Запитання для самоперевірки

1. Яке значення міжгалузевих систем стандартизації?

2. У чОхМу полягає суть єдиної системи технологічної документації?

3. Яка мета державної системи забезпечення єдності вимірювань?

4. Які документи регламентують порядок проведення науково-дослідних робіт і патентних досліджень, авторський нагляд за виробництвом продукції?

Питання 2. Порядок і правила розробки міжнародних стандартів

Література: 1, с, 73 - 76; 2, с, 93, 94.

Методичні рекомендації

При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що спеціалісти У50 під час розробки стандартів дотри­муються трьох основних принципів, спрямованих на забез­печення ефективності роботи:

• стандартизація повинна відповідати вимогам галузей промисловості;

® використання стандартів повинне бути добровільним.

У своїй роботі ІS0 підтримує зв’язки з майже 400 міжнародними організаціями, які працюють над питаннями стандартизації. Останнім часом УS0 об’єдналась із міжнародною електротех­нічною комісією (УЕС) на паритетних засадах.

На стадії попередньої роботи вирішуються питання включення попередніх робочих тем до робочих програм ТК.

На стадії подання пропозицій розглядаються пропозиції щодо нових робочих тем, які подаються за чітко визначеними формами.

На підготовчій стадії розробляється робочий проект згідно з вимогами Директив УS0/УЕС. Робота над проектом триває до двох років, під час розробки стандартів УЕС - до 1S-ти місяців.

На стадії ухвалення проекту розповсюджується серед усіх національних органів для голосування протягом шести місяців після того, як Рада прийме рішення щодо використання мов.

На стадії публікації Центральний орган готує тексти до друку та розповсюджує їх. Стадія завершується публікацією міжнародного стандарту.

Після публікації стандарту зміни до нього можуть вноситися шляхом переліку технічних помилок або поправок за встановленими обмежувальними правилами Директив УS0/УЕС.

Авторське право на видання міжнародних стандартів належить УS0 або УЕС в особі Центрального органу.

Рада призначає реєстраційний орган для міжнародних стандартів, згідно з пропозицією ТК (ПК)-розробника. Такими органами можуть бути визнані на міжнародному рівні органі­зації, що діють за дорученням УS0 або УЕС. За відсутності такої організації цю функцію виконує Центральний орган.

Після розробки міжнародних стандартів, що завершу­ється їх публікацією, кожний міжнародний стандарт повинен кожні п’ять років переглядатися у ТК (ТІК), який відповідає за його розробку.

При цьому шляхом голосування дійсних членів вста­новлюють необхідність його підтвердження, перегляду або скасуванню.

У разі потреби продовження дії міжнародного стандарту ТК (ПК) може запропонувати створення агентства для нагляду за технічним рівнем стандарту. Функції та структура агентства наведені у Директивах УS0/УЕС.

Тема 1.5. Основи метрології

Питання 1. Історія розвитку метрології. Мета і завдання метрології

Література: 1, с. S2 - S6; 2, с. 112 - 126.

Методичні рекомендації

При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що метрологія як наука охоплює усі проблеми, пов’язані з вимірюванням. Метрологія - це наука про міри та вимірювання. Вона прийшла до нас із досвіду предків і пройшла великий шлях від науки порівнювального опису мір до науки, яка визначає характер сучасного науково-технічного прогресу.

Згідно з ДСТУ 26S1, метрологія - це наука про вимі­рювання, методи, засоби забезпечення їх єдності та способи до­сягнення визначеної точності.

Метрологія як наука охоплює певне коло проблем:

• створення загальної теорії вимірювання;

• визначення фізичних констант і фізико-хімічних вла­стивостей речовин та отримання стандартних зразків цих вла­стивостей;

• розробка стандартних методів і засобів випробувань і контролю;

• розробка основ забезпечення єдності вимірювань.

У розвитку вітчизняної метрології виділяють кілька

етанів.

Перший етап - період від стихійного зародження метро­логічної діяльності до створення єдиних еталонів. Він охоплює великий проміжок часу, аж до 1S92 р. Для цього періоду характерна централізація метрологічної діяльності, участь учених у роботі міжнародних метрологічних організацій.

Другий етап називають Менделєєвським етапом. Він охоплює проміжок часу від 1S92 р. до 1917 р. У цей період в Росії, а також в Україні впроваджується метрична система мір. У 1S92 р. Депо зразків мір і ваг очолює Д.І. Менделєєв, який доклав немало зусиль для впровадження метричної системи мір.

