- •6.100101 "Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі" окр «Бакалавр» Енергетичний факультет
- •Лекція 1. Соціологія – наука про суспільство
- •1. Виникнення та становлення соціології як самостійної науки
- •2. Предмет, об’єкт, функції та структура соціології
- •У структурі соціології виділяють три частини наукового знання.
- •3. Соціологічні закони та категорії. Метод соціології
- •4. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
- •Питання до самоконтролю
- •Лекція 2. Історія розвитку соціології в країнах західної європи, сша, в україні
- •2. Розвиток соціології як науки в країнах Західної Європи та сша
- •2. Другим основоположником соціології називають англійського інженера Герберта Спенсера (1820-1903).
- •3. Формування соціологічної думки в Україні
- •Питання до самоконтролю
- •Лекція 3. Поняття та різновиди соціологічних досліджень
- •1. Сутність та вимоги до соціологічного дослідження
- •2. Типологія соціологічних досліджень
- •3. Програма та робочий план соціологічного дослідження
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 4. Методи проведення соціологічного дослідження
- •1.Метод опитування
- •Запитання за змістом:
- •За виконуваними функціями:
- •За структурою:
- •2. Поняття анкетування
- •3. Поняття інтерв’ювання
- •3. Інші різновиди соціологічних досліджень
- •4. Вибіркове соціологічне дослідження
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 5. Теорія соціальної структури суспільства
- •1. Поняття соціальної структури, її роль та місце в житті суспільства
- •2. Соціальні інтереси, соціальні переміщення та соціальна мобільність
- •Питання до самоконтролю
- •Лекція 6. Соціальні статуси і соціальні ролі. Соціальна стратифікація
- •1. Поняття статусу. Особистий та власне соціальний статуси
- •2. Соціальні ролі та їх різновиди
- •3. Теорія соціальної стратифікації. Соціальна стратифікація українського суспільства.
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 7. Соціологія особистості
- •1. Поняття особистості у соціології
- •2. Особистість як об’єкт і суб’єкт суспільних відносин
- •3. Основні соціологічні теорії особистості
- •4. Соціологічна структура особистості
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 8. Соціалізація особистості в суспільстві
- •1. Соціалізація – процес інтеграції індивіда в суспільство.
- •1. Соціалізація – процес інтеграції індивіда в суспільство
- •2. Моделі соціалізації
- •3. Основні етапи і стадії процесу соціалізації
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 9. Соціологія девіантної поведінки
- •1. Соціологія девіантної поведінки як наука: об'єкт, предмет, сутність і зміст.
- •1. Соціологія девіантної поведінки як наука: об'єкт, предмет, сутність і зміст
- •2. Характеристика основних теорій і концепцій девіації
- •Основні теорії та концепції девіації
- •3. Соціальна діагностика девіантної поведінки
- •4. Шляхи подолання девіантної поведінки
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 10. Соціологія молоді
- •1. Сутність, предмет, суб’єкт, функції соціології молоді
- •2. Молодіжні проблеми та розвиток соціології молоді в Україні
- •1) Соціальне самовизначення молоді
- •2) Політичне самовизначення молоді.
- •3) Професійне самовизначення молоді.
- •4) Економічне самовизначення молоді.
- •3. Основні проблеми сучасної української сільської молоді
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 11 соціологія шлюбу і сім’ї
- •1. Поняття шлюбу та сім’ї
- •2. Соціальні функції сім'ї
- •3. Тенденції, проблеми та перспективи розвитку сучасної сім'ї
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 12. Етносоціологія
- •1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •2. Методологічні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •Примордіалістський підхід до визначення етносу і нації.
- •Конструктивістський підхід до визначення етносу і нації.
- •3. Національно-етнічні процеси та відносини
- •4. Соціально-етнічні процеси в Україні: стан і проблеми
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 13. Соціологія конфлікту
- •1. Поняття конфлікту та його соціальні передумови
- •2. Типи, види та функції конфлікту
- •6. Залежно від порушених потреб виділяють когнітивні конфлікти та конфлікти інтересів.
