- •Розділ 1. Основи стандартизації та метрології
- •Тема 1.1. Загальні положення функціонування Державної системи стандартизації.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 1.2. Законодавчо-нормативне регулювання стандартизації, метрології
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Державний нагляд за дотриманням стандартів
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Тема 1.4. Міжгалузеві системи стандартизації. Міжнародна стандартизація
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Тема 1.5. Основи метрології
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Управління якістю продукції
- •Тема 2.1. Мета і завдання управління якістю продукції. Терміни та визначення
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Тема 2.2. Оцінка рівня якості продукції, контроль якості продукції. Системи якості продукції та методи їх забезпечення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2.3, Міжнародні організації з управління якістю продукції
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Тема 2.4. Сертифікація та її роль в управлінні якістю продукції
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Запитання для самоперевірки
1. Які види сертифікації проводяться в системі сертифікації УкрСЕПРО?
2. В яких випадках проводиться добровільна сертифікація?
3. У чому полягають особливості проведення обов’язкової сертифікації?
Питання 4. Перелік продукції, затвердженої Держстандартом України, яка підлягає обов’язковій сертифікації на території України і яка імпортується
Література: 3, с. 38 - 42.
Методичні рекомендації
При вивченні цього питання необхідно звернута увагу на те, що у системі УкрСЕПРО проводиться обов’язкова сертифікація продукції, процесів та послуг. Отже, встановлюється обов’язковість проведення сертифікації продукції, процесів та послуг, згідно з переліком продукції, яка має важливе народногосподарське значення, або яка має значний вплив на загальний стан здоров’я чи безпеку населення, безпеку навколишнього середовища, чи робота, яка може призвести до
виникнення небезпеки порушень технічної та інформаційної сумісності тощо. Обов’язкова сертифікація може проводитися на відповідність чинним законодавчим і нормативним актам України та обов’язковим вимогам міжнародних і національних стандартів інших держав, що діють в Україні.
Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Обов’язкова сертифікація може проводитися за однією схемою:
• сертифікація одиничного виробу;
• сертифікація партії;
• сертифікація типу (моделі);
• сертифікація з атестацією виробництва;
• сертифікація систем якості виробництва на стадії розробки;
• сертифікація систем якості виробництва на стадії виготовлення продукції, процесу чи послуг.
Визначення відповідності продукції обов’язковим вимогам нормативних документів має свою специфіку залежно від виду продукції. У випадках, коли якість продукції може визначати безпеку громадян або їхнього майна, чи використання продукції може нести загрозу для навколишнього середовища, або можливості застосування схем проходження товару в Україну без належної перевірки зі сторони контролюючих організацій і служб, обов’язкова сертифікація може проводитися з урахуванням тих додаткових вимог, які встановлюють органи державного управління, державного нагляду сертифікації та акредитації. Проведення такої політики в галузі сертифікації, гнучкої системи регулювання не суперечить міжнародним документам і дозволяє захистити свого споживача.
Велику загрозу для споживчого ринку України становить неякісна продукція іноземного виробництва, яку забезпечують документами відповідності сумнівного походження. Участь України в міжнародній торгівлі робить необхідною її інтеграцію до снігових економічних структур, зокрема у Світову орі анізацію торгівлі <Л¥ТО). Проте сам процес має відбуватися
таким чином, щоб максимально забезпечити національні інтереси України. Право держав на нетарифне технічне регулювання доступу продукції на свій внутрішній ринок визнане угодою про технічні бар’єри майна громадян. Удосконалення національного законодавства України в частині, що встановлює пріоритетні напрями розвитку національних систем стандартизації, сертифікації, акредитації та органів, що проводять певну роботу і здійснюють технічне регулювання, проводиться постійно, від цього залежить добробут та безпечне існування населення. Тому одним із найскладніших питань сертифікації продукції є встановлення відповідності продукції іноземного виробництва та питання визнання іноземних сертифікатів.
Система сертифікації УкрСЕПРО має виключне право визнавати результати сертифікації продукції, які видані іншими країнами, на відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів України.
Перелік товарів і послуг, що підлягають перевірці на підтвердження їх відповідності вимогам обов’язкової сертифікації, та органів, які здійснюють роботи із сертифікації, встановлюються Національним органом із сертифікації України (Держстандартом України). Стандартом ДСТУ 3417-96 передбачаються два шляхи проведення визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується, - під час укладання угод і прийняття рішень про визнання.
