Навіювання в педагогічному процесі Модель механізму навіювання

... Сучасні наукові уявлення про поведінку людини не обмежуються примітивною моделлю поведінки: стимул — реакція. Між стимулом і реакцією є найважливіша ланка, яка бере участь в оформленні поведін­ки й накладає на неї відбиток. Зовнішній вплив викликає поведінкову реакцію, лише актуалізуючи певну потребу.

У свою чергу потреба дає імпульс до діяльності, забезпечуючи задо­волення конкретної потреби. Як бачимо, безпосередньою спонукальною силою поведінки виступає не зовнішній подразник, а внутрішня потреба організму. Зовнішній вплив викликає поведінкову реакцію лише через актуалізацію потреби, яка й дає імпульс до діяльності, забезпечуючи її задоволення...

Звернемося до прикладу. Ми хочемо навіяти піддослідному, який перебуває у стані бадьорості (не спить), певний поведінковий акт: ви­пити зі склянки воду. Для цього починаємо розмову про спрагу, нали-

'Платонов К. И. Слово как физиологический и лечебньш фактор. — М.: Медгиз, 1962. - С. 245.

321

ваємо у свою склянку воду й жадібно п'ємо, виявляючи всім своїм виглядом задоволення й повідомляючи, що вода смачна й прохолодна. Навіювання в цьому разі спирається на певний рівень потреби організ­му піддослідного в утамуванні спраги.

Позначимо цю потребу через «П,», а саме навіювання літерою «Н». Спираючись на існуючі потреби людини, навіювання або підсилює, або змінює їх і створює цим нові потреби. У нашому випадку навіювання підсилило спрагу. Виникла нова потреба, назвемо її «П₂». Нова по­треба утворює відповідну до навіювання установку («У») на майбутню дію («Д»).

У нашого піддослідного через навіювання було створено установку (стан готовності організму) задовольнити спрагу. Тому природно, що він бере склянку в руки і п'є. Ця дія реалізується ним не як результат обдумування, а на основі попереднього досвіду. Виразимо цей досвід через «До», а дію, виконану у вигляді імпульсивної поведінки, позначи­мо через «НІ».

Символічний вираз різних компонентів поведінкового акту дає мож­ливість у вигляді схеми зобразити процес впливу навіювання на певну дію. Ця схема відповідно до того, що було сказано раніше, набуває такого виразу:

Н – П₁ – П₂ - У – До – ІП - Д

...У чому ж особливість впливу навіювання? Його специфіка поля­гає в тому, що ця складна схема поведінкового акту протікає тут неусві-домлено. Контроль з боку свідомості або зовсім відсутній, або значно послаблений...

Галузь застосування педагогічного навіювання

...Застосування навіювальних впливів у педагогічному процесі ви­вчається сугестопедією. Одне з головних питань сугестопедії — визна­чення ситуацій, у яких доцільно використати навіювання з навчально-виховною метою. Інакше кажучи, необхідно, враховуючи особливості навіювального впливу, окреслити ту галузь педагогічної практики, в якій застосування навіювання ефективне. Вирішення цієї проблеми пов'язане і з характером навчально-виховних завдань, і з віковими та індивідуальними особливостями школярів, і, нарешті, з конкретним ви­дом застосованого навіювання.

...Подамо орієнтовну класифікацію основних видів навіювання відпо­відно до тих навчально-виховних завдань, які вони покликані вирішу­вати.

1. Пряме педагогічне навіювання. До нього належать команди, на­кази, навіювальні настанови.

322

Команди й накази сприяють формуванню у школярів автоматизму дій. У житті потрібно здійснювати деякі поведінкові акти автоматично, не роздумуючи, повністю довіряючи слову — сигналу для цих дій. У спорті, в іграх, у ситуаціях наведення порядку й дисципліни широко застосовуються команди й накази як словесні впливи, розраховані на автоматизм виконання.

Військово-спортивні команди: «Встати!», «Струнко!», «Стій!» та інші — повинні виконуватися без аналізу свідомістю.

