Питання до самоконтролю

1. У чому полягає суть поняття “суспільство”?

2. Назвіть основні ознаки та якості суспільства.

3. Охарактеризуйте поняття та проаналізуйте основні елементи соціальної структури: соціально-класові, соціально-демографічні, соціально-етнічні, соціально-територіальні спільності.

4. Якими характерними рисами наділені масові спільності?

5. Назвіть види соціальних груп.

6. Що таке соціальні інститути?

7. Проаналізуйте особливості соціальної структури сучасного суспільства.

8. Що таке соціальна мобільність? Які типи соціальної мобільності ви знаєте?

9. Як, на вашу думку, співвідносяться соціальні переміщення і соціальна мобільність? Проаналізуйте тенденції соціальних переміщень в Україні?

10. Чим відрізняється горизонтальна соціальна мобільність від вертикальної соціальної мобільності?

Лекція 6. Соціальні статуси і соціальні ролі. Соціальна стратифікація

Мета лекції. Розкрити поняття «соціальний статус» і виділити його видові особливості, а також зв'язок з поняттями «соціальна роль», «соціальний ранг». Визначити механізм соціальної нерівності, що формується на основі рангових показників, а також виділяти форми нерівності, які існують у сучасному суспільстві. Охарактеризувати зміст соціальної стратифікації, розкривати сутність її видів і основних стратифікаційних моделей сучасного суспільства. Визначати основні елементи соціально-класової структури українського суспільства і показувати їхній вплив на динаміку його розвитку.

ПЛАН

1. Поняття статусу. Особистий та соціальний статуси.

2. Соціальні ролі та їх різновиди.

3. Теорія соціальної стратифікації. Соціальна стратифікація українського суспільства.

1. Поняття статусу. Особистий та власне соціальний статуси

Слово "статус" — латинського походження. У Древньому Римі цей термін означав стан, правове положення юридичної особи. Однак наприкінці XIX століття англійський історик соціології Г. Мейн додав йому соціологічного звучання. Соціальний статус — це соціальне положення людини в суспільстві. Соціальне положення — узагальнена характеристика, що охоплює професію, економічне становище, політичні можливості й демографічні ознаки людини. Наприклад, "будівельник" — професія; "працівник найманої праці" (який отримує середній за розмірами прибуток) — економічні риси; "член соціалістичної партії" — політична характеристика; "чоловік у віці 30 років" — демографічні властивості (сюди ж відноситься і національність).

Статус – соціальний стан людини в суспільстві, в певній соціальній групі, пов'язаний з іншими соціальними позиціями через систему ролей, прав і обов'язків, норм і звичаїв.

Отже, статус — основний елемент соціальної структури суспільства.

Статус буває двох видів – особистий і соціальний.

Особистий статус — це положення, яке людина займає в малій (чи первинній) соціальній групі в залежності від того, як вона оцінюється за своїми індивідуальними якостями.

Соціальний статус вживається в двох значеннях — широкому і вузькому. Про широке значення статусу ми уже знаємо — це соціальне положення людини в суспільстві, що дає їй узагальнену характеристику. У вузькому — соціальний статус — це положення людини, яке вона автоматично займає як представник великої соціальної групи (професійної, класової, національної тощо).

Соціальний статус — це родове поняття, а його різновидами виступають:

1. демографічні (національність, раса, стать, вік);

2. сімейно-родинні (чоловік, дружина, син, дочка, батько, племінник, тітка, тесть, свекруха, кузина, зведений брат, вдова, холостяк, незаміжня, наречена і т.д.);

3. економічні (підприємець, власник, найманий робітник, капіталіст, бізнесмен і т.д.);

4. професійні (інженер, водій, шахтар, банкір і т.д.);

5. релігійні (священик, парафіянин, віруючий і т.д.);

6. політичні (ліберал, демократ, виборець і т.д.);

7. територіально-поселенські (городянин, селянин, тимчасово прописаний) і інші групи соціальних статусів.

Кожний з нас має визначений набір соціальних і особистих статусів, оскільки бере участь у безлічі великих і малих соціальних груп, що існують в суспільстві. До них відносяться сім'я, коло родичів і знайомих, трудовий колектив, спортивна команда, шкільний клас, студентська група, клуб за інтересами, молодіжна тусовка і т.п. В них кожний з нас може мати високий, середній чи низький статус, тобто бути лідером, незалежним чи аутсайдером.

Крім розглянутих видів статусу, існують й такі, як приписуваний, досяжний і змішаний статуси. Приписуваний статус (його називають ще аскриптивним) — це статус, із яким людина народжується або котрий призначається їй за протягом часу. Приписуваний статус не збігається з природженим. Природженими вважаються тільки три соціальних статуси: стать, національність, раса. Наприклад, негр — це природжений статус, що описує расу. Українець — це природжений статус, що вказує на національність. Жінка — це природжений статус, що вказує на стать. Раса, стать, національність задані біологічно і людина успадковує їх по мимо своєї волі і свідомості.

Досяжний статус, у свою чергу, істотно відрізняється від приписуваного. Це такий статус, який людина одержує завдяки власним зусиллям, бажанню, вільному вибору або здобуває в результаті удачі чи везіння. Досяжним вважається всякий статус, що не призначається людині автоматично самим фактом народження.

Що стосується змішаного статусу, то він одночасно має риси як приписуваного, так і досяжного. Наприклад, звання професора спочатку є статусом, що досягається, але згодом перетворюється в приписуваний, тому що вважається довічним, хоча і не наслідуваним. Тому статус професора відноситься до змішаного типу.

Соціальні статуси займають строго визначене місце в статусній ієрархії, що створюється суспільною думкою. Так, статус банкіра цінується вище статусу сантехника і т.д. У свою чергу, місце в статусній ієрархії суспільства називається рангом. Ранги статусу можуть бути високими, середніми і низькими. Ранг статусу може мати й формальне закріплення, або легітимізацію. У цьому випадку він називається титулом, званням.

Виділяють два основні шляхи здобуття ними певного рангу: аскрипція і досягнення.

Аскрипція - просування соціальними «сходинками» завдяки зовнішнім, незалежним від індивіда, групи, властивостям (соціальному становищу, фізичним даним та ін.).

Досягнення - здобуття індивідом, групою певного статусу завдяки безпосередньо власним успіхам.