- •6.100101 "Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі" окр «Бакалавр» Енергетичний факультет
- •Лекція 1. Соціологія – наука про суспільство
- •1. Виникнення та становлення соціології як самостійної науки
- •2. Предмет, об’єкт, функції та структура соціології
- •У структурі соціології виділяють три частини наукового знання.
- •3. Соціологічні закони та категорії. Метод соціології
- •4. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
- •Питання до самоконтролю
- •Лекція 2. Історія розвитку соціології в країнах західної європи, сша, в україні
- •2. Розвиток соціології як науки в країнах Західної Європи та сша
- •2. Другим основоположником соціології називають англійського інженера Герберта Спенсера (1820-1903).
- •3. Формування соціологічної думки в Україні
- •Питання до самоконтролю
- •Лекція 3. Поняття та різновиди соціологічних досліджень
- •1. Сутність та вимоги до соціологічного дослідження
- •2. Типологія соціологічних досліджень
- •3. Програма та робочий план соціологічного дослідження
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 4. Методи проведення соціологічного дослідження
- •1.Метод опитування
- •Запитання за змістом:
- •За виконуваними функціями:
- •За структурою:
- •2. Поняття анкетування
- •3. Поняття інтерв’ювання
- •3. Інші різновиди соціологічних досліджень
- •4. Вибіркове соціологічне дослідження
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 5. Теорія соціальної структури суспільства
- •1. Поняття соціальної структури, її роль та місце в житті суспільства
- •2. Соціальні інтереси, соціальні переміщення та соціальна мобільність
- •Питання до самоконтролю
- •Лекція 6. Соціальні статуси і соціальні ролі. Соціальна стратифікація
- •1. Поняття статусу. Особистий та власне соціальний статуси
- •2. Соціальні ролі та їх різновиди
- •3. Теорія соціальної стратифікації. Соціальна стратифікація українського суспільства.
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 7. Соціологія особистості
- •1. Поняття особистості у соціології
- •2. Особистість як об’єкт і суб’єкт суспільних відносин
- •3. Основні соціологічні теорії особистості
- •4. Соціологічна структура особистості
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 8. Соціалізація особистості в суспільстві
- •1. Соціалізація – процес інтеграції індивіда в суспільство.
- •1. Соціалізація – процес інтеграції індивіда в суспільство
- •2. Моделі соціалізації
- •3. Основні етапи і стадії процесу соціалізації
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 9. Соціологія девіантної поведінки
- •1. Соціологія девіантної поведінки як наука: об'єкт, предмет, сутність і зміст.
- •1. Соціологія девіантної поведінки як наука: об'єкт, предмет, сутність і зміст
- •2. Характеристика основних теорій і концепцій девіації
- •Основні теорії та концепції девіації
- •3. Соціальна діагностика девіантної поведінки
- •4. Шляхи подолання девіантної поведінки
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 10. Соціологія молоді
- •1. Сутність, предмет, суб’єкт, функції соціології молоді
- •2. Молодіжні проблеми та розвиток соціології молоді в Україні
- •1) Соціальне самовизначення молоді
- •2) Політичне самовизначення молоді.
- •3) Професійне самовизначення молоді.
- •4) Економічне самовизначення молоді.
- •3. Основні проблеми сучасної української сільської молоді
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 11 соціологія шлюбу і сім’ї
- •1. Поняття шлюбу та сім’ї
- •2. Соціальні функції сім'ї
- •3. Тенденції, проблеми та перспективи розвитку сучасної сім'ї
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 12. Етносоціологія
- •1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •2. Методологічні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •Примордіалістський підхід до визначення етносу і нації.
- •Конструктивістський підхід до визначення етносу і нації.
- •3. Національно-етнічні процеси та відносини
- •4. Соціально-етнічні процеси в Україні: стан і проблеми
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 13. Соціологія конфлікту
- •1. Поняття конфлікту та його соціальні передумови
- •2. Типи, види та функції конфлікту
- •6. Залежно від порушених потреб виділяють когнітивні конфлікти та конфлікти інтересів.
- •3. Механізм соціального конфлікту та його стадії
- •4. Причини й наслідки соціальних конфліктів та методи управління ними
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 12. Гендерна соціологія
- •1. Сутність, основні категорії гендерної соціології
- •2. Ґендерні ролі та стереотипи
- •3. Гендерні конфлікти і їх подолання
- •4. Основні напрямки гендерних досліджень
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 15. Соціологія міста і села
- •1. Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії
- •2. Урбанізація
- •3. Типологія і спосіб життя сільських поселень
- •1. Внутрігосподарські системи розселення.
- •4. Українське село в координатах соціологічного погляду
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 16. Електоральна соціологія
- •1. Поняття електоральної соціології
- •2. Основні проблеми та тенденції мотивації електоральної поведінки
- •3. Рейтингові дослідження електоральної поведінки
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 17. Соціологія праці і управління
- •1. Соціологія праці: об'єкт, предмет і функції
- •2. Трудова мотивація
- •3. Соціологія управління як наука: предмет, об'єкт, сутність та зміст
- •4. Технологія та механізми процесу соціального управління
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література: Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Питання для самоконтролю:
Дайте визначення поняття “молодь”.