Нерідко педагог, щоб дисциплінувати дітей, віддає лаконічні накази, які також розраховані на беззаперечне виконання («Покладіть ручки на парти!», «Стань біля дошки!», «Припинити розмови!»). Такі накази адресовані, головним чином, неусвідомлюваній сфері психіки. Тому слову, фразі тут надають максимально імперативного характеру, підси­люючи цим навіювальний вплив поданої команди.

Зрозуміло, в педагогічному процесі застосування цього методу впливу обмежене...

Використання команд і наказів як засобів виховання автоматизму дій — найелементарніше педагогічне завдання, що реалізується за до­помогою прямого навіювання.

Більш складне завдання, яке вирішується цим видом навіювання, — перебудова негативних психологічних ставлень, що склалися у шко­лярів.

Але при цьому ми вже використовуємо навіювальну настанову...

Навіювання як словесний вплив не в змозі змінити риси характеру особистості. Але навіювальна настанова може створити необхідну ус­тановку — підготувати особистість до здійснення певного поведінко-вого акту...

Навіювальна настанова застосовується у вигляді лаконічних фраз, так званих формул навіювання, які виголошуються педагогом макси­мально наказовим тоном. При цьому педагог виразно дивиться в очі школяра, посилюючи навіювальний вплив своїх слів...

Навіювальна настанова — це універсальний сугестопедичний засіб. Вона дає найкращі результати, коли перед педагогом пасивні, легкона-віювані школярі.

У шкільній практиці, наприклад, наявні зовсім не поодинокі ви­падки, коли в окремих учнів формується неправильне ставлення до навчальних занять. Не відчуваючи інтересу до знань, користуючись безконтрольністю домашнього режиму, вони фактично перестають го­тувати домашні завдання. Розмови вчителя про роль знань у цих ви­падках уже не допомагають. Учень іноді навіть розуміє, що знан­ня потрібні людині, але в особистісному плані не бачить сенсу в на­вчанні.

Завдання навіювальної настанови полягає в тому, щоб дати учневі перший імпульс до подолання пасивності, лінощів, байдужості щодо

323

навчальних успіхів. Інакше кажучи, навіювання має попервах змусити учня виконувати в призначений час уроки.

Як показують дані експериментів, уміло проведена навіювальна на­станова створює позитивне ставлення до виконання домашнього зав­дання. Але⁴сяде учень за уроки в призначений час чи знову з'явить­ся в школу з невиконаним домашнім завданням, залежить не лише від методичної досконалості проведеного навіювання, а й від реаль­ної ситуації, в якій перебуває учень у період реалізації формул навію­вання.

2. Непряме педагогічне навіювання. Непряме навіювання розрахо­ ване також на беззаперечне прийняття інформації, але саме повідомлен­ ня подається не в наказовій (імперативній) формі, а у вигляді розкриття факту чи опису якогось випадку, котрий, будучи сприйнятий школярем, здійснює поза волею і критикою суб'єкта вплив на його поведінку.

У педагогічній практиці ми часто спостерігаємо ситуації, коли до­цільно подіяти на учня не роз'ясненням чи категоричною вимогою, а прикладом, що має велику навіювальну силу, чи розповіддю, яка впли­ває на дитину побічним способом.

Непряме навіювання — тонкий і складний вид педагогічного навію­вання, але за вмілого застосування воно дає великий виховний ефект.

3. Самонавіювання. Застосування з виховною метою самонавіюван­ ня потребує досить високого розвитку особистості. Самонавіювання можливе в ситуації, коли школяр реально усвідомлює недолік свого характеру, бажає позбутися його і вміє сам створити собі умови для відповідного словесного впливу.

Самонавіювання успішно використовується для подолання страху перед труднощами, для зниження або підвищення рівня прагнень, для подолання невпевненості у своїх силах та в інших схожих випадках, пов'язаних з посиленням волі і боротьбою із внутрішніми ваганнями.

Формули самонавіювання вимовляються школярем стверджуваль­но від першої особи у теперішньому часі: «Я впевнений у собі», «Я можу спокійно відповідати урок». Сеанси самонавіювання проводять­ся перед сном і відразу після пробудження. Саме в цей час кора голов­ного мозку дещо загальмована, внаслідок чого знижена активність кри­тичного боку діяльності психіки...