Свідченням визнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, виданий у системі УкрСЕПРО, або свідоцтво про його визнання. Визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується, переважно стосується сертифікатів (або знаків) відповідності або визнання результатів випробувань продукції в іноземних випробувальних лабораторіях.
Проведення повного визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується, процедур та вимог як до самої продукції, так і до методів її випробувань у системі сертифікації країни-експортера. У більш простому випадку це можливо за відповідності системи сертифікації та акредитації випробувальних лабораторій країни-експортера міжнародним стан
дартам ІЗО/УЕС і (або) регіональним нормативним документам із вимогами до якості продукції, методів контролю, атестації виробництва і систем якості виробництва.
Перелік видів продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації.
1. Електропобутове й аналогічне обладнання і комплектувальні вироби до нього.
2. Світлотехнічна продукція і комплектувальні вироби до
неї.
3. Ручні електромеханічні машини, переносні верстати та інструменти слюсарно-монтажні з ізольованими ручками.
4. Апаратура радіоелектронна побутова.
5. Спеціальні засоби самозахисту.
6. Обладнання технологічне для харчової, м’ясомолочної промисловості, підприємств торгівлі, громадського харчування та харчоблоків.
7. Медична техніка.
S. Іграшки.
9. Засоби мийні.
10. Трактори малогабаритні та мотоблоки.
11. Двигуни тракторів та сільськогосподарських машин.
12. Обладнання металообробне та деревообробне.
13. Зварювальне обладнання.
14. Машини електричні,
15. Велосипеди, коляски дитячі.
16. Технічні засоби охоронної, пожежної та охоронно- пожежної сигналізації.
17. Засоби зв’язку.
1S. Кінофототехніка.
19. Посуд із чорних і кольорових металів, фарфору, фаянсу та скла.
20. Машини електронні контрольно-реєструвальні.
21. Машини копіювально-розмножувальні.
22. Побутова апаратура, що працює на твердому, рідкому чи газоподібному паливі.
23. Продукція протипожежного призначення.
24. Дорожні транспортні засоби, їх складові частини та приладдя.
25. Машини сільськогосподарські для рослинництва, тваринництва, птахівництва і кормовиробництва.
26. Піднімальні споруди та кранова продукція.
27. Хіміко-фотографічна продукція.
2S. Зварювальні матеріали.
29. Товари легкої промисловості.
30. Харчова продукція та продовольча сировина.
31. Нафтопродукти.
32. Будівельні матеріали, вироби та конструкції.
33. Послуги з ремонту і технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складові.
34. Труби і балки.
35. Засоби вимірювальної техніки.
Обов’язкову сертифікацію іграшок в Україні введено з 01.07.94 наказом Держстандарту України від 30.06.93 № 95 згідно із Законом України “Про захист прав споживачів”. Обов’язкова сертифікація передбачає перевірку іграшок вітчизняного виробництва та імпортних на відповідність вимогам безпеки, встановленим міждержавним стандартом ГОСТ 257790-90 “Игрушки. Общие требования безопасности и методи контроля”, вимоги якого гармонізовані з діючим міжнародним стандартом щодо безпеки іграшок. Стандарт ГОСТ 257790-90 передбачає контроль понад 80 показників безпеки різних видів іграшок: характеристики і властивості сировини, матеріалів комплектуючих та декоративних покриттів, показники виділення шкідливих для здоров’я дитини елементів, показники вибухо-, пожежо- та електробезпеки.
Встановлення відповідності іграшок вимогам безпеки виявило характерні недоліки виробництва як вітчизняних, так і зарубіжних. Основними недоліками іграшок вітчизняного виробництва відповідно до вимог були: перевищення допустимого рівня міграції шкідливих для здоров’я дитини елементів, перевищення допустимого рівня запаху, недостатня міцність
кріплення деталей, недопустима гострота кромок і кінців деталей, пожежонебезпека.
Імпортні іграшки не відповідали вимогам стандарту за стійкістю перевертання (якіцо несуть на собі масу дитини), наявності задирок і тріщин, міцності кріплення деталей тощо.
Сертифікати на такі іграшки не видані, а ввезення імпортшіх іграшок заборонено.
Контроль показників безпеки здійснюється лабораторією випробувань іграшок УкрЦСМ.
