Післямова

Отже, підсумуємо. Щоразу, коли ви заходите до класу, пам'ятайте кілька так званих заповідей педагогічного спілкування...

1. Прагніть відчувати психологічну атмосферу в класі — без цього продуктивний навчально-виховний процес неможливий. Формуйте в собі навички цього «психологічного камертону», який підкаже вам найбільш точні психологічні підходи до особистості...

Тримайте руку на «психологічному пульсі» класу. Для цього необ­хідно:

• уміти спостерігати за дітьми;

• сприймати вираз очей дітей, їхню міміку, експресію;

• звертати увагу на всі деталі поведінки дітей, їхній настрій;

• бути пластичним й оперативним у своїх реакціях на поведінку класу;

• учитися порівнювати сьогоднішню психологічну атмосферу в класі з учорашньою, шукати загальний психологічний знаменник класу, хоча він і завжди змінюється.

2. Учіться бачити себе немовби збоку, очима дітей. Для цього необ­ хідно:

• частіше аналізувати власну діяльність;

• прагнути поставити себе на місце учнів, з якими ви працюєте;

• відвідувати уроки колег і порівнювати себе з ними;

• виявляти, які ваші особистісні недоліки впливають на роботу з дітьми;

• чесно визнавати свої помилки, не соромитися сказати, що чогось у даний момент не знаєте;

• частіше організовувати контакти з дітьми у вільний від занять час;

• якщо у вас з'явилося в класі прізвисько, не ображайтеся, а спо­кійно проаналізуйте його суть і намагайтеся визначити, які ваші осо­бистісні недоліки призвели до його виникнення.

3. Умійте слухати дітей. Треба вислуховувати до кінця, навіть якщо школяр, на ваш погляд, говорить неправильно і у вас мало часу. Це найважливіший показник вашої уваги до особистості дитини. Спосте-

260

реження доводять, що часто навчальна стриманість і неактивність є наслідком нашого невміння дослухати дитину до кінця. Чи завжди ви здатні дослухати дитину до кінця?

4. Організовуючи спілкування з дітьми, постійно прагніть зрозумі­ти їхній настрій, уловлюйте найменші зміни в мікрокліматі класу, не сприймайте психологічну ситуацію спілкування як дещо стабільне. Пам'ятайте, що психологічні контури педагогічного процесу надто рух­ливі, динамічні, часто змінюються, потребуючи від учителя високої куль­тури сприйняття й інтерпретації особистості дитини. Пам'ятайте, що зміни психологічної ситуації спілкування, настрій дітей, з одного боку, дають необхідну інформацію про стан класу, а з другого — впливають на вибір методів навчання і виховання. Постійне і систематичне «пси­хологічне стеження» за класом, правильне розшифрування психічного стану дітей допоможуть обрати найточніші засоби педагогічної взає­модії.

Можна порекомендувати таку програму роботи над собою:

• систематичне спостереження за дітьми в будь-яких ситуаціях педагогічного процесу;

• відвідайте уроки своїх колег і спробуйте визначити стан класу;

• поставте перед собою завдання на власному уроці зафіксувати логіку і динаміку розвитку психічних станів учнів, визначити причину їхньої зміни;

• поспілкуйтеся після уроку з учнями і спробуйте тактовно з'ясу­вати, що стало причиною змін їхнього психічного стану в ході уроку;

• спробуйте на початку уроку або індивідуальної бесіди з учнями відразу ж точно визначити загальну психологічну ситуацію спілкуван­ня і перспективи його розвитку.

Розвивайте в собі таку педагогічну спостережливість... (Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1987. - С. 114-117, 177-180.)

^^ Дидактичні завдання

/. Які педагогічні завдання вирішує вчитель як ініціатор спілкування на уроці, концентруючи на собі увагу учнів?

2. Знайдіть у тексті і прокоментуйте наведені автором типові ва­ріанти привернення педагогом уваги учнів.

3. Поясніть психологічні особливості того специфічного етапу спілку­вання, який автор, услід за К. С. Станіславським, називає «зонду­ванням душі об'єкта». Що є об'єктами уваги вчителя на цьому етапі?

4. Які вміння, на думку В. А. Кан-Калика, допоможуть педагогові адекватно сприймати психологічну атмосферу в класі? Які вправи він пропонує для розвитку педагогічної спостережливості вчи­теля?

261

А. В. Мудрик