
- •Думка іншими словами
- •Основні прийоми фантазування
- •Тема 14
- •1. Комунікативні вміння і комунікативні здібності
- •2. Схильність до спілкування як професійно-особистісна риса
- •Дидактичні завдання
- •Види потреб у спілкуванні
- •Комунікативні навички і вміння
- •Мистецтво бути іншим Лист 7. Роль і душа
- •Лист 8. Геній спілкування1
- •Лише факти
- •Ситуація
- •Дидактичні завдання
- •Тема 15
- •Фрагмент із твору педагогічна поема
- •Увага вчителя
- •V. Сценічна увага
- •1. Стадії професійно-педагогічного спілкування
- •Післямова
- •Учитель: майстерність і натхнення
- •Учіться пізнавати людей
- •Частина 3. Методи забезпечення результативного спілкування
- •2. Точність сприйняття партнера у спілкуванні
- •3. Мимовільні реакції
- •Дидактичні завдання
- •Ситуація
- •Тема 16
- •Людина як предмет виховання Передмова
- •Дидактичні завдання
- •Слово вчителя в моральному вихованні
- •Педагогічний такт і педагогічна майстерність учителя
- •Педагогічний такт — спеціальне вміння
- •Щоби володіти педагогічним тактом
- •Етика вчителя. Педагогічна етика Основні вимоги педагогічного такту
- •Нетактовність учителя та її наслідки
- •Ваш відгук
- •Оптимальне самоствердження
- •Деякі «я-висловлювання», що довели свою ефективність
- •Короткий зміст
- •Завдання підвищеної складності
- •Викладання в середній школі сша Найважливіші ситуації у взаєминах з учнями
- •Психологічні основи педагогічного такту
- •Ситуація 2
- •Дидактичні завдання
- •Тема 17
- •§ 4. Переконування та навіювання як методи виховання особистості
- •Культура спілкування людей Форми ділового спілкування 2.1. Ділова бесіда
- •Своя розвідка
- •2. Способи впливу а. Переконування
- •Нам ятка полеміста
- •Навіювання в педагогічному процесі Модель механізму навіювання
- •Галузь застосування педагогічного навіювання
- •Педагогічна техніка навіювального впливу
- •Лише факти
- •Тема 19
- •Спонукальні прийоми
- •Прийоми, що залучають вихованця до здійснення морально цінних учинків, до нагромадження досвіду правильної поведінки
- •Прийоми, що будуються на розумінні динаміки почуттів та інтересів вихованця
- •Гальмівні прийоми Прийоми, в яких відкрито виявляється влада педагога
- •Прийоми із прихованим впливом
- •Здійснена радість
- •«Упевнені»
- •«Невпевнені»
- •Емоційні погладжування
- •Анонсування
- •«Зневірені», або Історія Максвелла
- •Несподівана радість
- •Прийом «Даю шанс»
- •Дидактичні завдання
- •Етичний захист
- •Акмеологія виховання та навчання Прийоми виховання
- •Тема 20
- •Сто порад учителеві
- •11. Знання — і мета, і засіб
- •20. Зміст активної діяльності учнів під час вивчення предмета
- •25. У чому таємниця інтересу
- •Психологічні основи педагогіки співробітництва
- •II. Думки про школу і виховання
- •Розділ II Активний характер навчання — основа розвитку пізнавальної самостійності
- •Ситуація 1
- •Тема 21
- •Починаємо підготовку
- •Діагноз — прогноз — план
- •Концепція підготовки
- •Як народжується урок Задум уроку
- •Розробка задуму
- •Про добір методичних прийомів під час підготовки до уроку
- •1. Структура спілкування
- •Організація роботи «школи молодого вчителя»
- •Загальні
- •Етапи планування уроку та підготовка до нього вчителя
- •Ситуація 1
- •Дидактичні завдання
- •Тема 22
- •2.3. Ви заходите до класу — «Доброго дня, діти!»
- •2Л. «Налаштувати на потрібну хвилю»
- •Розділ 13. Структура навичок навчання
- •Урок з життя, 13 (дається дітям 12 років)
- •Урок з життя, 14 (також проводиться з дітьми 12 років, але тактика привернення їхньої уваги інша)
- •Контакт очей і процес навчання
- •Ситуація 3
- •Тема 23
- •Слово вчителя в навчальному процесі
- •Виклад у навчальному процесі
- •Конструювання викладу. Діяльність учнів та вчителя у процесі усного викладу
- •Монолог
- •Лекційне спілкування
- •Про деякі вимоги до вчителя, що пояснює матеріал: передусім, де ваше місце в класі?..