- •3. Механізм соціального конфлікту та його стадії
- •4. Причини й наслідки соціальних конфліктів та методи управління ними
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 12. Гендерна соціологія
- •1. Сутність, основні категорії гендерної соціології
- •2. Ґендерні ролі та стереотипи
- •3. Гендерні конфлікти і їх подолання
- •4. Основні напрямки гендерних досліджень
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 15. Соціологія міста і села
- •1. Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії
- •2. Урбанізація
- •3. Типологія і спосіб життя сільських поселень
- •1. Внутрігосподарські системи розселення.
- •4. Українське село в координатах соціологічного погляду
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 16. Електоральна соціологія
- •1. Поняття електоральної соціології
- •2. Основні проблеми та тенденції мотивації електоральної поведінки
- •3. Рейтингові дослідження електоральної поведінки
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 17. Соціологія праці і управління
- •1. Соціологія праці: об'єкт, предмет і функції
- •2. Трудова мотивація
- •3. Соціологія управління як наука: предмет, об'єкт, сутність та зміст
- •4. Технологія та механізми процесу соціального управління
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література: Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Питання для самоконтролю:
Яке співвідношення існує між соціологією, ентносоціологією, соціологією нації?
В чому полягає відмінність між предметом і об’єктом етносоціології?
Що таке соціологія нації та які процеси і явища вона вивчає?
Назвіть основні соціальні функції етносоціології та розкрийте їх суть.
Назвіть основні підходи до розуміння етносу та поясність відмінності між ними.
Що таке національне відродження?
Що таке етнічна група? Чим відрізняється етнічна нація від етнічної групи?
Що таке шовінізм? Як ви його оцінюєте?
Яка національна політика української держави?
Лекція 13. Соціологія конфлікту
Мета лекції. Розкрити зміст соціального конфлікту та передумови його виникнення. Визначати об'єкт і предмет соціологічної теорії конфлікту. Поясніти причини, що викликають соціальні конфлікти в суспільстві. Охарактеризувати основні типи і види соціальних конфліктів. Поясніти механізм соціального конфлікту та визначати основні етапи його протікання. Розкрити основні методи розв'язання конфліктів та способи управління ними. Визначати особливості соціальних конфліктів у сучасній Україні
ПЛАН
1. Поняття конфлікту та його соціальні передумови.
2. Типи, види та функції конфлікту.
3. Механізм соціального конфлікту та його стадії.
4. Причини й наслідки соціальних конфліктів та методи управління ними.
1. Поняття конфлікту та його соціальні передумови
Конфлікт - слово латинського походження й означає воно буквально зіткнення сторін, думок, певних сил, спільнот, соціальних інститутів, індивідів тощо. У соціології концепція конфлікту виникла у XIX ст. не без впливу марксизму. Сам термін ввів німецький соціолог Г. Зіммель.
Під конфліктом традиційно розуміють певні протиріччя, антагонізми, колізії, пов'язані із суперечливим перетином прагнень, інтересів, поглядів окремих людей чи соціальних груп. В залежності від змісту, характеру та спрямованості таких дій конфлікт може наростати, пом'якшуватись, або розв'язуватись.
Соціологія конфлікту - це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також способи попередження та розв'язання соціальних конфліктів.
Об'єктом соціології конфлікту є різноманітні конфлікти між соціальними суб'єктами (індивідами, соціальними групами, класами, націями, державами тощо), що розглядаються як фактори розвитку соціальних систем.
Предмет соціології конфлікту:
з'ясування соціальної природи та сутності конфліктів, принципів їх діагностики;
соціологічний аналіз конфліктів , їх типологія та класифікація;
визначення способів подолання та механізмів правління соціальними конфліктами.
Це не означає, звичайно, що конфлікти мають лише позитивне значення і не можуть виконувати деструктивну для розвитку особистості чи суспільства роль. Саме тому соціологія конфлікту акцентує увагу на необхідності створення таких суспільних умов і пошуку таких форм соціальної взаємодії, у яких конфліктне зіткнення отримувало б культурний, цивілізований та гуманний характер.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, цілей, позицій або поглядів суб'єктів соціальної взаємодії (індивідів, соціальних груп, суспільств тощо)
Конфлікт має соціальну природу, оскільки учасниками конфлікту завжди є люди, або певні соціальні групи та спільноти. В свою чергу, соціальна природа конфлікту зумовлює включення його у коло проблем, які становлять безпосередній інтерес для соціології та окреслюють її предмет.
