2. Соціальні ролі та їх різновиди

У сучасному суспільстві кожна людина виконує низку ролей, скажімо, студента, громадянина держави, сина, члена спортивної команди, клієнта, покупця та інші. Уся сукупність соціальних ролей, що виконується однією особистістю, називається рольовим набором. Людина не є абсолютно вільною у виборі та виконанні ролей. Набір ролей визначається її соціальним положенням у конкретній соціальній структурі — демографічній, сімейно-родовій, економічній, професійній, політичній тощо.

Соціальні ролі — це певні способи дій, поведінки індивіда (або групи), які відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються залежно від соціального статусу.

Вимоги оточення (у вигляді приписів, побажань, очікувань) щодо виконання певних соціальних ролей втілюються у конкретні соціальні норми (norma — правило, взірець, керівний початок).

Т. Парсонс визначив соціальну роль як одиницю соціальних відносин. Людина виконує роль, вона діє, але кожна дія людини викликає ту чи іншу реакцію інших людей. Виконуючи ту чи іншу дію, індивід очікує певної реакції на свою поведінку, на виконання своєї ролі. Так, як актор, промовляючи певну кумедну фразу, сподівається на сміх у залі.

Соціальні норми — сукупність, зобов'язуючих принципів, правил, еталонів вимог, встановлених суспільством, соціальними спільнотами чи уповноваженими суб'єктами для регулювання соціальних відносин, діяльності і поведінки соціальних суб'єктів на всіх рівнях і у всіх сферах людської життєдіяльності.

Ролеві очікування бувають формалізованими і неформалізованими, тобто зафіксованими в документах (інструкціях, статутах, положеннях) або у вигляді звичаїв, традицій, вдач і т.п.

По думці Т. Парсонса будь-яка роль описується п'ятьма основними характеристиками:

1. Способом отримання (одні отримані з народження, інші – завойовуються).

2. Емоційністю (одні вимагають стриманості, інші – розкутості).

3. Масштабом (частина ролей сформульована і обмежена, інша – розмита).

4. Формалізацією (одні дії в строго встановлених правилах, інші – довільні).

5. Мотивацією (одні на загальне благо, інші на особистий прибуток).

Сукупність ролей, які обумовлюються статусами, що належать кожній людині, називається рольовим набором.

Люди різною мірою ототожнюють себе зі своїми статусами і відповідними ним ролями (жінка – начальник, на роботі і удома).

Максимальне злиття індивіда з роллю називається рольовою ідентифікацією.

Зворотний варіант, коли людина на роботі виконує роль, від якої навідріз відмовляється вдома – дистанціюванням.

Ситуація ж, коли відбувається зіткнення вимог декількох ролей, які виходять з певного статусу, називається рольовим конфліктом.

Для забезпечення належного виконання вимог створюється система соціальних санкцій позитивного і негативного характеру. Санкції існують тому, що далеко не всі члени суспільства належним чином виконують свої ролі. Головне призначення санкцій — привести поведінку людини у відповідність до соціальної норми, застерегти людину від порушень.

Таким чином, у нормативній структурі ролі виділяють чотири конструктивні елементи:

1. описання типу поведінки, що вимагається при виконанні ролі;

2. припис — вимоги щодо виконання ролі;

3. оцінка виконання або невиконання припису;

4. санкція — позитивні або негативні наслідки дій у рамках вимог.

Соціальна роль є важливим засобом реалізації творчого потенціалу особистості, ц розвитку, розкриття здібностей. Виконання ролі вимагає від людини певного обсягу знань, вмінь, досвіду, відповідного інтелектуального та психологічного напруження.