- •Опертя на пізнавальний досвід учнів
- •Виокремлення істотних ознак того, що вивчається
- •Послідовність викладу
- •Не відволікатися на стороннє
- •Пояснення та інші способи навчання
- •Зв'язок з попереднім матеріалом
- •Виховна значущість пояснення
- •Розвиток розумових здібностей учнів у процесі пояснення
- •Про деякі причини недостатньої активності учнів
- •Чи цікаво учням працювати на уроці?
- •Самоперевірка якості пояснення
- •Дидактичні завдання
- •Тема 24
- •1.3. Види, рівні, показники та критерії пізнавальної активності школярів
- •Вивчення нового матеріалу на уроці Ознайомлення з новим матеріалом за допомогою бесіди
- •Евристичний метод вивчення нового матеріалу
- •Бесіда на уроках мови
- •Теоретичні основи методу бесіди Види бесіди, її структура
- •Діалогічне мовлення учнів, його особливості й типові недоліки
- •Завдання підвищеної складності
- •Урок із життя 12
- •Ситуація 1
- •Тема 25
- •Форми організації навчання
- •Дидактичні завдання
- •Які проблеми виникають у вчителя під час групової роботи?
- •А чи був метод новим?
- •Яка методика співробітництва в кожній парі?
- •Взаємні диктанти
- •Методика взаємообміну завданнями
- •Навчання у співробітництві
- •Завдання підвищеної складності
- •Тема 26
- •Перевірка знань
- •Установлення гуманних стосунків у процесі навчання
- •Бути етичним щодо школяра, поважати і підтримувати його гідність.
- •4. Відсутність оцінки як вид оцінювальної стимуляції
- •5. Ситуація опосередкованої оцінки
- •6. Невизначена оцінка
- •7. Зауваження
- •8. Заперечення
- •9. Згода
- •10. Підбадьорення
- •11. Осуд (догана)
- •12. Схвалення
- •Нерефлексивнє слухання
- •Рефлексивне слухання
- •З'ясування
- •Перефразування
- •Відбиття почуттів
- •Резюмування
- •Техніка постановки запитань
Евристичний метод вивчення нового матеріалу
Розглянемо типову евристичну бесіду. Необхідні висновки досягаються в ній суто словесним способом. Одначе, як і будь-який інший спосіб навчання у школі, евристична бесіда може й повинна поєднуватися з іншими способами. Про введення в евристичну бесіду запитань учнів, їхніх розповідей, іноді навіть і суперечки, ми вже говорили. Цілком очевидно, що бесіда може супроводжуватися демонстрацією наочних матеріалів, читанням коротких уривків з художніх творів тощо. Усе це буває необхідно для ілюстрації чи підтвердження висловлених положень. А спосіб досягнення істини залишається, як і раніше, словесно-логічним.
Однак у практиці викладацької роботи трапляються випадки, коли необхідно, щоб на рівних основах з бесідою виступала й дія, яка реалізується учнями під керівництвом учителя. У цьому разі нові знання є результатом не просто логічно-словесних побудов, а й відповідних дій. Евристична бесіда перестає бути лише бесідою і виростає в евристичний (чи, як його ще називають, частково-пошуковий) метод.
...Неважко зробити висновок, що евристичний метод може бути застосований не лише в біології, а й у географії, фізиці, хімії, мові тощо. Важливо, щоб учитель вів учнів до «відкриттів» будь-яким способом: словесно-логічним або дослідним у поєднанні зі спостереженням, лабораторними й практичними роботами тощо.
(Яковлев Н. М., Сохор А. М. Методика и техника урока в школе: В помощь начинающему учителю. — 3-є изд., перераб. и доп. — М.: Просвещение, 1985. — С. 90—96.)
Дидактичні завдання
У чому переваги вивчення нового матеріалу за допомогою бесіди? Чим вона поступається перед поясненням і розповіддю вчителя? 2. За яких умов доцільне використання евристичної бесіди? Коли звертатися до неї неможливо?
449
Підготовка вчителя до уроку, де чільне місце посідає пояснення, відрізняється від його конструктивної діяльності у плануванні уроку-бесіди. Виокремте основні кроки педагога у плануванні евристичної бесіди на уроці.
