Перевірка правильності нарахування та оподаткування виплат засновникам стов «Удай-Агро» з прибутку отриманого за 2011 р.

Засновник	Частка в статут-ному капі-талі, %	Сума направленого на виплату прибутку, грн.	Нараховано виплати засновникам		Нараховано ПДФО, грн.
			дані підприє-мства	дані контролера	дані підприє-мства	дані контролера
1. Вакась І. С.	6		600,00	600,00	90,00	90,00
2. Кравченко В.Р.	80		8000,00	8000,00	1200,00	1200,00
3. Ніколенко О.Я.	7		700,00	700,00	105,00	105,00
4. Трубніков В.М.	7		700,00	700,00	105,00	105,00
Всього:	100	10000,00	10000,00	10000,00	1500,00	1500,00

Дані робочого документу свідчать про правильність нарахування та виплат засновникам за участю у статутному капіталі. Оподаткування таких виплат здійснюється товариством у відповідності із нормами Закону № 889, зокрема відповідно до п. 9.3. ст. 9, пп. 4.3.17 п. 4.3 ст. 4 та п.7.1 ст. 7.Під час перевірки документів, що підтверджують повноту та своєчасність виплат засновникам та ПДФО не встановлено жодних порушень. Залишок по кредиту рахунку 67 «Розрахунки із засновниками», що відображений у фінансовій звітності, відповідає дійсності.

Відповідно до ПКУ будь-який емітент корпоративних прав, прийнявши рішення щодо виплати дивідендів, повинен нараховувати також авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою 25 % від суми нарахованих дивідендів та сплати його до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів

Внесок при виплаті дивідендів повинні сплачувати не тільки платники податку на прибуток, а й емітенти, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Причому сума дивідендів, призначених для виплати, на зменшується на суму авансового внеску. Дані бухгалтерського обліку СТОВ «Удай-Агро» щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток відсутні. Приклад розрахунку фінансових ризиків:

1. При самостійному виявленні та виправленні

(10000 грн. х 25 %) х 5 % = 125 грн.;

2. При виявленні контролюючими органами

(10000 грн. х 25 %) х 10 % = 250 грн. – за кожен прострочений податковий період.

З виявленими порушеннями повинен бути ознайомлений керівник товариства та прийняти відповідне рішення.

4.3. Узагальнення результатів контролю власного капіталу

Письмове оформлення результатів контролю - одне з найважливіших завдань контролю. Своєчасне і якісне оформлення документів - необхідна умова успішного та ефективного проведення контролю. Контроль завершується складанням детального акту внутрішньогосподарського контролю.

Акт внутрішньогосподарського контролю - це узагальнюючий документ, адресований керівництву, власнику, загальним зборам акціонерів господарюючого суб'єкта, що містить детальні відомості про хід внутрішньогосподарського контролю, виявлені відхилення від встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, порушення у фінансовій звітності, а також іншу інформацію, отриману в результаті проведеного огляду документів та вивчення операцій і є підставою для складання акту внутрішньогосподарського контролю. Приклад акту внутрішньогосподарського контролю наведено в додатку Н.

Метою підготовки акту внутрішньогосподарського контролю є доведення до керівництва господарюючого суб'єкта інформації про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку, системі внутрішнього контролю, що можуть призвести до суттєвих помилок в бухгалтерській звітності, неефективного використання майна або його втрати, а також внесення пропозицій щодо удосконалення бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю з метою запобігання відхилень, порушень, розкрадання власності тощо.

В акті внутрішньогосподарського контролю зазначається де і ким проводився контроль, коли і за який період. В заголовку вказується назва підприємства та період, за який проводився контроль. Потім зазначається місце проведення контролю і ставиться дата складання акту внутрішньогосподарського контролю, яка одночасно фіксує той момент, до якого контролер несе відповідальність за якість контролю, і ті висновки, які він зробив на її основі.

У акті внутрішньогосподарського контролю наводяться усі відхилення від законів, стандартів, положень та інших норм, що здійснюють чи можуть здійснити суттєвий вплив на достовірність бухгалтерської звітності, збереження майна та ефективність його використання. Важливо при складанні акту внутрішньогосподарського контролю виділити спочатку найважливіші, а вже потім перерахувати незначні відхилення, які також повинні бути виправлені. При цьому контролер у акті внутрішньогосподарського контролю може наводити будь-яку інформацію, що стосується проведеного контролю, яка на його думку є доцільною і необхідною для управлінського апарату підприємства.

