Тема 23

МАЙСТЕРНІСТЬ СПІЛКУВАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДУ НОВОГО МАТЕРІАЛУ МОНОЛОГ ЯК ПРИХОВАНИЙ ДІАЛОГ

Думки мудрих

Вершину мудрості своєї влади над дитячою душею бачу я в тому, щоб дитина розуміла мене з півслова, щоб між рядками моїх слів читала мій виховний іде­ал, щоб у иайтонших відтінках мого голосу відчува­ла радість і сум, одухотвореність і тривогу, схва­лення та образу, щоб у спалахах і згасанні вогників у моїх очах бачила тонкі рухи моєї думки.

В. О. Сухомлинський

Щоб учневі було зрозуміло й цікаво те, чого його навчають, уникайте двох крайностей: не говоріть учневі про те, чого він не може знати і зрозуміти, і не говоріть про те, що він знає не гірше, а то й краще за вчителя.

Л. М. Толстой

Найважливіше завдання цивілізації — навчити лю­дину мислити.

Т. Едісон

Жоден наставник не повинен забувати, що його го­ловний обов'язок полягає в привчанні учнів до розу­мової праці і що сам цей обов'язок більш важливий, ніж передача самого предмета.

К. Д. Ушинський

Коли поєднались любов і майстерність, можна очі­кувати шедевра.

Дж. Рескін

413

Л. Я. Зоріна

Слово вчителя в навчальному процесі

...Жодні технічні засоби не зможуть замінити живе слово вчителя, його виховну, розвивальну, навчальну та організаційну функції...

Особливе місце належить слову вчителя в навчанні, під час ознайом­лення школярів із новим навчальним матеріалом. Якщо учень не сприй­няв на уроці нової інформації (чи то не слухав, чи то не зрозумів), його подальша діяльність на уроці та поза уроком дуже ускладнюється. Якщо зміст, що не став зрозумілим на уроці, все ж засвоюється, то це відбувається за рахунок значних витрат сил і часу, що призводить до перевантаження...

Коли ми говоримо про слово вчителя, то маємо на увазі насамперед виклад відрізка навчального матеріалу. Це може відбуватися в різних формах (розповідь, пояснення, лекція). Викладові вчителя як джере­лу нової для учнів інформації і сьогодні належить провідна роль. За даними спеціального дослідження, на нього припадає в середньому 51,8 відсотка нової інформації, тоді як частка підручника становить 19,3 відсотка...

Разом з тим сучасний науково-теоретичний зміст освіти вимагає, щоб учитель брав на себе максимум праці під час ознайомлення учнів із навчальним матеріалом. Багато програмових тем такі складні, що учням не під силу впоратися самим з первинним самостійним осмисленням у процесі бесіди. Бесіда в цьому разі, лише розриваючи складні зв'язки в навчальному матеріалі, виявляється поверховою, школярі в резуль­таті не отримують цілісної картини відповідного фрагмента змісту.

Закономірне запитання: «А як же бути з розвитком учнів?» Адже для засвоєння складного змісту необхідний їхній розвиток, а він відбу­вається внаслідок виконання певних завдань. Це правильно. Але, по-перше, виклад учителя — не весь урок, а його частина, по-друге, і виклад також розвиває школярів...

Виклад у навчальному процесі

Дамо робоче визначення поняття «виклад учителем навчального матеріалу». Під викладом учителя ми розуміємо подання учням на­вчального матеріалу засобами слова з метою формування у них знань, умінь, переконань. За формою виклад являє собою зв'язне монологічне мовлення, що послідовно розвивається... Монолог учителя може бути внутрішньо діалогізованим.

Виклад — цілісне, різнобічне явище. Його можна розглядати як вид взаємодії учителя й учня, як вид мовленнєвого спілкування, як процес рефлексивного управління пізнавальною діяльністю учнів. Це і

414

передача інформації, і один із видів ораторського та сценічного мистецтва, і особливий спосіб самореалізації особистості вчителя...

Під час викладу педагогом навчального матеріалу не тільки вчи­тель впливає на учня, а й учень впливає на вчителя. Якщо дія вчите­ля на учня очевидна, то зворотна менш помітна... Під час сприйняття матеріалу учні відчувають ті чи ті ускладнення, виявляють емоційне ставлення до цього матеріалу і до вчителя, що відбивається у їхній міміці, репліках, спілкуванні із сусідами. Сукупність реакцій учнів зу­мовлює певний зворотний зв'язок. Учитель намагається скласти у своїй свідомості картину розумової діяльності учнів, а також їхнього став­лення до змісту матеріалу та до вчителя, що дає змогу йому коригува­ти свій виклад і поведінку. Ця корекція може полягати в додатковому осмисленні матеріалу самим учителем, у знаходженні більш доступних способів викладу, в регулюванні темпу. Поведінка учнів впливає на поведінку вчителя, змушуючи його стежити за своїми жестами, паузами, позою, настроєм. Таким чином, у процесі викладу вчитель та учень впливають один на одного, що приводить до перетворення, розвитку обох...