
- •Розділ 1. Основи стандартизації та метрології
- •Тема 1.1. Загальні положення функціонування Державної системи стандартизації.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 1.2. Законодавчо-нормативне регулювання стандартизації, метрології
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Державний нагляд за дотриманням стандартів
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Тема 1.4. Міжгалузеві системи стандартизації. Міжнародна стандартизація
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Тема 1.5. Основи метрології
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Управління якістю продукції
- •Тема 2.1. Мета і завдання управління якістю продукції. Терміни та визначення
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Тема 2.2. Оцінка рівня якості продукції, контроль якості продукції. Системи якості продукції та методи їх забезпечення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2.3, Міжнародні організації з управління якістю продукції
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Тема 2.4. Сертифікація та її роль в управлінні якістю продукції
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Методичні рекомендації
При вивченні цього питання необхідно звернуги увагу на те, що у міжнародних масштабах роботи із сертифікації здійснюються через 1S0 та УЕС. У межах 1S0 цими питаннями займається Комітет з оцінки відповідності (САSСО), що аналізує способи оцінки відповідності продукції вимогам стандартів і технічних умов; розробляє міжнародні настанови з питань контролю, випробувань, перевірки, та сертифікації продукції (процесів, послуг). САSСО аналізує всі аспекти, що стосуються питань сертифікації, а також намагається гармонізувати національні системи сертифікації з вимогами міжнародних нормативних документів. Паралельно значну увагу в САSСО приділяють акредитації випробувальних лабораторій, підготовці фахівців, перевірці діяльності органів із сертифікації.
З 19S6 р. розпочалася практична діяльність Системи сертифікації виробів електронної техніки . Головною метою цієї системи, створеної і діючої під егідою ЕЕS відповідно до її Статуту, є створення умов, що сприяють розвиткові виробництва стандартизованих виробів електронної техніки, між країнами-виробниками, а також торгівлі між країнами-ви- робниками електронної техніки шляхом встановлення єдиних вимог до них, методів оцінки якості й випробувань. Вироби, виготовлені в одній із країн , що відповідають вимогам стандартів, можуть застосовуватися в інших країнах цієї системи без проведення повторних випробувань.
Загальне керівництво функціонування системи здійснюють керуючий комітет та створений ним координаційний комітет з нагляду. Вони відповідають за здійснення контролю за використанням правил системи в країнах-учасницях, а також за координацію діяльності національних органів нагляду.
У межах діють дві системи сертифікації:
перша - з надання знака відповідності (базується лише на європейських стандартах, гармонізованих із національними), друга базується на прийнятих за угодою стандартах та національних знаках відповідності.
Перша система передбачає, крім сертифікаційних випробувань, проведення сертифікації виробництва та систем якості. Окрім того, якщо товаровиробник отримав знак відповідності, його підприємство підлягає нагляду та перевірці.
Європейський комітет із стандартизації в електротехніці здійснює роботи із сертифікації через комітет відповідності та комітет із сертифікації електронних компонентів. Вони створені з метою координації національних систем сертифікації і для усунення відмінностей у правилах та процедурах надання національних знаків відповідності.
З метою обміну інформацією та досвідом з усіх питань випробувань, а також визнання результатів діяльності діє Міжнародна Конференція з акредитації випробувальних лабораторій . І для організація розробляє міжнародні документи з питань акредитації випробувальних лабораторій, оцінки якості випробувань, сприяє взаємному визнанню результатів випробувань, що проводяться національними акредитованими лабораторіями.
Однією з регіональних систем сертифікації є Загальноскандинавська система сертифікації. Спільне керівництво нею
здійснюють Датська рада зі стандартизації (0S), Фінська асоціація стандартів (SРS), Норвезька система сертифікації ((NS0) та Шведська комісія із стандартизації (S1S). Скандинавські країни в межах укладеної угоди визнають дії один одного в галузі сертифікації і взаємно приймають звіти щодо результатів контролю й випробувань, що видаються випробувальними центрами. Ця система сертифікації не залежить від інтересів кожної окремої сторони і базується на типовому контролі якості. Вона може використовуватися як в національній діяльності з сертифікації, так і в регіональній з участю двох чи більше названих організацій. Сертифікований виріб після отримання спеціального дозволу маркується одним із знаків відповідності, зареєстрованим скандинавськими організаціями із стандартизації. Сукупність національних знаків утворює загально скандинавський знак, що використовується при сертифікації відповідності національним стандартам країн, які беруть участь у регіональній сертифікації. Загальноеканди- навеькйй знак може бути утворений з двох, трьох або чотирьох національних знаків. З 1987 р. урядами цих країн підписано Декларацію про взаємне визнання результатів випробувань продукції. Взаємне визнання результатів випробувань, що проводиться акредитованими лабораторіями, полегшує торгівлю між країнами регіону, тому що фірми-експортери можуть посилатися на результати випробувань, проведених у власній країні.
З метою підвищення якості як основного фактора, що визначає конкурентоспроможність продукції на ринках збуту, поглибленням і розширенням спеціалізації та кооперування виробництва, в країнах створюють національні системи сертифікації.
У Франції діє національна система сертифікації знака № (французький стандарт). Керівництво системою здійснює французька Асоціація із стандартизації
Система сертифікації знака № означає, що продукція, яка пройшла сертифікацію відповідно до встановлених правил, повністю задовольняє вимоги відповідних французьких стандартів.
Система сертифікації знака ОТ являє собою систему сертифікації третьою стороною, що передбачає аналіз стану підприємств з метою оцінки систем забезпечення якості, проведення випробувань, видачу сертифікатів або ліцензій на право маркувати продукції знаком відповідності, а також наступні випробування зразків продукції, взятих із сфери виробництва та збуту, і здійснення нагляду на підприємствах.
У Німеччині сертифікаційним органом є філія - німецька асоціація маркування продукції, що відповідає за функціонування двох систем маркування знаком відповідності стандартам. Обидві системи мають добровільний характер, але різняться обсягом контролю. Маркування першим знаком відповідності не передбачає випробувань зразків продукції в незалежних випробувальних лабораторіях, і тому спеціального дозволу на маркування продукції цим знаком не вимагається. Друга система сертифікації передбачає випробування зразків і нагляд за станом виробництва.
Поряд із зазначеними системами сертифікації діють інші, що мають різний статус.
У Великобританії налічується ряд національних систем сертифікації, що є головним чином добровільними, за винятком галузей, де за рішенням уряду стандарти обов’язкові до виконання. Найбільшою системою сертифікації є Британський інститут стандартів (ВЗІ). Для продукції, сертифікованої в цій системі, встановлено спеціальний знак відповідності британським стандартам, який зареєстровано і відповідно охороняється законом.