Висловлені зауваження повинні бути коректними і доброзичливими. Не слід вживати різкі, категоричні висловлювання на адресу конкретних виконавців. Зроблені зауваження одночасно повинні супроводжуватися конкретними рекомендаціями щодо усунення вказаних недоліків і недопущення їх у подальшому.

Для кожної конкретної ситуації розробляти порядок, правила оформлення результатів перевірок не має практичної потреби.

У звіті про результати перевірки діяльності підприємства контролер зазвичай інформує про економічність, доцільність та законність здійснених операцій.

Характер і обсяг таких звітів може бути різним. Так, наприклад, вони можуть містити факти і висновки про те, наскільки правильно та ефективно витрачались кошти, організована праця людей, постачання, виробництво і збут продукції, а також рекомендації і усунення виявлених недоліків. При цьому надана інформація має бути обґрунтованою і конкретною.

Акт внутрішньогосподарського контролю складається у двох примірниках, один з яких передасться клієнтові для вжиття відповідних заходів та внесення виправлень, по облікових записів, а другий залишається у контролера, як звітний документ про виконану роботу. В ньому слід мати розписку керівника про отримання першого примірника звіту.

Акту внутрішньогосподарського контролю може бути переданий тільки наступним способом:

1. Особі, що підписала наказ про внутрішньогосподарський контроль.

2. Посадовій особі керівництва господарюючого суб'єкта, яка має на те відповідні повноваження.

З актом внутрішньогосподарського контролю повинні бути ознайомлені вищі керівники підприємства, та загальні збори акціонерів.

За підсумками внутрішньогосподарського контролю за домовленістю з керівництвом підприємства може бути підготовлений попередній варіант акту внутрішньогосподарського контролю. У попередньому варіанті акту можуть міститися пропозиції щодо внесення (з виконанням встановлених для цього правил) виправлень до даних бухгалтерського обліку і підготовки переліку уточнень до вже підготовленої бухгалтерської звітності.

При підготовці підсумкових документів додаток П, Р контролеру необхідно враховувати рівень підготовленості клієнта для адекватного сприйняття матеріалу (цей рівень повинен бути достатнім). При цьому слід пам'ятати, що завданням контролера є консультування і пояснення, а не намагання заплутати, розповідати про відоме складними фразеологічними оборотами. І хоча їх використання з метою підсилення змісту не відкидається, потрібно проводити розумну систему викладення і не завжди використовувати відкритий понятійний апарат.

В сучасних умовах на підприємствах широко використовуються комп’ютерні системи бухгалтерського обліку, а саме тому змінилася й методика проведення контролю на підприємствах. Підвищення ефективності контрольної діяльності залежить від застосування новітніх засобів контролю, одним з яких є комп’ютерні технології. Комп’ютер стає інструментом, який дозволяє контролеру не лише скоротити час і засоби при проведенні перевірок, але й здійснити більш детальне вивчення об’єктів, сформувати якісні робочі та звітні документи, а також здійснювати ефективне управління діяльністю суб’єкта контролю.

Комп’ютеризація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства з одного боку, і комп’ютеризація контролю з іншого, суттєво змінюють порядок проведення перевірок на конкретних господарюючих суб’єктах. Тому потрібно розрізняти контроль в комп’ютерному середовищі з використанням ручних та автоматизованих прийомів вивчення документів і операцій та контроль поза комп’ютерним середовищем з використанням ручних та автоматизованих прийомів.

Результатом використання сучасних інформаційних технологій у системі контролю стало створення інформаційно-аналітичної системи.

Основними складниками єдиної інформаційно-аналітичної системи контролю є такі ресурси: технічне забезпечення (сервери, робочі станції, локальні обчислювальні мережі, принтери тощо); загальносистемне (операційні системи та системи управління базами даних) і прикладне програмне забезпечення; засоби телекомунікацій і зв’язку (Інтернет); комплексна система захисту інформації.

Використовуючи облікові програми, підприємство самостійно вносить зміни та обирає внутрішню систему кодування інформації, без якої неможливо правильно вирішити питання стандартизації інформації, скорочення обсягів початкових даних, підвищення рівня оперативності обробки інформації та компактності видачі облікових регістрів. Бухгалтерська служба підприємства, залежно від інформаційних потреб та їх обсягу, визначає необхідну для підприємства структуру побудови кодів, що ускладнює (через можливу невідповідність систем таких кодувань) роботу контролера під час здійснення перевірок.

