НАЙДАВНІШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

ПЛАН

1. Первісні збирачі, мисливці та рибалки.

2. Племена ранніх землеробів та скотарів.

3. Панування кочівників.

4. Античні міста-держави в Північному Причорномор'ї.

5. Ранні слов’яни. Анти. Аварська навала.

ЛІТЕРАТУРА

• Алексеева Т.Н. Етногенез восточных славян по данным антропологии. - М., 1973.

• Брайчевський м.Ю. Походження Русі. - к., 1968.

• Відейко М.Ю. Трипільська цивілізація. - 2-е вид. - К.: Академперіодика, 2003. - 184с.

• Грушевський М.С. Ілюстрована Історія України -К, 1990.

• Давня історія України / П.Толочко та ін.. – Кн.1. – 2. – К.: Либідь, 1994.

• Дорошенко Д.І. Нарис історії України В 2-х т. – Т.І. – К, 1991.

• Залізняк Л.Л. Він склавинів до української нації / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; Центр українознавства.- 2-ге вид., доп. - К.: Бібліотека Українця, 2004. - 256с. - (Б-ка українця).

• Залізняк Л.Л. Трипілля очима науковців і політиків // Археологія. - 2004. - № 3. - С. 95-103.

• Історія України / Баран В.., Грицак Я., Ісаєвич Я. – Львів: Світ, 1998.

• Крип'якевич І. Історія України - Львів, 1990.

• Максимов Є.В. Зарубинецкая культура на территории УССР. - К., 1982.

• На світанку історії / Бунятян к., Мурзін в., Симоненко о.// Україна крізь віки. Т.1. – к.: Альтернатива, 1998.

• Повесть временных лет. В 2 ч. - М. -Л, 1959.

• Полонська-Василенко Н.В. Історія України В 2-х т - К, 1992.

• Походження слов'ян / Баран В.Д. , Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. - К., 1991.

• Прокопий Кесарийский. Война с готами. - М., 1996.

• Субтельний О. Україна: Історія. – К,1993.

• Толочко П.П. Київська Русь - К , 1996.

• Трубачев А.М. Етногенез й культура древних словян. - М., 1991.

• Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів і до кінця XVIII ст. -

• Яровий В.І. Історія слов'ян- Курс лекцій. - К., 1999.

Переважна більшість вчених вважає, що терени України заселені людьми з найдавніших часів.

Понад мільйон років тому найдавніші люди проникли на південь Європи. мільйон років - на Закарпаття (стоянка Королеве), понад 300 тис. років тому - в Подністров'я поблизу с. Луки-Врублівецької під Кам'янець-Подільським, біля Амвросіївки на Донеччині та ін. Вчені відшукали в Україні понад 30 таких найдавніших стоянок.

Тодішній клімат України нагадував сучасні субтропіки. У цих природних обставинах люди жили невеликими групами, постійно пересувалися з місця на місце в пошуках їжі, використовуючи для цього знаряддя ударної га ударно-ріжучої дії - скребла, рубила, гостроконечники. Всі вони були виготовлені з кременю, андезиту, різних сланців.

В залежності від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці, історію первісного суспільства вчені поділяють на кілька періодів: палеоліт (стародавній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік), неоліт (новий кам'яний вік), енеоліт (мідно-кам'яний вік), бронзовий вік.

Палеоліт — від появи людини до 11 тисяч років тому. В свою чергу палеоліт поділяють на ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис. років тому, середній пялеоліт (150-35 тис. років тому), пізній палеоліт (35-11 тис. років тому).

Палеоліт - найдавнішій період в історії людства, протягом якого відбулись великі зміни: значно змінилися фізичні типи людей і відносини між ними, удосконалились знаряддя праці.

Найдавнішими стоянками людей цього періоду в Україні : Рокосове, Королеве - в Закарпатті, Лука-Врублівецька - в Середньому Подністров'ї (Хмельницька область), Ізюмська - на Харківщині, Амвросіївська - у Приазов'ї (Донецька обл. ), Житомирська. На кожній із них знайдені знаряддя праці з каменю - рубила. Вони виконували функції сокири, кайла, ножа тощо. Люди, що жили в період раннього палеоліту у згаданих урочищах, збирали рослинну їжу: коріння, молоді пагони, ягоди; заготовляли слимаків, комах, пташині яйця; полювали на дрібних тварин, переходили з місця на місце, дотримувалися стадної форми проживання.

Вижити людина в ті часи могла лише в колективному співіснуванні, оскільки сама по собі значно поступалася тваринам у силі.

У другій половині палеоліту північна та більша частина Центральної Європи, в тому числі і сучасні українські землі, пережила похолодання, обледеніння, закутість у 600 метровий льодовий панцир.

