- •6.100101 "Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі" окр «Бакалавр» Енергетичний факультет
- •Лекція 1. Соціологія – наука про суспільство
- •1. Виникнення та становлення соціології як самостійної науки
- •2. Предмет, об’єкт, функції та структура соціології
- •У структурі соціології виділяють три частини наукового знання.
- •3. Соціологічні закони та категорії. Метод соціології
- •4. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
- •Питання до самоконтролю
- •Лекція 2. Історія розвитку соціології в країнах західної європи, сша, в україні
- •2. Розвиток соціології як науки в країнах Західної Європи та сша
- •2. Другим основоположником соціології називають англійського інженера Герберта Спенсера (1820-1903).
- •3. Формування соціологічної думки в Україні
- •Питання до самоконтролю
- •Лекція 3. Поняття та різновиди соціологічних досліджень
- •1. Сутність та вимоги до соціологічного дослідження
- •2. Типологія соціологічних досліджень
- •3. Програма та робочий план соціологічного дослідження
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 4. Методи проведення соціологічного дослідження
- •1.Метод опитування
- •Запитання за змістом:
- •За виконуваними функціями:
- •За структурою:
- •2. Поняття анкетування
- •3. Поняття інтерв’ювання
- •3. Інші різновиди соціологічних досліджень
- •4. Вибіркове соціологічне дослідження
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 5. Теорія соціальної структури суспільства
- •1. Поняття соціальної структури, її роль та місце в житті суспільства
- •2. Соціальні інтереси, соціальні переміщення та соціальна мобільність
- •Питання до самоконтролю
- •Лекція 6. Соціальні статуси і соціальні ролі. Соціальна стратифікація
- •1. Поняття статусу. Особистий та власне соціальний статуси
- •2. Соціальні ролі та їх різновиди
- •3. Теорія соціальної стратифікації. Соціальна стратифікація українського суспільства.
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 7. Соціологія особистості
- •1. Поняття особистості у соціології
- •2. Особистість як об’єкт і суб’єкт суспільних відносин
- •3. Основні соціологічні теорії особистості
- •4. Соціологічна структура особистості
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 8. Соціалізація особистості в суспільстві
- •1. Соціалізація – процес інтеграції індивіда в суспільство.
- •1. Соціалізація – процес інтеграції індивіда в суспільство
- •2. Моделі соціалізації
- •3. Основні етапи і стадії процесу соціалізації
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 9. Соціологія девіантної поведінки
- •1. Соціологія девіантної поведінки як наука: об'єкт, предмет, сутність і зміст.
- •1. Соціологія девіантної поведінки як наука: об'єкт, предмет, сутність і зміст
- •2. Характеристика основних теорій і концепцій девіації
- •Основні теорії та концепції девіації
- •3. Соціальна діагностика девіантної поведінки
- •4. Шляхи подолання девіантної поведінки
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 10. Соціологія молоді
- •1. Сутність, предмет, суб’єкт, функції соціології молоді
- •2. Молодіжні проблеми та розвиток соціології молоді в Україні
- •1) Соціальне самовизначення молоді
- •2) Політичне самовизначення молоді.
- •3) Професійне самовизначення молоді.
- •4) Економічне самовизначення молоді.
- •3. Основні проблеми сучасної української сільської молоді
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 11 соціологія шлюбу і сім’ї
- •1. Поняття шлюбу та сім’ї
- •2. Соціальні функції сім'ї
- •3. Тенденції, проблеми та перспективи розвитку сучасної сім'ї
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 12. Етносоціологія
- •1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •2. Методологічні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •Примордіалістський підхід до визначення етносу і нації.
- •Конструктивістський підхід до визначення етносу і нації.
- •3. Національно-етнічні процеси та відносини
- •4. Соціально-етнічні процеси в Україні: стан і проблеми
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 13. Соціологія конфлікту
- •1. Поняття конфлікту та його соціальні передумови
- •2. Типи, види та функції конфлікту
- •6. Залежно від порушених потреб виділяють когнітивні конфлікти та конфлікти інтересів.
- •3. Механізм соціального конфлікту та його стадії
- •4. Причини й наслідки соціальних конфліктів та методи управління ними
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 12. Гендерна соціологія
- •1. Сутність, основні категорії гендерної соціології
- •2. Ґендерні ролі та стереотипи
- •3. Гендерні конфлікти і їх подолання
- •4. Основні напрямки гендерних досліджень
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 15. Соціологія міста і села
- •1. Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії
- •2. Урбанізація
- •3. Типологія і спосіб життя сільських поселень
- •1. Внутрігосподарські системи розселення.
