Тема 19

ПРИЙОМИ

ПЕДАГОГІЧНОЇ

ВЗАЄМОДІЇ

Думки мудрих

У серце увійде лише те, що йде від серця.

Ж.-Ж. Руссо

Я хочу перекопати тільки в одному, зовсім не в тому, що мене треба сліпо наслідувати і повторювати мої методи, я хочу переконати вас тільки в тому, що ви повинні бути сміливими, що ви повинні дерзати. Але робити це ви маєте не в порядку індивідуальної во­йовничості, а в сильному, хорошому, дружному, това­риському педагогічному колективі.

А. С. Макаренко

Мудрість влади педагога — це передусім його здат­ність усе розуміти.

В. О. Сухомлинський

...Треба було довгих літ систематичної і терпели­вої праці з боку вчителя та ретельного зусилля з боку учеиика, щоб ..., мов із зернятка, виплекати гар­ну рослину — чесну одвертість та правдивість ха­рактеру.

Іван Франко

Е. Ш. Натанзон ВАЖКИЙ ШКОЛЯР І ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ

Поняття «Прийоми педагогічного впливу»

У повсякденній практиці вихователеві доводиться постійно коригу­вати поведінку вихованців, розвивати потрібні риси особистості та її характеру, переборювати недоліки. У цих випадках вихователь вико-

333

ристовує різні прийоми педагогічного впливу, що є його педагогічним інструментарієм.

Кожний прийом педагогічного впливу характеризується створен­ням нової педагогічної ситуації.

Створення нової педагогічної ситуації. Кожний прийом характе­ризується організацією певної, властивої тільки йому, нової педагогічної ситуації. Наприклад, прийом «Вияв доброти, уваги й турботи» застосо­вується у випадку, коли необхідна увага і чуйність, а прийом «Прохан­ня» виражає довіру до вихованця і потребу в його виявах...

Гама нових почуттів і думок, що розвиваються у вихованця. Як правило, вихованець не залишається байдужим до нової педагогічної ситуації. Він глибоко переживає становище, яке створилося, замислюється над тим, що відбувається. Це має встановити в нього нові стосунки з товаришами, нову власну поведінку, тобто виниклі почуття і думки по­винні породити нові мотиви поведінки. Наприклад, прийом вияву доб­роти, уваги й турботи будить у вихованця радість, вдячність, зворушеність; прийом прохання -- готовність прийти на допомогу, задоволення від можливості допомогти. Обидва прийоми допомагають встановленню ду­шевного контакту, поліпшенню взаємин між вихователем і вихованцем.

Деякі прийоми зумовлюють поліпшення поведінки переважно на основі позитивних почуттів, що надихають вихованця: радості, вдяч­ності, поваги до вчителя, віри у свої сили. Вони сприяють розвиткові нових позитивних рис і пригнічують негативні. Нові думки й почуття, що зароджуються, нові мотиви поведінки здобувають перемогу над не­гативними, стають головними в поведінці вихованця. Ці прийоми умовно можна назвати спонукальними.

Інші прийоми допомагають виправити поведінку, пробуджуючи пе­реважно негативні почуття: незручність, розчарування, прикрість, жаль, каяття. Ми їх називаємо гальмівними. На основі негативних почуттів й осмислення того, що відбулося, у вихованця виникає намір утримати­ся надалі від поганих учинків...

Спонукальні і гальмівні прийоми об'єднані у відповідні групи за їхніми спільними істотними рисами. Згрупування полегшує їх запа­м'ятовування і використання на практиці, оскільки назва групи містить важливу інформацію про її призначення, механізм і специфіку впливу.