На території України південна межа максимального зледеніння проходила приблизно по лінії таких сучасних міст: Львів, Ковель, Житомир, Кременчук, Миргород, Суми. Льодовик призвів до зниження води у світовому океані на 100 метрів. Зовсім зникло Азовське море, зменшилася площа Чорного моря, зникло чимало його заток .

Прильодовикова зона нагадувала холодну піщану пустелю з густою сіткою прильодовикових озер та боліт. З льодовика постійно дули сильні вітри, що піднімали в повітря хмари пилу. В інших місцях природні умови стали схожими на тундрові і тайгові. З'являється мамонт, сибірський носоріг, північний олень та інші тварини, які люблять холод, у печерах було багато ведмедів та гієн. Пік похолодання наступає близько 20 тисяч років тому^.

Зміни в природі змусили первісну людину пристосовуватися до нових умов існування. Вирішальним для дальшого розвитку людини було винайдення близько 100 тисяч років тому вогню. Люди почали обігріватися у холодну пору, урізноманітнювати харчування, відчули себе більш впевнено в навколишньому середовищі.

На зміну архантропу в епоху середнього палеоліту (150-35 тис. років тому) приходить неандерталець (назва походить від місцевості у Німеччині, де було знайдено рештки кісток).

Неандерталець був невисокий на зріст, сутулий, мав велику голову видовженої форми з низьким лобом і нависаючим надбрів'ям. Об'єм його мозку становив від 925 до 1800 см³, особливо були розвинуті ділянки мозку, пов'язані з просторово-координяційними функціями та їхнім контролем.

На території України вчені знайшли 200 стоянок цього періоду. Зокрема біля Сімферополя, Бахчисарая, на Донеччині поблизу с. Антонівки, в Закарпатті біля села Королеве та ін. місцях. Найбільш заселеним на той час був Крим з його сприятливими для життя умовами. В печерах проживали по дві-чотири сім'ї, що складалися з 6-7 осіб кожна.

Неандертальці набули певних навичок виготовлення знарядь праці, навчились надавати їм зручної форми; намітився поділ праці між чоловіками і жінками. Боротьба за виживання змусила людей виготовляти зі шкур одежу, інтенсивно заселяти печери, будувати примітивні наземні житла.

Пізній палеоліт (35-11 тис. років тому) став новим великим кроком у розвитку людства. В цей час формується близький до сучасного тип людини - Кроманьйонець (назва походить від місцевості у Франції, де вперше знайдено рештки людини виду homo sapiens. Відомі численні пам'ятки цього часу. Найвідоміші з них - Кирилівська у Києві, Гінці на Полтавщині, Мізин у Подесенні, Межиріцька на Черкащині та ін. Всього вченими відкрито близько 500 стоянок цього часу.

Основою життя кроманьйонців було полювання на великого звіря: мамонта, північного оленя, ведмедя, широкопалого коня, бізона.

Перші люди вчилися відтворювати навколишнє середовище художніми засобами: зображеннями на кістках тварин. Створювали музичні інструменти: з кісток оленя - флейту, мамонта - ударні пристрої.

Люді вірили, що явищами природи управляють боги: грому, дощу, сонця, вітру тощо. У цей час формується віра в спільного для конкретної групи людей предка - тотемізм, в існування душі та духів, що нібито управляють усім матеріальним світом - анімізм, зустрічаються поклоніння предметам неживої природи, віра в надприродні властивості матеріальних речей - фетишизм; здійснюються обряди, пов'язані з чаклунством, відьмуванням - магія тощо ^.

Мезоліт (10 - 6 тис. років тому. ) був перехідною епохою від палеоліту з його привласнюючими формами господарювання до неоліту (6 - 4 тис. років тому) - з відтворюючим господарством. Початок мезоліту збігається із закінченням льодовикового періоду.

Видатним досягненням людського розвитку цього періоду є винайдення лука зі стрілами, за допомогою яких мисливці вражали здобич на великій відстані. Нові умови змушували людей шукати окрім мисливства інші засоби для існування: збирання рослинної їжі, виловлення риби тощо.

В епоху мезоліту стоянки первісних людей дрібнішали, великі колективи розпадалися. В Україні виявлено близько 1000 стоянок мезолітичної епохи. Серед них Мурзак-Коба і Фатьма-Коба в Криму, Гребениківська на Одещині, Туровська на Черкащині та ін. Встановлено, що в ті часи проживало по 3 - 5 осіб на 100 кв. км.

Людина в епоху мезоліту значно удосконалила старі знаряддя праці (вони стають меншими за розмірами), створила нові інструменти: долого, сокиру, тесло, ножа - з кам'яними пластинами. Це привело до важливих зрушень в житті первісних людей: від вибіркового полювання вони переходять до елементів відтворюючого господарства.