4. Релаксація в системі морального виховання.

...Як показує дослідна робота, сеанси психічного і фізичного роз­слаблення (релаксації) і проведеного в цьому стані навіювання дають високий педагогічний результат. Цей вид педагогічного впливу ми називаємо релаксопедією. Отже, релаксопедія є вербальним навіюван­ням, яке використовує релаксацію як засіб, що сприяє посиленню навію-вальної дії — слова...

Релаксопедія не застосовується у щоденній практиці виховного впли­ву педагога для морального формування особистості. До цього на-

324

віювання ми вдаємося тоді, коли перед нами «важка» дитина. Склад­ні антисоціальні стосунки настільки сильні, що через роз'яснення не вдається переконати учня відмовитися від сформованих негативних звичок.

5. Релаксопедія в дидактичних цілях. У публікаціях Г. Лозанова, Е. Г. Рейдер та С. С. Лібиха повідомлялося про принципову можли­вість інтенсифікації процесу навчання через сугестопедичне введення навчальної інформації...

Досліди показали результативність запам'ятовування учнями в стані релаксації як лексики іноземної мови, так і будь-якої інформації, що вимагає переважно не творчої переробки, а засвоєння на репродуктив­ному рівні.

...Розглядаючи можливості використання різних видів навіювання у віковому аспекті, неважко помітити певну тенденцію. Вона полягає у зміні одних видів навіювання іншими у зв'язку з розвитком особи­стості: від навіювання звичайними настановами в молодшому віці до спеціальних навіювань за допомогою релаксації в підлітковому віці і від них до самонавіювання, яке охоче використовується юнаками і дівча­тами. Зрозуміло, що це лише схема, котра відбиває істотну тенденцію. Життя настільки різноманітне, що всі випадки педагогічного впливу не вмістити в прокрустове ложе схеми. Наприклад, такі види впливу, як команда і наказ, навіювальні настанови, застосовуються в будь-яко­му віці. Суттєву роль у виборі засобів навіювального впливу відігра­ють індивідуальні особливості школяра...

Наведена таблиця ілюструє галузь застосування сугестопедичних засобів впливу.

Вид навіювання	Навчально-виховне завдання	Умови застосування
1. Пряме пе­дагогічне наві­ювання: а) ко­манда, наказ; б) навіюваль-на настанова.	Формування автоматизму дії у відповідь на слово-сигнал. По­долання небажання організу­вати свій режим, здійснити са­моконтроль за своєю поведін­кою, формування оперативності реалізації розпоряджень педа­гога	Застосовується в ситуаціях, що потребують безпосереднього при­йняття й реалізації вказівок пе­дагога, які повідомляються ним в імперативній формі (ситуації на­ведення порядку, дисциплінуван­ня, у спортивних іграх тощо)
2. Непряме педагогічне навіювання	Здійснення впливу побічним способом на стан чи вчинки школяра в конкретній ситуації	Застосовується в умовах, що ви­магають найбільш тонкого підхо­ду до школяра; у ситуаціях, які виключають можливість роз'яс­нення норм поведінки чи прямо­го навіювання

325

Продовження табл.

Вид навіювання	Навчально-виховне завдання	Умови застосування
3. Самонавію­вання	Подолання невпевненості у своїх силах, страху перед труд­нощами. Зниження або підви­щення рівня прагнень. Подо­лання конкретного недоліку, реально усвідомлюваного шко­лярем	Застосовується у старшому під­літковому та юнацькому віці до школярів із високорозвиненою самосвідомістю
4. Релаксація з метою мо­рального ви­ховання	Підвищення або зниження рів­ня прагнень, подолання нега­тивних установок моральної поведінки	Застосовується переважно в під­літковому та юнацькому віці до учнів, у яких склалися антисоці­альні установки поведінки
5. Релаксація з дидактичною метою	Запам'ятовування великого об­сягу навчальної інформації, призначеної для репродуктив­ного відтворення	Застосовується в підлітковому та юнацькому віці за умови високої зацікавленості навчанням і пози­тивної самооцінки результатів ре-лаксопедичних занять