1. Структура спілкування

...Плануючи загальну діяльність на уроці, завжди майте на ува­зі й діяльність-спілкування. Тоді алгоритм діяльності педагога з планування завдань уроку, чітко сформульований академіком Ю. К. Ба-банським, доповниться ще одним компонентом і матиме такий ви­гляд:

1. Ознайомлення з усім можливим колом завдань освіти, виховання та розвитку під час вивчення конкретного предмета, конкретного розділу й теми конкретного уроку. Здійснюється це через ознайом­лення з програмою, змістом підручника та методичними рекоменда­ціями.

2. Конкретизація завдань вивчення теми з урахуванням вікових та інших особливостей учнів певного класу, їхньої навчальної підго­товленості, вихованості та розвитку на основі ознайомлення з відпо­відним матеріалом «Орієнтовного змісту виховання школярів» та характеристикою, складеною педагогічним консиліумом.

387

1

3. Визначення завдань спілкування в подальшій діяльності, відповід­них до завдань педагогічних і тих, що створюють соціально-пси­хологічне забезпечення дібраних методів виховання й навчання (В. К.-К.).

4. Виокремлення низки головних завдань освіти, виховання й розвит­ку школярів з урахуванням їхньої значущості та часу, що потрібний для їхнього розвитку.

5. Виокремлення «надзавдання уроку»¹. Це сприятиме розробці цілісної партитури майбутнього уроку. Згадайте, як описує Б. М. Теплов етапи передбачення полководця: «1. Знаходження головної вирі­шальної точки, відштовхуючись від якої слід вести відлік, треба вмі­ти розраховувати і знати, що розраховувати. 2. Ужитися в супро­тивника, здатність набути його переконань, розмірковувати й ви­рішувати за нього. 3. Емоційність, яка полягає в єдності почут­тів полководця й армії, полководця й усього народу»². Таким же чином рухається й педагог, прогнозуючи подальше спілкуван­ня: ретельно вивчає колектив класу й кожного вихованця окремо, визначає епіцентр майбутньої діяльності, її найважливіші компо­ненти; ставить себе на місце учня (у системі спілкування це здійснюється через своєрідну емоційну ідентифікацію педагога з вихованцем). Значущість останнього моменту свого часу підкрес­лював один із перших вітчизняних дослідників психотехніки вчите­ля Т. Маркар'ян, який писав про вміння «не тільки розуміти, а й відчувати дітей, не тільки відчувати, а й передчувати їхні думки й учинки».

Важливою умовою моделювання подальшого спілкування є емоцій­на єдність педагога й учнів, що допомагає вчителеві заздалегідь перед­бачати можливу атмосферу уроку, відчувати, як складуться взаємини на цьому уроці, побачити перспективу їхнього розвитку й на основі всього цього спланувати логіко-педагогічну й емоційну структуру по­дальшої діяльності, що дає змогу змоделювати творчу атмосферу. Чим точніше передбачить учитель атмосферу спілкування у класі, тим про­дуктивнішим буде подальший процес спілкування.

Аналіз досвіду передових учителів засвідчує, що моделювання по­дальшого спілкування великою мірою визначає й дидактичні аспекти уроку, налаштовує педагога, формує в нього певну установку на взає­модію з класом. Іноді це налаштування здійснюється швидко й безпо­середньо перед уроком, а потім має більш тривалий характер. Воно дає

^{Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. — М., 1982. - С. 89.

²Теплов Б. М. К вопросу о практическом ммшлении // Учен. зап. МГУ. — М., 1945. - Вьш. 90. - С. 89.

388

вчителеві можливість неначе уявити власну комунікативну поведінку й емоційний стан на уроці.

А тепер спробуйте зробити цілісний аналіз власного індивідуально­го процесу підготовки до уроку й установити, яку роль відіграють спілку -вальні механізми. Якщо раніше ви спеціально не звертали на них ува­ги, то тепер спробуйте замислитися над формуванням комунікативної структури подальшого впливу.

Пропоную таку програму комунікативної підготовки:

1. Згадайте конкретний клас або кілька класних колективів, у яких доведеться проводити уроки.

2. Спробуйте відновити у своїй комунікативній пам'яті досвід спілку­вання саме із цим колективом. Намагайтеся розвивати позитивні почуття від спілкування з класом і блокувати негативні — вони вам заважатимуть.

3. Згадайте, який тип спілкування властивий вам саме в цьому класі. Чи можливий він на сьогоднішньому уроці, чи вписується в нього?

4. Спробуйте уявити, як клас сприйме вас і матеріал уроку.

5. Співвіднесіть властивий вам стиль спілкування з класом із завдан­нями (освітніми, розвивальними, виховними) сьогоднішнього уро­ку. Спробуйте домогтися їхньої єдності.

6. Працюючи над конспектом, плануючи фрагменти та частини уроку, уявіть собі загальну психологічну атмосферу їхньої реалізації. Це допоможе обрати засоби навчання, зробити планування більш точ­ним.

7. Не забудьте «згадати» і ваші стосунки з окремими учнями, уникай­те стереотипних психологічних установок щодо дітей.

8. Насамкінець спробуйте відчути в цілому атмосферу подальшого спілкування на уроці — це зробить вас більш упевненими.

Часто вдало спланована система спілкування на уроці диктує і до­бір матеріалу, і методи навчання. Узагалі, продумування подальшого спілкування з класом, безперечно, оптимізує весь навчально-виховний процес.

(Каи-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении: Кн. для учителя. — М.: Просвегцение, 1987. — С. 28 — 30.)

: щ Дидактичні завдання

/. Відтворіть алгоритм діяльності педагога щодо планування завдань уроку. Доведіть доцільність його використання під час підготовки до уроку.

2. Що собою програма комунікативної підготовки до подальшої

діяльності вчителя на уроці?

389