- •Думка іншими словами
- •Основні прийоми фантазування
- •Тема 14
- •1. Комунікативні вміння і комунікативні здібності
- •2. Схильність до спілкування як професійно-особистісна риса
- •Дидактичні завдання
- •Види потреб у спілкуванні
- •Комунікативні навички і вміння
- •Мистецтво бути іншим Лист 7. Роль і душа
- •Лист 8. Геній спілкування1
- •Лише факти
- •Ситуація
- •Дидактичні завдання
- •Тема 15
- •Фрагмент із твору педагогічна поема
- •Увага вчителя
- •V. Сценічна увага
- •1. Стадії професійно-педагогічного спілкування
- •Післямова
- •Учитель: майстерність і натхнення
- •Учіться пізнавати людей
- •Частина 3. Методи забезпечення результативного спілкування
- •2. Точність сприйняття партнера у спілкуванні
- •3. Мимовільні реакції
- •Дидактичні завдання
- •Ситуація
- •Тема 16
- •Людина як предмет виховання Передмова
- •Дидактичні завдання
- •Слово вчителя в моральному вихованні
- •Педагогічний такт і педагогічна майстерність учителя
- •Педагогічний такт — спеціальне вміння
- •Щоби володіти педагогічним тактом
- •Етика вчителя. Педагогічна етика Основні вимоги педагогічного такту
- •Нетактовність учителя та її наслідки
- •Ваш відгук
- •Оптимальне самоствердження
- •Деякі «я-висловлювання», що довели свою ефективність
- •Короткий зміст
- •Завдання підвищеної складності
- •Викладання в середній школі сша Найважливіші ситуації у взаєминах з учнями
- •Психологічні основи педагогічного такту
- •Ситуація 2
- •Дидактичні завдання
- •Тема 17
- •§ 4. Переконування та навіювання як методи виховання особистості
- •Культура спілкування людей Форми ділового спілкування 2.1. Ділова бесіда
- •Своя розвідка
- •2. Способи впливу а. Переконування
- •Нам ятка полеміста
- •Навіювання в педагогічному процесі Модель механізму навіювання
- •Галузь застосування педагогічного навіювання
- •Педагогічна техніка навіювального впливу
- •Лише факти
- •Тема 19
- •Спонукальні прийоми
- •Прийоми, що залучають вихованця до здійснення морально цінних учинків, до нагромадження досвіду правильної поведінки
- •Прийоми, що будуються на розумінні динаміки почуттів та інтересів вихованця
- •Гальмівні прийоми Прийоми, в яких відкрито виявляється влада педагога
- •Прийоми із прихованим впливом
- •Здійснена радість
- •«Упевнені»
- •«Невпевнені»
- •Емоційні погладжування
- •Анонсування
- •«Зневірені», або Історія Максвелла
- •Несподівана радість
- •Прийом «Даю шанс»
- •Дидактичні завдання
- •Етичний захист
- •Акмеологія виховання та навчання Прийоми виховання
- •Тема 20
- •Сто порад учителеві
- •11. Знання — і мета, і засіб
- •20. Зміст активної діяльності учнів під час вивчення предмета
- •25. У чому таємниця інтересу
- •Психологічні основи педагогіки співробітництва
- •II. Думки про школу і виховання
- •Розділ II Активний характер навчання — основа розвитку пізнавальної самостійності
- •Ситуація 1
- •Тема 21
- •Починаємо підготовку
- •Діагноз — прогноз — план
- •Концепція підготовки
- •Як народжується урок Задум уроку
- •Розробка задуму
- •Про добір методичних прийомів під час підготовки до уроку
- •1. Структура спілкування
- •Організація роботи «школи молодого вчителя»
- •Загальні
- •Етапи планування уроку та підготовка до нього вчителя
- •Ситуація 1
- •Дидактичні завдання
- •Тема 22
- •2.3. Ви заходите до класу — «Доброго дня, діти!»
- •2Л. «Налаштувати на потрібну хвилю»
- •Розділ 13. Структура навичок навчання
- •Урок з життя, 13 (дається дітям 12 років)
- •Урок з життя, 14 (також проводиться з дітьми 12 років, але тактика привернення їхньої уваги інша)
- •Контакт очей і процес навчання
- •Ситуація 3
- •Тема 23
- •Слово вчителя в навчальному процесі
- •Виклад у навчальному процесі
- •Конструювання викладу. Діяльність учнів та вчителя у процесі усного викладу
- •Монолог
- •Лекційне спілкування
- •Про деякі вимоги до вчителя, що пояснює матеріал: передусім, де ваше місце в класі?..
- •Опертя на пізнавальний досвід учнів
- •Виокремлення істотних ознак того, що вивчається
- •Послідовність викладу
- •Не відволікатися на стороннє
- •Пояснення та інші способи навчання
- •Зв'язок з попереднім матеріалом
- •Виховна значущість пояснення
- •Розвиток розумових здібностей учнів у процесі пояснення
- •Про деякі причини недостатньої активності учнів
- •Чи цікаво учням працювати на уроці?
