4. Технологія та механізми процесу соціального управління

Соціологічну теорію управління можно поділити на дві групи. Перша група — це закономірності функціонування і розвитку суб´єкта соціального управління, а друга — суттєві зв´язки між суб´єктом та об´єктом соціального управління.

Суб´єктами управлінських відносин стають усі співучасники управління незалежно від їхнього місця в структурі соціальної керуючої системи.

Основними видами управлінських відносин є відносини централізму й самостійності, субординації і координації, керівництва і підлеглості, відповідальності, конкурентності, змагальності тощо.

Управлінські відносини — відносини, пов'язані із здійсненням управлінських функцій — упорядкування, регулювання, узгодження, координації та субординації.

Соціальне управління ґрунтується на принципах діяльності суб´єкта соціального управління, тобто вимогах (правилах) до нього стосовно організації своїх дій. Принципи соціального управління визначають формування потрібних якостей управлінських працівників, характерні риси їхнього стилю діяльності, способи оптимальної підготовки керівних та інших управлінських кадрів, раціональну організацію управлінської праці.

Функції соціальнго управління: соціально-прогнозуюча, соціально-цільова, соціально-планувальна, соціально-організаційна, соціально-мотиваційна, соціально-контрольна.

Соціальне управління як процес має циклічний, відносно замкнений характер. Цей процес, узятий окремо, починається з постановки цілей, завдань і завершується виконанням цих завдань, досягненням певного результату. Таким чином відбувається управлінський цикл, що становить каркас соціально-управлінської технології. Потім на основі інформації про результати (досягнення чи недосягнення мети) ставляться нові завдання, висувається нова мета. Один цикл замикається, починається новий. Виходячи з цього стандартизована схема соціально-управлінської технології у загальних рисах може виглядати так, як показано на рис. 1.

І процедура. Формування мети

Операції: діагноз, прогноз, формулювання кінцевої мети, стратегія дій, визначення конкретних завдань

II процедура. Прийняття рішення

Операції: виявлення проблемної ситуації, обґрунтування варіантів дій, вибір оптимального варіанту, затвердження рішення

III процедура. Організація дії

Операції: розподіл завдань між виконавцями, ідеологічне забезпечення діяльності, координація та регулювання процесу виконання, контроль

IV процедура. Аналіз результатів

Операції: зіставлення запланованих та досягнутих результатів, визначення нових проблемних ситуацій, попереднє формулювання нової мети

Рис.1. Соціально-управлінська технологія

Складовими соціального управління як системи є такі підсистеми: інформаційна; проектно-програмна; прогностична; планувальна; системно-організаційна підсистема опрацювання управлінських рішень; підсистема коригування і наступного відтворення управлінського циклу.

Соціологічний аналіз сфери управління дає можливість виявити глибинні механізми управлінських і самоврядних процесів як суспільних явищ, виявити і обгрунтувати ефективність демократичних принципів і відносин між органами влади, управління та населенням країни, забезпечити використання соціальних резервів, соціального потенціалу, соціальних технологій, інноваційних засобів організації соціального управління.