Соціальний конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — крайній випадок загострення соціальних протиріч, який виражається в зіткненні різних соціальних спільнот, обумовленому протилежністю чи суттєвою відмінністю їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку
Під соціальним конфліктом звичайно мають на увазі той вид протистояння, в якому сторони намагаються захопити територію або ресурси, погрожують іншім суб’єктам посягати на їхні інтереси таким чином, що боротьба набуває форми нападу або оборони. Поняття соціального конфлікту включає активність протилежних сторін, суперечки, дебати, торги, суперництво, воєнні сутички, пряме і непряме насилля.
Більшість соціологів схильні вважати, що існування сучасного суспільства без конфліктів неможливо, тому що конфлікт є невід'ємною частиною життєдіяльності людей, а також важливим джерелом соціальних змін, що відбуваються в суспільстві.
В історії соціології природа та сутність конфлікту визначалися по-різному:
Г. Спенсер розглядав конфлікт як необхідне явище в історії розвитку людства, стимул соціального розвитку;
М. Вебер позначав його як боротьбу;
Гумплович, Т. Веблен, К. Левін, Г. Зіммель та ін. визначали його як спір та форму соціалізації індивіда;
Парк включав конфлікт до числа чотирьох основних видів соціальної взаємодії, поряд зі змаганням, пристосуванням та асиміляцією;
американський соціолог Л. Козер розглядав конфлікт як ідеологічне явище, яке відбиває спрямованість та почуття соціальних груп або індивідів у боротьбі за об´єктивні цілі — владу, зміну статусу, перерозподіл доходів, переоцінку цінностей тощо. Він вважав конфлікт важливим елементом соціальної взаємодії, який сприяє припиненню або укріпленню соціальних зв’язків;
Р. Дарендорф власну соціологічну концепцію назвав "теорією конфліктів".
Вже на початку XX ст. чимало мислителів виходили з того, що конфлікт — це реальність, неминуче явище в житті будь-якого суспільства і вагомий стимул його соціального розвитку. Цих поглядів дотримувалися німецький соціолог М. Вебер, австрійський соціолог Л. Гумплович та інші дослідники. 3 позицій історичного матеріалізму розглядали соціальний конфлікт К. Маркс і Ф. Енгельс, які вважали, що конфлікти породжуються насамперед соціальною нерівністю і виявляються у класовій боротьбі. Саме класова боротьба, на їх погляд, є не тільки неминучою, а й необхідною для визначення та вирішення протиріч капіталістичного устрою.
Відмітимо, що в сучасній соціологічній науці існує два основних підходи щодо осмислення сутності соціального конфлікту.
Марксистська традиція розглядає соціальний конфлікт як явище, причини якого криються в самому суспільстві, насамперед у протистоянні класів та їх ідеологій. Як наслідок, уся історія в працях марксистські орієнтованих соціологів з'являється як історія боротьби гнобителів і пригноблених. Критики марксистського підходу відзначають, що проблема конфлікту у теорії марксизму не одержала всебічного обґрунтування, тому що конфлікти розглядалися цією теоретичною доктриною тільки як зіткнення між антагоністичними класами.
Представники немарксистської традиції (Р. Дарендорф, Л. Козер) розглядають конфлікт як частину життя суспільства, яким необхідно вміти керувати. Німецький соціолог Г. Зіммель визначав конфлікт не тільки як одну із форм розбіжностей, а й як соціалізуючу силу, здатну об'єднати протиборствуючі взаємозалежні сторони. З цього приводу Г. Зіммель писав, що «конфлікт очищає повітря».
Важливим джерелом конфліктів є також соціальна нерівність. Фахівці в галузі соціології конфлікту відзначають, що соціальні позиції і характер домагань людей залежать від їхнього підходу до розподілу суспільних цінностей (доходів, знань, інформації, елементів культури тощо).