- •Самоперевірка якості пояснення
- •Дидактичні завдання
- •Тема 24
- •1.3. Види, рівні, показники та критерії пізнавальної активності школярів
- •Вивчення нового матеріалу на уроці Ознайомлення з новим матеріалом за допомогою бесіди
- •Евристичний метод вивчення нового матеріалу
- •Бесіда на уроках мови
- •Теоретичні основи методу бесіди Види бесіди, її структура
- •Діалогічне мовлення учнів, його особливості й типові недоліки
- •Завдання підвищеної складності
- •Урок із життя 12
- •Ситуація 1
- •Тема 25
- •Форми організації навчання
- •Дидактичні завдання
- •Які проблеми виникають у вчителя під час групової роботи?
- •А чи був метод новим?
- •Яка методика співробітництва в кожній парі?
- •Взаємні диктанти
- •Методика взаємообміну завданнями
- •Навчання у співробітництві
- •Завдання підвищеної складності
- •Тема 26
- •Перевірка знань
- •Установлення гуманних стосунків у процесі навчання
- •Бути етичним щодо школяра, поважати і підтримувати його гідність.
- •4. Відсутність оцінки як вид оцінювальної стимуляції
- •5. Ситуація опосередкованої оцінки
- •6. Невизначена оцінка
- •7. Зауваження
- •8. Заперечення
- •9. Згода
- •10. Підбадьорення
- •11. Осуд (догана)
- •12. Схвалення
- •Нерефлексивнє слухання
- •Рефлексивне слухання
- •З'ясування
- •Перефразування
- •Відбиття почуттів
- •Резюмування
- •Техніка постановки запитань
Несподівана радість
На перший погляд, тут усе ясно. Несподівана радість — це почуття задоволення від того, що результати діяльності людини (школяра) перевершили його очікування. А якщо розібратися глибше? Чи все так ясно? У чому несподіванка цієї радості? Чи може радість взагалі бути несподіваною, якщо весь педагогічний процес повинен будуватися на очікуваннях цієї «завтрашньої радості»? І навчання школярів націлене на очікування успіху.
'Карцев В. її. Максвелл. — М.: Мол. гвардия, 1976. — С. 46.
347
З педагогічного погляду (а ми лише з такого і можемо ЇЇ розглядати!) несподівана радість — результат продуманої, підготовленої діяльності вчителя. Виходить, для нього тут немає і не повинно бути нічого несподіваного. Він, звісно, може радіти разом з учнем його досягненням, але ж сам добре знає, що ці досягнення ним були запрограмовані. Виходить, несподівана радість тільки для учня.
її може народити результат, якого дитина не очікувала, обмежуючи свої можливості неусвідомленою чи усвідомлено передбачуваною межею; не очікувала, знаючи рівень вимог цього вчителя; не очікувала, побоюючись упередженого до себе ставлення вчителя; не очікувала, бо не хотіла такої радості, віддавала перевагу ролі «сірого», середнього учня...
Прийом «Даю шанс»
Це важкий спосіб. Що означає — дати шанс? Чи правильно говорити взагалі про якийсь шанс? Шанс — це, дотримуючись традиційного розуміння, якась щаслива мить, випадок, вдалий збіг обставин, нарешті, зоряна година людини, котру не можна згаяти. Згаєш — і «потяг рушить»! Шанс у педагогіці щось істотніше — прогаяти його тим більше не можна. «Зоряна година» людини — поняття одиничне. Шанс з позицій педагогіки — поняття множинне, а мінімальна його величина — пара: учитель-учень, учитель-група, учитель-колек-тив.
Шанс учня — це практично завжди й шанс учителя, оскільки для його реалізації потрібні зусилля обох сторін. От чому поняття «шанс у педагогіці» і «педагогічний шанс» хоча й різні, але невідривні один від одного. Без зусиль учителя недосяжна радість учня, без радості учня немає щирої радості вчителя. Зловтішна посмішка вчителя, котрий побачив учня, що ридає через двійку, задоволення педагога, який змушує вихованців тремтіти від нещадної кари за найменші недогляди, перебувають далеко за межами педагогіки. Співробітництво в тому й полягає, що вчитель та учні спільно роблять одну справу, спільно знаходять шанс, разом його реалізують.
І все-таки про який шанс ідеться, що малося на увазі? Ні про що інше, як про заздалегідь підготовлену педагогами (чи окремим педагогом) ситуацію, за якої дитина отримує нагоду зненацька, а може, вперше розкрити для самої себе власні можливості — якийсь бік якщо не таланту, то принаймні схованої дотепер здібності. Таку ситуацію вчитель може не готувати спеціально, але його виховний дар виявиться в тому, що він цей момент не втратить, правильно його оцінить, зуміє якось матеріалізувати...
(Белкин А. С. Ситуация успеха: как ее достичь. — М.: Просвеще-ние, 1991. - С. 30-31; 48-78.)
348