3. Показники і критерії концентрації підприємств оптимальних розмірів

Концентрація сільськогосподарського виробництва — це зосередження землі, засобів виробництва, робочої сили й обсягу виробництва продукції на одних і тих же підприємствах, що зумовлює збільшення їх розмірів. Отже, показники розміру аграрних підприємств водночас розглядаються як показники концентрації сільськогосподарського виробництва. Такими основними показниками є:

• площа сільськогосподарських угідь підприємства, включаючи й орендовану землю;

• авансований капітал підприємства, взятий разом з орендованим майном;

- середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості;

- обсяг виробництва і продажу сільськогосподарської продукції.

Для поглибленого аналізу рівня концентрації можна залучати показники вартості основного й оборотного капіталу підприємства. За умови відображення в активах підприємств вартості землі основними показниками концентрації виробництва можна вважати розмір авансованого капіталу та обсяг виробництва продукції.

Поняття концентрації виробництва має окремі спільні риси з поняттям інтенсивності, але не є тотожним з ним. Спільним є те. що в обох визначеннях йдеться про зосередження (концентрацію) авансованого капіталу на підприємствах і про виробництво ними сільськогосподарської продукції Відмінність проявляється в тому, що концентрація виробництва вимірюється загальним розміром авансованого капіталу та обсягом виробництва продукції, а суть інтенсивності зводиться до зосередження авансованого капіталу на одиницю земельної площі. Отже, ці два поняття взаємодоповнюють одне одного і разом дають змогу більш глибоко аналіз) вати чинники формування ефективності сільськогосподарського виробництва.

Слід розрізняти абсолютний і відносний рівні концентрації виробництва. Абсолютний рівень концентрації характеризується середнім розміром аграрних підприємств за певним показником і його доцільно визначати в розрізі окремих типів таких підприємств: селянських (фермерських) господарств, сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю та інших видів товариств, приватних аграрних підприємств, виробничих сільськогосподарських кооперативів як у цілому по країні, так і в окремих

Нині є мало аграрних підприємств, які можна було б віднести до однієї з виділених груп спеціалізації. В більшості з них є дві-три провідних галузі, кожна з яких не є домінуючою і в структурі товарної продукції займає від 10—15 до ЗО—35 %. По таких підприємствах визначається їх виробничий напрям. У його назву доцільно включати дві. максимум три відносно переважаючих у господарстві галузі. Якщо, наприклад, у господарстві найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займають овочі (ска­жімо, 27 %). друге місце -- товарне молоко (20 %) і третє — 2^еР^Н0 0^ %), виробничий напрям такого підприємства можна сформулювати як овоче-молочний з розвинутим зерновиробництвом.

Ефективність виробництва в аграрних підприємсівах залежить не лише від розміру галузей, які в них є провідними, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер. Чим більше в господарстві таких галузей, тим, як правило, менші їх розміри і нижча концентрація виробництва.

Економічна ефективність спеціалізації характеризується такими показниками :

1. виробництво валової і товарної продукції з розрахунку на І га сільськогосподарських угідь, на і гри основних виробничих фондів, на 1 грн виробничих витрат:

2. прибуток з розрахунку на одиницю земельної площі. Одиницю вартості основних засобів, на 1 працюючого:

3. продуктивність праці:

4. собівартість одиниці продукції:

5. рівень рентабельності.

Галузь - це частина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від його інших частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва, технологією