2. З листа в. Короленка м. Горькому від 9 серпня 1921 р. Про причини голоду в Україні

Мой вывод, к которому я пришел с несомненностью: настоящий голод не стихийный. Он порожден излишней торопливостью: нарушен естественный порядок труда, вызваны вперед худшие элементы, самые нетрудоспособные, и им дан перевес, а самые трудоспособные подавлены. Теперь продолжается то же самое, если это не прекратится, можно ждать голода и на будущий годи дальше.

...Обобщая все сказанное, делаю вывод: наше правительство погналось за равенством и добилось только голода. Подавили самую трудоспособную часть народа, отняли у нее землю, и теперь земля лежит впусте.

.. .Нужно вернуться к свободе ...прежде всего, к свободе торговли. Затем к свободе печати, свободе мнений, не нужно хватать направо и налево...

...Если возможен еще выход для России, то он только в одном: в возвращении к свободе... Вл. Короленко

Негретое П. И. В. Г. Короленко. Летопись жизни и творчества 1917-1921 гг. -М., 1990. — С. 216-217.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ_________________

1. Документ № 1.

Чим були викликані описані методи хлібозаготівель після оголошення нової економічної політики?

2. Документ № 2.

Зверни увагу на причини голоду, вказані В. Короленком. Доповни їх із тексту параграфа.

§45. Відбудова промисловості

Згадай: 1. У якому стані перебувала промисловість України на початку 20-х років? 2. Що спричинило розруху в промисловості?

Відбудова Донбасу і початок електрифікації

Перехід до нової економічної політики поклав початок відбудові народного господарства. Особливої уваги в 20-х роках надавалося налагодженню ефективності роботи Донбасу. Цей промисловий район України називали «всеросійською кочегаркою». Від його успішної роботи залежало подолання транспортної кризи, функціонування всіх галузей промисловості СРСР. На початку 1922 р. становище з паливом дещо поліпшилось, і країна почала виходити з паливної кризи. У 1925/26 господарському році (господарський рік починався з 1 жовтня і закінчувався 30 вересня наступного року) басейн дав 20 млн т вугілля, або 78 % проти рівня 1913 р. Лише у 1928 р. вугільна промисловість України вперше перевершила довоєнне виробництво.

Іншою важливою передумовою економічного відродження було налагодження електроенергетичного господарства. 2 січня 1922 р. створено Комісію у справах електрифікації України (КЕУ). На кінець 1926 р. виробництво електроенергії перевищило довоєнний рівень. Розпочалося будівництво великих енергетичних об’єктів згідно з планом ГОЕЛРО — Дніпровської гідроелектростанції, Штерівської ДРЕС, Чугуївської ДРЕС.

Будівництво Дніпрогесу. 1920-ті роки

Стан металургії

Відбудова металургійної промисловості — основи індустрії України — була пов’язана з подоланням великих труднощів. Унікальне устаткування, цінні машини, на той час виведені з ладу або безнадійно застарілі внаслідок хижацької експлуатації в роки війни, слід було замінити. Для їх ремонту чи налагодження виробництва потрібна була складна технічна база. Лише у 1926 р. стали до ладу Дніпровський (Кам’янськ), Костянтинівський, Макіївський та Єнакіївський металургійні заводи. Але в 1925/26 господарському році було досягнуто рівня 1913 р. з виплавки чавуну лише на 58 %, а з виробництва сталі — на 63 %. На відбудову чорної металургії України було виділено понад 60 % усіх капіталовкладень у чорну металургію СРСР. Така щедрість центру пояснювалася просто: металургійна промисловість України працювала в цілому на Союз.

Машинобудування

Успішніше розвивалося машинобудування, особливо сільськогосподарське, продукція якого у 1925/26 р. становила 158,6 % довоєнної. 1921 р. на Кічкаському машинобудівному заводі випустили перший український трактор. Пізніше на Харківському паровозобудівному заводі на базі вагонного цеху створили тракторний і почали виготовляти невеликими партіями гусеничний трактор «Комунар», а завод «Червоний прогрес», розташований у місті Токмак, організував випуск колісного трактора «Запорожець».

Легка і харчова промисловість

Особливо швидко відбудовувалась легка і харчова промисловості, де для налагодження виробництва не потрібно було значних витрат. Успішно працювали шкіряна, взуттєва, текстильна, швейна, хлібопекарна, борошномельна, м’ясна та деякі інші галузі, які до середини 20-х років значно перевищили довоєнний рівень виробництва. Слід мати на увазі, що в цих галузях були досить сильні позиції приватного капіталу, котрий активно сприяв насиченню ринку товарами широкого вжитку. Лише цукрова промисловість, для відродження якої необхідні були значні кошти,-у 1925/26 р. не досягла довоєнного рівня виробництва.

Підсумки відбудови

У цілому в 1925/26 р. обсяг промислового виробництва в Україні становив, згідно з даними офіційної статистики, понад 90 % довоєнного рівня. Питома вага продукції промисловості України в загальносоюзному виробництві на той час сягала 23,8 %. Темпи промислового розвитку України, як і інших республік СРСР, були досить високими. Нова економічна політика на практиці засвідчила свою життєздатність. Елементи конкуренції між підприємствами, що належали до різних соціально-економічних секторів, забезпечували високу ефективність виробництва. В 1925/26 р. співвідношення секторів за валовою продукцією у промисловості було таким: державний сектор — 86,4 %, кооперативний — 7 %, приватновласницький — 5,7 %.

Що ж до дрібної промисловості, то вона майже вся була приватною.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ_________________

1. Які обставини викликали особливу увагу держави до відбудови Донбасу?

2. Що тобі відомо про план ГОЕЛРО і про початок його реалізації в Україні?

3. Які зміни відбулися в металургійній промисловості України в першій половині 20-х років?

4. Які факти свідчили про швидкі темпи відбудови сільськогосподарського машинобудування?

5. Чим пояснюються динамічні темпи відродження легкої та харчової промисловості?

6. Охарактеризуй загальні підсумки відбудови промисловості.

ДОКУМЕНТ:_________________