У 1903 р. Депо перетворено в Головну палату мір і ваг, яка стала однією із перших у світі науково-дослідних установ метрологічного профілю.

Заслуги Д.І. Менделєєва в галузі метрології визнані вченими усього світу. Під його керівництвом були поновлені російські міри і створена система еталонів: розроблені порівнювальні таблиці російських метричних і англійських мір, почала утворюватися Державна метрологічна служба; здійснено цілий ряд наукових досліджень у галузі метрології. З 1S99 р. почали виробляти лінійки з метрологічними нормативами, які знайшли широке використання в різних галузях.

Третій етап розвитку метрології охоплює період з 191S р. до 1945 р. і називається нормативним етапом. У цей період створюється иормативно-технічна документація з метрології різного рівня, уся інформація зосереджується в Головній палаті мір і ваг; здійснюється комплекс заходів щодо створення Державної метрологічної системи мір. Впровадження міжна­родної метричної системи мір було пов’язано з проведенням метричної реформи, яка здійснювалася в країні протягом дев’яти років.

Період з 1945р.до 19S0р. належить до четвертого етапу розвитку метрології. Цей етап характеризується інтенсивним розвитком метрологічної діяльності: розробляється і впровад­жується ДСС, аналізується накопичений досвід у галузі метро­логічної науки, переглядається нормативна документація і розробляються нові стандарти на методи контролю, вимірю­вальну техніку. З 1963 р. міжнародна система одиниць фізичних величин почала впроваджуватись як обов’язкова в усіх галузях науки, техніки та в народному господарстві. У 1967 р. відбу­вається зародження кваліметрії. Відмінною особливістю четвер­того етапу є повсюдне впровадження стандартизації як головної організаційно-правової форми забезпечення єдності вимірюван­ня в країні.

На п'ятому етані розвитку метрології, який охоплює 19S0 - 1991 рр., приділяється значна увага проблемам вимірю­вання якості продукції. У цей період розвивається кваліметрія як

розділ метрології, що вивчає питання, пов’язані з вимірюванням якості продукції. Метрологічні методи починають впроваджу­вати і використовувати при управлінні якістю продукції, вимірюванні нефізичних величин.

Розвиток метрології з 1992 р і до наших днів є шостим етапом розвитку метрології. Він пов’язаний зі створенням національної метрологічної системи, еталонної та вимірю­вальної бази. Здійснюється удосконалення кваліметрії, зароджу­ється і впроваджується система відповідності продукції (сертифікації). Метрологічна наука спрямована на удоскона­лення стандартизації й управління якістю продукції в незалежній Україні.

Еталонна база України нараховує ЗІ державний еталон одиниць вимірювань фізичних величин, у тому числі таких, як маса, довжина, температура, сила світла, час і частота, тиск, прискорення сили ваги, об’єм і об’ємна витрата газу, молярна частка компонентів у газових середовищах, електричний опір, магнітна індукція тощо та 52 робочих еталони. В основу більшості еталонів, що розробляються, закладені нові технічні рішення.

Еталонна база України дозволяє підрозділам Державної метрологічної служби забезпечувати державну перевірку понад 99 %, тобто майже 12 млн засобів вимірювальної техніки, що експлуатуються в Україні та підлягають державній перевірці.

З метою удосконалення законодавчої бази з метрології та гармонізації її з міжнародними нормами прийнято Закон України “Про метрологію і метрологічну діяльність” від

11. 02.9S № 113/9S-ВР. Він визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань. Закон сприяє економічній незалежності нашої держави, науково-технічному прогресу в економіці країни, підвищенню рівня метрологічного забезпечення промисловості, науки, оборони, охорони здоров’я, безпеки праці та інших сфер життєдіяльності нашого суспільства.

1. Які проблеми охоплює метрологія як наука?

2. Яку роль виконує метрологія в народному госпо­дарстві?

3. Які основні завдання виконує метрологія?

4. Які основні етапи розвитку метрології?

5. Які основні напрями діяльності Держстандарту Укра­їни в галузі метрології?

6. З якою метою прийнято Закон України “Про метро­логію і метрологічну діяльність”?

Питання 2. Вивчення ДСТУ 2681-94 “Державна сис­тема забезпечень єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення Види метрологічної діяльності

Література: 1, с. 86 - 91; 2, с. 179 - 191.