Дайте загальну характеристику основних рис молоді як соціально-демографічної групи.
Що означає термін “самовизначення молоді” і які його види вивчає соціологія?
У чому ви вбачаєте соціально-психологічні особливості молодіжної спільноти?
Назвіть основні молодіжні проблеми в сучасному суспільстві. Дайте їм коротку характеристику.
Розгляньте сучасний стан та життєві перспективи сільської молоді України.
Охарактеризуйте основні соціально-економічні проблеми сучасного студентства.
Чи потрібний соціальний захист молоді? Аргументуйте відповідь.
Лекція 11 соціологія шлюбу і сім’ї
Мета лекції. Дати визначення науковій дисципліні «соціологія сім'ї» і «соціологія шлюбу» та охарактеризувати їх об'єкт і предмет. Розкрити зміст основних соціальних функцій сім'ї в сучасному суспільств. Охарактеризувати сучасний стан сім'ї в українському суспільстві та визначати тенденції її розвитку. Поясніти сутність демографічної політики сучасної держави стосовно розвитку сім'ї та сімейно-шлюбних відносин.
ПЛАН
1. Поняття шлюбу та сім’ї.
2. Соціальні функції сім’ї.
3. Тенденції, проблеми та тенденції розвитку сучасної сім’ї.
1. Поняття шлюбу та сім’ї
Сім'я являє собою об'єднання людей пов'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, що ґрунтується на шлюбі та кровній спорідненості. Основу сім'ї становить шлюбний союз між чоловіком та жінкою у формах, санкціонованих суспільством. Усю сукупність найважливіших проблем, пов'язаних із сім'єю, вивчає така спеціальна соціологічна теорія, як соціологія сім'ї.
Відомий західний соціолог Н. Смелзер дає таке визначення: «Сім'я - основане на кровній спорідненості, шлюбі чи усиновленні об'єднання людей, пов'язаних спільним побутом та взаємною відповідальністю за виховання дітей». Професор В.П. Андрущенко та деякі інші соціологи визначають сім'ю як «соціальне об'єднання, члени якого пов'язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою».
Соціологія сім'ї – спеціально-соціологічна теорія, що вивчає закономірності, виникнення, функціонування і розвитку шлюбно-родинних стосунків як соціального феномену у конкретних культурних і соціально-економічних умовах, що поєднують у собі риси соціального інституту і малої соціальної групи.
Об'єктом соціології сім'ї виступає сім'я у двох іпостасях: як мала соціальна група, тобто певна форма взаємодії людей, з одного боку, і як соціальний інститут, що регулює відтворення людини, — з другого боку.
Предметом соціології сім'ї є закономірності та специфічні соціальні відносини, що виникають між сім'єю і суспільством, а також всередині сім'ї в процесі її становлення, функціонування і розвитку.
Соціологія передбачає висвітлення таких основних проблем сім'ї:
взаємозв'язок соціальних відносин та сім'ї: місце сім'ї як соціального інституту в системі інших соціальних інститутів суспільства;
аналіз ролі та значення для особи та суспільства соціальних функцій сім'ї;
аналіз особливостей сім'ї як соціального інституту;
дослідження мотивації шлюбів та розлучень, факторів стабілізації сімейних відносин;
виникнення та шляхи усунення внутрішньо сімейним конфліктів;
основні тенденції розвитку сім'ї на сучасному етапі та її перспективи.
Сім'я - це історично конкретна система взаємовідносин між - чоловіком та дружиною, між батьками та дітьми; це мала соціальне група, члени якої зв'язані шлюбними або родинними стосунками, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю.
Сім'я - це система відносин між подружжям, батьками і дітьми.
Виходячи із зазначеного можна виділити такі соціальні особливості сім'ї як форми людської життєдіяльності:
1) соціально-історична зумовленість сімейних стосунків і сімейної організації;
2) існування сім'ї та її специфічна функція є наслідком об'єктивної потреби, пов'язаної з однією із найважливіших соціальних форм — створенням і відтворенням безпосереднього суспільного життя, з одного боку, а також із створенням самої людини і продовженням її роду — з іншого;
3) наявність у сім'ї, поряд із загальними для усіх соціальних явищ, рис і якостей, ряду специфічних соціальних особливостей, насамперед, кількісного складу сімейної групи, ступеня спорідненості, спільності побуту, взаємної моральної відповідальності тощо.
Основою сім'ї є шлюб.
Необхідність соціально-морального регулювання шлюбних відносин випливає з того, що вони безпосередньо пов’язані з головними функціями сім’ї: відтворенням людського роду та вихованням дітей. Саме тут виникає суспільний інтерес, обов’язок у відношенні до колективу. Подружні відносини таким чином дістають правову (державну) санкцію, яка реалізується або через громадянську реєстрацію.
Шлюб – це історично змінна соціальна форма стосунків між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує і санкціонує їхнє статеве життя, визначає подружні та батьківські права й обов'язки.