При веденні автоматизованого обліку бухгалтерська служба має можливість швидко обробляти потрібну інформацію та одержувати проміжні результати діяльності, необхідні для потреб управління. Таку ж можливість має контролер, який здійснює відповідну перевірку підприємства.Ведення автоматизованого обліку виключає неправильне рознесення первинних даних на облікові регістри, оскільки коректність бухгалтерських записів контролюється програмою при введенні первинної документації в ПЕОМ. Зникає також можливість допущення помилки при підведенні підсумків (оборотів) та виведенні кінцевих результатів діяльності. Помилки можуть виникати лише у випадках, коли неправильно визначається економічна суть господарських операцій. Під час перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства контролер повинен спочатку вивчити його облікову політику і з’ясувати, чи правильно працівники бухгалтерської служби здійснюють «визнання» тієї чи іншої господарської операції.

Комп’ютери зберігають величезні масиви даних і забезпечують доступ до них, виконують математичну обробку даних, здійснюють відбір даних згідно з встановленими критеріями, своєчасно оновлюють і модифікують дані. Завдяки цьому їх використовують як засіб дослідження при визначенні характеристик і встановленні взаємозалежностей між різними даними. Комп’ютер також використовується для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Так, використання комплексної програми, наприклад «1С: Бухгалтерія», дає змогу вести:

- бухгалтерський облік відповідно до законодавства України та національних П(С)БО;

- оперативний облік наявності та руху запасів, стану взаєморозрахунків з контрагентами;

- облік руху працівників підприємства, реєстрацію кадрових змін та розрахунок заробітної плати;

- податковий облік відповідно до податкового законодавства України.

Програма «1 С: Бухгальтерія» забезпечує одночасну роботу працівників різних підрозділів підприємства: бухгалтерії, складу, відділу кадрів та інших, кожен з яких має доступ лише до своєї бази даних. Зведена інформація та загальна база даних доступні лише головному бухгалтеру. Така побудова програми позбавляє можливості вносити необґрунтовані зміни на місцях та дає змогу здійснювати централізований поточний контроль. Контролер, у свою чергу, може перевірити діяльність підприємства за підрозділами, що дає йому нагоду вивчити детальніше систему обліку на підприємстві та глибше перевірити кожну ділянку роботи бухгалтерської служби без одночасної обробки великого обсягу інформації. Подібна конфігурація дає можливість отримувати інформацію для потреб управлінського та фінансового обліку. Завдяки цьому контролер має можливість обстежувати операції, що відбуваються на низових ланках управління, тобто перевіряти законність складання первинних записів, їх достовірність і точність. Особливу увагу контролер приділяє зіставленню даних первинних документів з машинними носіями інформації, а також перевірці процесу автоматизованої реєстрації первинної інформації, повноту вхідної інформації шляхом перегляду змісту інформаційної бази даних. Наступним кроком перевірки є визначення відповідності нормативно-довідкової інформації, послідовності обробки даних з метою встановлення повноти надходження інформації з відповідних ділянок, чи дані вхідної інформації відповідають даним вихідної інформації, що дає змогу здійснювати ув’язку інформації.

При перевірці вихідної інформації аналізується достовірність розрахунків, зіставляються підсумки та визначається їх відповідність бухгалтерським проведенням. Задля цього контролер повинен проаналізувати законність складання кожної бухгалтерської проводки, більшість з яких формуються у «Довіднику бухгалтерських проводок». Далі здійснюється контроль за використанням вихідної інформації, її юридичної повноцінності та відповідності програмних даних даним вихідних документів і регістрів обліку, що відповідає потребам управлінського та фінансового обліку. Особливо важливо перевірити, чи всі дані враховані при їх зведені на рахунках бухгалтерського обліку. Значне місце при здійсненні контролю займає робота контролера із залишками на рахунках, зокрема наявними запасами. Конролер контролює порядок ведення аналітичного обліку та оцінювання запасів при їх надходженні, вибутті й на дату балансу відповідно до П(С)БО. Заключним етапом роботи контролера є перевірка звітних даних із даними, які відображені у звітних документах, з метою ув’язки показників форм фінансової, податкової і статистичної звітності та проведення аналізу фінансово-господарської діяльності. При цьому вказуються причини неув’язок, якщо вони є, та резерви і фінансові прогнози майбутньої діяльності підприємства, що дуже важливо для фінансового обліку, оскільки його інформація використовується насамперед зовнішніми споживачами. Таку саму можливість має контролер, використовуючи інші бухгалтерські або спеціально розроблені програми.