Які вимоги до запитань учителя в евристичній бесіді?
Поясніть, як учителеві слід реагувати на неправильні й неточні відповіді учнів. Простежте на педагогічній практиці за типовими реакціями вчителів на помилки або затримку відповідей дітей і проаналізуйте їхню ефективність.
С. П. Лукач
Бесіда на уроках мови
■■■ • ■
Теоретичні основи методу бесіди Види бесіди, її структура
...Типовими для викладання української мови є такі види бесід: евристична, репродуктивна, узагальнювальна, контрольно-корекційна, аналітико-синтетична...
Евристична бесіда має за мету спрямування учнів на активні роздуми, самостійне просування їх у засвоєнні нових знань, висловлювання припущень про причини явищ, про зв'язки між поняттями на основі порівнянь, логічних роздумів. Вона застосовується для розвитку самостійності мислення, дослідницьких умінь, творчого підходу до справи.
Евристична бесіда, родоначальником якої вважають давньогрецького філософа Сократа, пройшла довгий і складний шлях розвитку.
Такі положення сократівського вчення, як самостійність співрозмовника в пошуках істини, рух до істини через діалектичну боротьбу думок за допомогою запитань, використання у відповідях знань із життєвого досвіду, спрямувальна роль того, хто веде бесіду, — збереглись і в сучасній педагогіці.
Педагоги минулого, шукаючи засоби, які можна було б протиставити догматизму і схоластиці, що панували в школах, високо оцінювали евристичну бесіду. Цей метод може з успіхом використовуватись уже в початковій школі. Ж.-Ж. Руссо радив так будувати навчальний процес з використанням бесіди, щоб запитання ставив не лише вчитель, а й учні. Великий просвітитель пов'язував застосування евристичної бесіди з розвитком у дитини спостережливості, кмітливості, інтересу до знань. У прогресивній російській педагогіці XIX ст. високо оцінювалась розвивальна роль евристичної бесіди. Цей момент вважався найкращим способом переведення механічних комбінацій в усвідомлю-вальні.
450
Орієнтовна структура евристичної бесіди, основні етапи її використання на уроці такі:
Актуалізація опорних знань.
Створення проблемно-пошукових ситуацій.
Спонукання учнів висловити припущення стосовно вирішення проблеми.
Вимога довести свою точку зору.
Спрямування розумової діяльності учнів, коригування відповідей.
Узагальнення і систематизація знань.
Зазначена структура евристичної бесіди не є щось незмінне, раз і назавжди дане, необхідно творчо підходити до підготовки і проведення евристичної бесіди. Характер елементів структури визначається завданнями, які постійно треба розв'язувати на уроці...
Евристична бесіда має велике значення для розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вона сприяє більш усвідомленому і самостійному оволодінню знаннями.
Репродуктивна бесіда — це така бесіда, в якій на першому плані стоїть завдання на відтворення знань. Учитель у ході репродуктивної бесіди опирається на вже відомі учням факти, на раніше одержані знання і не ставить завдання на вирішення будь-яких гіпотез, передбачень.
За допомогою репродуктивної бесіди здійснюється виявлення наявних в учнів знань і вмінь як основи для наступної роботи над новою темою, встановлення рівня знань і вмінь учнів з тим, щоб застосувати найраціональніші прийоми роботи, виявлення помилкових уявлень для їх наступного усунення.
Репродуктивна бесіда ставить за мету передачу і запам'ятання навчальної інформації, а тому містить такі елементи:
Відтворення навчальної інформації учнями.
Запам'ятання через відтворення і повторення матеріалу.
Для репродуктивної бесіди характерні запитання відтворювального порядку...
Значення репродуктивної бесіди величезне: вона використовується для активнішого й міцнішого запам'ятання інформації, розвитку практичних умінь і навичок. Однак треба зважити на те, що репродуктивна бесіда має не лише позитивні, а й свої тіньові сторони. Вона не дає можливості повною мірою сприяти розвитку мислення школярів, формуванню в учнів навичок пошукової діяльності, творчості. Тому у практиці необхідно використовувати в оптимальному поєднанні й інші види бесіди. У процесі використання на уроці репродуктивної бесіди учні осмислюють уже здобуті знання, встановлюють зв'язки між фактами й поняттями, виокремлюють головне, зіставляють і протиставляють явища, аналізують матеріал, порівнюють, узагальнюють вивчені факти й поняття...
451