Соціальна сутність шлюбу найбільш повно проявляється в таких його основних функціях:
духовно-психологічній (почуття кохання, спільні духовні інтереси та цінності, психологічна сумісність);
економічній (виробництво засобів до життя та їх розподіл і споживання);
моральній (дотримання чи порушення норм подружнього життя: вірність, честь, гідність, чистота взаємин);
культурній (участь в культурному житті, успадкування, відтворення, передача та формування нових культурних традицій).
Структура сім'ї та її внутрішня організація залежать від багатьох факторів.
За формою шлюбу розрізняють моногамну і полігамну сім'ї.
1. Моногамна сім'я більш розповсюджена у сучасному світі, вона передбачає шлюб між однією жінкою і чоловіком.
2. Полігамна сім'я заснована на шлюбі одного з декількома іншими індивідами. Полігамія має два різновиди: полігінію або багатоженство (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками) і поліандрію або багатомужжя (шлюб між однією жінкою і декількома чоловіками).
В історичному плані вважають, що сім'я розвивалась від групової (коли група чоловіків одного роду мали за жінок групу жінок з іншого роду), парна (коли певні різностатеві пари мали спільних дітей, але не утворювали господарчої одиниці і не мали спільного майна), до моногамної, в якій подружжя (чоловік і жінка), крім спільних дітей, мають спільне господарство, майно і складають економічну одиницю суспільства.
З погляду вибору шлюбного партнера, шлюби поділяються на екзогамні (партнера обирають за межами своєї групи) й ендогамні (партнера обов'язково обирають у власній спільності). Відповідно до цього існують два види сімей: гомогенні (однорідні), коли, наприклад, чоловік і жінка є представниками одного етносу, і гетерогенні (різнорідні), коли чоловік і жінка належать до різних етносів. За деякими даними, поки що гомогенні сім'ї переважають над гетерогенними (відповідно 70 % і 30 %), але кількість останніх весь час збільшується.
Відповідно до того, хто у сім'ї відіграє головну роль, розрізняють сім'ї егалітарні (рівноправні) й авторитарні, коли у сім'ї існує досить жорстке підкорення одному з подружжя.
Типологію сім'ї можна продовжувати залежно від того, які ознаки будуть в основі цього поділу. Так, за місцем подружжя у соціальній системі суспільства можна виділити сім'ї робітників, селян, бізнесменів, інтелігентів, бомжів тощо.
За типом поселення можна виділити сільську сім'ю або сім'ю з міста, за національною ознакою - моноетнічну і поліетнічну. Хоча моноетнічні шлюби поки що переважають у світі, але поліетнічні мають тенденцію до збільшення.
За часом існування сім'ї поділять на: молодожонів (коли подружжя існує декілька місяців), молоді сім'ї (які існують до 3-х років), сім'ї середнього шлюбного віку (від 3 до 10 років), сім'ї старшого віку (10 - 20 pp.) та сім'ї похилого віку (більше 20 років).
За кількістю членів сім'ї їх поділяють на бездітні, однолітні, малодітні (в яких одна або дві дитини) та багатодітні (в яких троє і більше дітей). В Україні нараховують до 20% бездітних сімей. Однодітні сім'ї мають досить великий відсоток, але різний залежно від місця мешкання сім'ї. Так, у селі однодітні сім'ї становлять 30-40% сімей, а у містах їх більше - 54%.
Крім того, за кількістю членів сім'ї виділяють і різні їх форми. Сім'я, в якій з тих чи інших причин відсутній батько чи матір, вважається неповною. Такі сім'ї множаться у часи лихоліть, але на жаль їх кількість збільшується і в наш час завдяки росту розлучень і проміскуітетних статевих зв'язків. Нуклеарна або елементарна сім'я - це сім'я, яка складається з батьків і дітей, що живуть окремо від діда і баби.
Вказані негативні явища дещо стримуються у складній (розширеній) сім'ї. Така сім'я складається з представників декількох поколінь, тобто до неї входить нуклеарна сім'я, до якої додається хтось із родичів: тесть з тещею, або свекруха зі свекром, брат, сестра чоловіка чи дружини. Саме у таких сім'ях нині проживають молоді подружжя. Сімей середнього віку в таких умовах близько 20-25%, але, як правило, вони проживають разом з одним із батьків, а разом з двома - лише 5-6%.
Існує ще так звана велика сім'я, яка складається з трьох чи більше подружніх пар, з декількох нуклеарних сімей.
За умовами сімейного життя виділяють ряд типів сімей, таких, наприклад, як студентська, коли хоча б один з подружжя є студентом. Дистатна - юридично зафіксована, але одного з партнерів постійно нема вдома. Такою може бути сім'я моряка, геолога, відомого спортсмена тощо. Подібних сімей -5-6 %.
За якістю відношень у сім'ї можна виділити багато різних типів, які можна сприймати досить умовно, тому що чітких відмінностей між ними немає. Це можуть бути благополучні або щасливі сім'ї, соціально неблагополучна сталі, проблемні, конфліктні тощо.
