Виокремлення істотних ознак того, що вивчається

Нерідко молоді вчителі, викладаючи матеріал, не вміють виокре­мити в ньому найістотніше, головне. Для них все здається однаково важливим. У результаті виходить, що такий вчитель застряє на друго­рядному, а головні моменти так і залишаються в тіні. Звісно, в цьому разі й учні не в змозі зрозуміти сутність явища, що вивчається. Іноді буває інакше: частина істотних ознак розглянута, а решта — ні. Як наслідок — відповідне поняття виявляється визначеним неповно, недо­статньо...

Послідовність викладу

Внаслідок пояснення матеріалу вчителем у свідомості учня має ви­никнути чітка й струнка картина явища, що розглядається. Це пере­довсім досягається бездоганною логічною послідовністю самого пояс­нення, ґрунтовним відпрацюванням кожної думки. Якщо пояснення з погляду логіки нагадує «броунівський рух» чи окремі положення ви­падають, сподіватися, що учні засвоять матеріал як слід, не можна.

Але й учні повинні засвоїти логічну послідовність суджень учите­ля. У цьому розумінні добре чинять ті вчителі, які перед викладом матеріалу дають його план, навіть записують його на дошці. Маючи перед очима такий план, учні мимоволі запам'ятовують, які саме питан­ня входять до змісту теми, в якій послідовності вони повинні розглядати­ся. Слухаючи вчителя, учні з'ясовують, який зміст належить до першо­го пункту плану, до другого тощо...

Учні таким чином не лише твердо запам'ятовують послідовність, у якій їм треба буде відповідати, а, що найголовніше, вони засвоюють метод дослідження питання, метод виведення наукового висновку з логічних посилань. Звичайно, це не має нічого спільного з простим запам'ятовуванням учнями того, що говорить вчитель, без чіткого уявлен­ня про зв'язок явищ.

За прикладом В. Ф. Шаталова багато вчителів використовують на уроках так звані опорні конспекти — словесно-графічні схеми, що по­єднують у собі план матеріалу із вказівкою на зв'язки елементів змісту. Опорний конспект уроку дуже короткий (як правило, одна сторінка), тому й називається опорним, що дає змогу легко зрозуміти і запам'ята-

428

ти зв'язки, послідовність, закономірне поєднання складових частин ма­теріалу, що вивчається на уроці. Наочні схеми значно краще, оглядові-ше, у двох вимірах здатні виявити сутність справи, ніж розміщений у лінійній послідовності текст. До того ж, опорні конспекти впливають одночасно на логічну і зорову пам'ять учнів, а тому запам'ятовуються краще за звичні плани...

Не відволікатися на стороннє

Якщо ви поставили собі за мету роз'яснити учням якусь наукову ідею, треба йти до неї прямим шляхом, не відволікаючись ні на що стороннє, щоб у свідомості учнів логічний стрижень матеріалу просту­пав гранично чітко. Учитель пояснює. Діти зосереджено слухають, силкуючись зрозуміти сутність питання. Раптом викладач «принагід­но» пригадав щось «цікаве», хоча, можливо, й мало пов'язане з цим навчальним завданням, і почав розповідати про нього. Діти, звісно, відійшли від логічного стрижня ідеї, що розглядалася, відволіклись, а можливо, і забули про неї. Головне затулилося побічним.

Так буває, коли вчителеві хочеться додатково «зацікавити» учнів або «оживити» урок. У багатьох це стається через законне бажання пов'язати матеріал із сучасністю, з естетичним вихованням тощо. Та, крім бажання, повинно бути й уміння: якщо зв'язок полягатиме лише в тому, щоб за аналогією зі слушним словом або чинником розповісти те, що не має прямого стосунку до справи, то це поганий зв'язок...