- •4. Українське село в координатах соціологічного погляду
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 16. Електоральна соціологія
- •1. Поняття електоральної соціології
- •2. Основні проблеми та тенденції мотивації електоральної поведінки
- •3. Рейтингові дослідження електоральної поведінки
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 17. Соціологія праці і управління
- •1. Соціологія праці: об'єкт, предмет і функції
- •2. Трудова мотивація
- •3. Соціологія управління як наука: предмет, об'єкт, сутність та зміст
- •4. Технологія та механізми процесу соціального управління
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література: Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
2. Ґендерні ролі та стереотипи
Соціальні ролі визначаються як сукупність очікувань щодо поведінки індивіда, котрий займає певну позицію в процесі взаємодії. Ґендерні ролі зумовлені диференціацією всіх членів суспільства на дві категорії – чоловіків і жінок – та передбачають очікувану від них ціннісно й нормативно визначену поведінку.
Ґендерні ролі – соціально очікувана поведінка чоловіків і жінок, пов’язана з їхнім соціальним статусом в певних культурних, соціально-економічних і політичних умовах.
Від народження кожна людина одержує приписаний статус відповідно до статі, тобто статус дівчинки/жінки та хлопчика/чоловіка з відповідними очікуваннями щодо їхньої поведінки. Проте ґендерні соціальні ролі не слід розуміти як поділ усіх соціальних статусів, а відповідно, й ролей, на такі, що їх можуть виконувати лише чоловіки або жінки. Біологічно зумовленими, а отже, унеможливленими до виконання представником протилежної статі є лише кілька ролей: вагітної жінки, матері, годувальниці груддю, дочки, дружини, бабусі тощо – для жінок та генетичного батька, чоловіка, сина тощо – для чоловіків. Усі інші соціальні ролі, які мають ґендерне маркування, тобто очікування щодо виконання представниками однієї з двох статей, зумовлені соціально-культурними, а не біологічними чинниками.
Однак історично від чоловіків та жінок очікували виконання більшою чи меншою мірою різних соціальних ролей в усіх суспільствах відповідно до тих ціннісно-нормативних уявлень, які формувалися й відтворювалися в процесі соціально-історичного розвитку. Завжди існував якийсь розподіл праці між статями, специфічні для чоловіків і жінок види діяльності та соціальні функції, що виходили далеко за межі суто біологічних відмінностей між ними. Досі продовжують відтворюватися ціннісно-нормативні очікування до жінок щодо виконання ними соціальних ролей матерівиховательки, домогосподарки, доглядальниці, за новітньої доби припустимою стала й робота поза домом, бажано сумісна з внутрішньосімейними ролями, а від чоловіків – щодо виконання соціальних ролей батька-годувальника, захисника, здобувача засобів для існування, працівника поза домом, лідера й керівника.
Культура кожного суспільства, як і уява соціалізованого в ній індивіда, містить узагальнені уявлення про те, якими є чоловіки й жінки та чим вони повинні займатися. Такі узагальнені усталені уявлення стосовно спільнот чоловіків і жінок загалом називають ґендерними стереотипами. Зазвичай вони можуть бути далекими від реальності, неточними, стійкими відносно нової інформації та вельми віддаленими від реальних рис і поведінки конкретного індивіда.
Гендерні стереотипи - це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення про роль і місце жінок і чоловіків в суспільстві.
Ґендерні стереотипи, як узагальнені уявлення про чоловіків і жінок, виявляються насамперед як ґендерно-рольові стереотипи, що стосуються прийнятності різноманітних ролей і видів діяльності для чоловіків і жінок, а також як стереотипи ґендерних рис, тобто психологічних та поведінкових характеристик, притаманних чоловікам і жінкам. Ці два компоненти ґендерних стереотипів тісно пов’язані між собою. Переважна прийнятність якої-небудь соціальної ролі для людини певної статі обґрунтовується мірою наявності в неї певних рис і характеристик. Уявлення про психологічні та поведінкові відмінності статей є основою формування й відтворення ґендерно-рольових стереотипів.
Е.Маккобі та К.Джаклін виокремили чотири характеристики, з урахуванням ґендерних відмінностей, а саме:
у дівчат кращі вербальні (мовні) здібності й навички;
у хлопців ліпші візуально-просторові здібності та навички;
хлопці вправніші від дівчат щодо математичних здібностей;
хлопці/чоловіки агресивніші за дівчат/жінок.
