям 12 років)
- •Урок з життя, 14 (також проводиться з дітьми 12 років, але тактика привернення їхньої уваги інша)
- •Контакт очей і процес навчання
- •Ситуація 3
- •Тема 23
- •Слово вчителя в навчальному процесі
- •Виклад у навчальному процесі
- •Конструювання викладу. Діяльність учнів та вчителя у процесі усного викладу
- •Монолог
- •Лекційне спілкування
- •Про деякі вимоги до вчителя, що пояснює матеріал: передусім, де ваше місце в класі?..
- •Опертя на пізнавальний досвід учнів
- •Виокремлення істотних ознак того, що вивчається
- •Послідовність викладу
- •Не відволікатися на стороннє
- •Пояснення та інші способи навчання
- •Зв'язок з попереднім матеріалом
- •Виховна значущість пояснення
- •Розвиток розумових здібностей учнів у процесі пояснення
- •Про деякі причини недостатньої активності учнів
- •Чи цікаво учням працювати на уроці?
- •Самоперевірка якості пояснення
- •Дидактичні завдання
- •Тема 24
- •1.3. Види, рівні, показники та критерії пізнавальної активності школярів
- •Вивчення нового матеріалу на уроці Ознайомлення з новим матеріалом за допомогою бесіди
- •Евристичний метод вивчення нового матеріалу
- •Бесіда на уроках мови
- •Теоретичні основи методу бесіди Види бесіди, її структура
- •Діалогічне мовлення учнів, його особливості й типові недоліки
- •Завдання підвищеної складності
- •Урок із життя 12
- •Ситуація 1
- •Тема 25
- •Форми організації навчання
- •Дидактичні завдання
- •Які проблеми виникають у вчителя під час групової роботи?
- •А чи був метод новим?
- •Яка методика співробітництва в кожній парі?
- •Взаємні диктанти
- •Методика взаємообміну завданнями
- •Навчання у співробітництві
- •Завдання підвищеної складності
- •Тема 26
- •Перевірка знань
- •Установлення гуманних стосунків у процесі навчання
- •Бути етичним щодо школяра, поважати і підтримувати його гідність.
- •4. Відсутність оцінки як вид оцінювальної стимуляції
- •5. Ситуація опосередкованої оцінки
- •6. Невизначена оцінка
- •7. Зауваження
- •8. Заперечення
- •9. Згода
- •10. Підбадьорення
- •11. Осуд (догана)
- •12. Схвалення
- •Нерефлексивнє слухання
- •Рефлексивне слухання
- •З'ясування
- •Перефразування
- •Відбиття почуттів
- •Резюмування
- •Техніка постановки запитань
А чи був метод новим?
[У перших розділах книжки В. К. Дьяченко розповідає історію так званого корнинського методу педагога Олександра Григоровича Ривіна, якому вдалося досягти значних успіхів у навчанні групи дітей українського міста Корнин на початку XX ст. ]
Що ж нового увів О. Г. Ривін? На перший погляд — нічого або майже нічого. Він увів співробітництво учнів один з одним. Молсуть сказати: а хто цього не знав раніше? Усьому світові відома белль-лан-кастерська система. А бригадний метод?.. Те, що вводив О. Г. Ривін
476
для шкільної практики і для педагогічної теорії, було явищем принципово новим. Учні О. Г. Ривіна працювали в парах і дуже рідко — групами. За словами О. Г. Ривіна, групові заняття становили не більше 20 відсотків часу. Навчальні пари не були сталими, навпаки, їх склад постійно змінювався...
Особистий досвід і вся попередня практика переконали О. Г. Ривіна в тому, що учні засвоюють швидко і якісно лише те, що відразу ж після отримання нової інформації застосовують на практиці або передають іншому: дізнався про щось — розкажи, поясни іншому, застосуй на практиці...
Як же в такому разі учні працюють один з одним? Методика, яку запропонував О. Г. Ривін, є водночас надзвичайно простою і дуже складною. Простою тому, що кожен учень опрацьовує свою статтю (текст), складає простий план. Складність полягає в тому, що учень опрацьовує статтю (текст) не один і не просто в парі, а з учнями по черзі. Якщо перший абзац (приблизно 5 — 12 рядків) він опрацьовує з одним учнем, то другий абзац (приблизно такого ж обсягу) він студіює з іншим, третій — з третім тощо. У чому полягає робота з першим партнером? Хтось із учнів пари (будь-хто) читає перший абзац тексту, а потім обидва починають його аналізувати: про що йдеться в цьому абзаці? Який заголовок ти пропонуєш? Чому ти вважаєш, що цей заголовок виражає зміст абзацу? Чи не можна дібрати точніший заголовок?.. При першій зустрічі опрацьовується лише один перший абзац, записується узгоджений під час обговорення заголовок, і потім пара розпадається, кожен знаходить собі нового партнера...
Яка методика співробітництва в кожній парі?
Виклад того, що було опрацьовано з попередніми товаришами (безперечно, за винятком першого учня, з ким починав заняття).
Читання й обговорення наступного абзацу (частини тексту як чогось логічного, цілого, закінченого, що не перевищує 11 — 12 рядків).
Формулювання питань, заголовка (пункту плану чи тези), адекватного змісту опрацьованого абзацу.
Запис питання (заголовка чи тези) у зошит. Записується лише те, із чим згодний відповідальний за тему...
Методика О. Г. Ривіна розрахована на перехід від групового способу навчання (ГСН) до колективного (КСН).
Загальні й конкретні форми організації процесу навчання
Усі форми організації процесу навчання ми поділяємо на загальні й конкретні, або спеціальні. Загальні форми не залежать від конкретних
477
дидактичних завдань і визначаються лише структурою спілкування між тими, хто й кого навчає. Таких форм чотири: індивідуальна, парна, групова й колективна...
Навчання поза спілкуванням не існує. Оскільки сутністю навчання є спілкування, то навчання відбувається так і лише так, як відбувається спілкування між людьми...
Безпосереднє спілкування між людьми має три різновиди або три способи різної побудови. Спілкування може відбуватися в парі: у кожен момент спілкування одного мовця слухає лише одна особа. Якщо у спілкуванні беруть участь лише дві особи, тобто в кожного лише один співрозмовник, то така структура спілкування є парною. Застосування її в навчальному процесі дає парну форму організації навчання...
Якщо один навчає одночасно кількох осіб (не менше двох), то форма організації навчальних занять є груповою. При груповій формі організації навчальних занять одна людина може навчати одночасно багато учнів: 20, 50, 100 та більше...
Індивідуальна, парна, групова форми організації навчальних занять є давніми, традиційними, вони використовуються в школах і вищих навчальних закладах кілька століть. Жодна із цих форм не є колективною. Колективною формою організації процесу навчання є лише робота учнів у парах змінного складу. Колективна форма організації навчання в школах і ВНЗ ще не отримала загального визнання і застосування...
Методичні способи, які використовуються на колективних навчальних заняттях