
- •2. Партія українських і російських соціалістів-революціонерів
- •1908 Р. Святкування 25-річчя творчої діяльності видатного майстра сцени — м. Заньковецької.
- •§1. Українські землі напередодні війни
- •1. Підсумки дослідження академіком с. Рудницьким чисельності українців у світі в 1914 р.
- •§2. Плани антанти і троїстого союзу щодо україни
- •1. Про плани Австро-Угорщини щодо України напередодні Першої світової війни
- •2. Витяг з таємного документа генерального штабу Німеччини щодо намірів кайзерівського уряду щодо України
- •§3. Позиції українців щодо воюючих сторін
- •1. Зі статті-відозви Симона Петлюри «Війна і українці»
- •2. З «Маніфесту Головної Української Ради»
- •§4. Захоплення російськими військами галичини і північної буковини
- •1. Маніфест головнокомандувача російської армії великого князя Миколи Миколайовича від 18 серпня 1914 р. «Русскому народу».
- •2. Уривок із книги Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка»
- •3. Співробітники журналу «Украинская жизнь» (1914 р.) про окупацію російськими військами Галичини
- •§5. Воєнні дії на території україни в 1915-1916 роках
- •1. Спомини д. Дорошенка про евакуацію з Галичини в 1915 р.
- •2. Український історик в.Вєрига про історичне призначення усс
- •§6. Українське суспільство і війна у 1915-1916 роках
- •1. Оцінка істориком і. Крип’якевичем рішення Австро-Угорщини про надання Галичині автономії
- •§8. Україна в першій світовій війні
- •§9. Крах самодержавного режиму в україні
- •1. З резолюції конференції Української соціал-демократичної робітничої партії 4 квітня 1917 р.
- •2. З праці в. Леніна «о задачах пролетариата в данной революции»
- •§10. Початок української революції
- •1. З телеграми членів Української Центральної Ради міністру юстиції о.Керенському
- •2. З відозви Центральної Ради «До українського народу»
- •3. З передової статті чорносотенної газети «Киевлянин»
- •4. З промови п. Мілюкова на VII з’їзді Партії народної свободи (кадетської) 10-11 травня 1917 p.
- •1. Витяг з резолюції II Всеукраїнського Військового з’їзду
- •2. З Першого універсалу Української Центральної Ради «До українського народу на Україні й поза Україною сущого»
- •§12. Другий універсал та його наслідки
- •1. З оцінки Київським комітетом рсдрп(б) Першого універсалу Центральної Ради
- •2. 3 Другого універсалу Української Центральної Ради
- •3. План дій 2-го Українського полку ім. П. Полуботка з 4 на 5 липня 1917 р.
- •§12. . Політична ситуація в україні у липні-серпні 1917 року
- •1. Зі статті в. Леніна «Политическое положение», написаної 10 липня 1917 р.
- •2. Ухвала київської загальноміської організації більшовиків від 6 серпня 1917 р.
- •3. З «Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні» від 4 серпня 1917 р.
- •§13. Політична ситуація в україні у липні-серпні 1917 року
- •1. Зі статті в. Леніна «Политическое положение», написаної 10 липня 1917 р.
- •2. Ухвала київської загальноміської організації більшовиків від 6 серпня 1917 р.
- •3. З «Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні» від 4 серпня 1917 р.
- •§14. Наростання політичної боротьби у вересні-жовтні 1917 року
- •1. Постанова з’їзду народів Росії «Про федеративний устрій Російської держави».
- •§15. Проголошення української народної республіки
- •1. З доповіді в. Леніна «о земле» 26 жовтня 1917 р.
- •2. М. Скрипник про вплив на населення України національних партій
- •3. З відозви Української Центральної Ради «До всіх громадян України» від 27 жовтня 1917 р.
- •4. З листівки ревкому Київського більшовицького комітету від 27 жовтня 1917 р., виданої українською мовою
- •5. Телеграма подільського губернського комісара Тимчасового уряду Генеральному Секретаріату внутрішніх справ Української Центральної Ради від 29 жовтня 1917 р.
- •1. З виступів селян — членів Центральної Ради з приводу 40-десятинної норми земельного наділу
- •2. Український вчений і громадський діяч в. Липинський про необхідність національної єдності в умовах революції
- •§17. Початок установлення більшовицької влади в унр
- •1. З «Відповіді Генерального Секретаріату Ради на ультиматум рнк»
- •§18. Проголошення у харкові радянської влади
- •1. З розмови (по телефону) й. Сталіна, наркома у справах національностей Росії, з членом Київського комітету рсдрп(б) с.Бакинським 17 листопада 1917 р.
- •2. З резолюції Харківського («Всеукраїнського») з’їзду рад
- •3. Є. Бош про ставлення більшовиків Донецько-Криворізького басейну до питання про єдність України
- •§19. Війна радянської росії з українською народною республікою і проголошення незалежності унр
- •1. З політичного есе видатного українського письменника-емігранта Уласа Самчука «Крути»
- •2. З Четвертого універсалу Української Центральної Ради
- •§20. Перша спроба радянізації україни
- •1. З доповіді в. Затонського про становище в Києві після зайняття його військами м. Муравйова
- •2. Українські соціал-демократи (ліві) про політику більшовиків в Україні наприкінці 1917 — на початку 1918 р.
- •3. В. Антонов-Овсієнко про ставлення командування російських радянських військ до місцевих рад України
- •4. З декларації цвк рад України із закликом до створення воєнно-політичного союзу радянських республік Півдня Росії. 7 березня 1918 р.
- •5. З телеграми в. Леніна в. Антонову-Овсієнку і г. Орджонікідзе від 15 січня 1918 р.
- •6. З телеграми в. Леніна в. Антонову-Овсієнку від 17 січня 1918 р.
- •§21. Українська революція (1917 — початок 1918 року)
- •§22. Берестейський мирний договір
- •1. Відповідь Німеччини та її союзників на ноту уряду унр до усіх воюючих нейтральних країн з наміром виступити на мирних переговорах цілком самостійно
- •2. З «Записки про Берлінську нараду від 6 лютого 1918 р.» вищих урядовців Німеччини і Австро-Угорщини щодо переговорів у Бресті-Литовському
- •§23. Відновлення контролю центральної ради над україною. Гетьманський переворот
- •1. З телеграми в. Леніна г. Орджонікідзе від 14 березня 1918 р.
- •2. П. Скоропадський про обставини, які спричинили переворот 29 квітня 1918 р.
- •§24. Внутрішня та зовнішня політика української держави
- •1. З грамоти п. Скоропадського «До всього українського народу»
- •§25. Боротьба проти гетьманського режиму
- •1. З проекту резолюції і з’їзду Комуністичної партії (більшовиків) України, запропонованої м. Скрипником і відкинутої з’їздом
- •2. З резолюції «о партии», прийнятої I з’їздом кп(б)у
- •3. З телеграми в. Леніна головнокомандувачу й. Вацетісу від 29 листопада 1918 р.
- •§26. Відновлення української народної республіки. Директорія унр
- •1. Витяг із Статуту Українського національного союзу
- •2. З Декларації Директорії унр
- •§27. Поразка директорії
- •1. Оцінка командиром Корпусу Січових стрільців полковником є. Коновальцем причин невдач Директорії
- •2. З листа заступника міністра закордонних справ унр Арнольда Марголіна до міністра закордонних справ Костя Мацієвича
- •§28. Західноукраїнська народна республіка
- •1. Зі Статуту Української Національної Ради, прийнятого у Львові 18 жовтня 1918 р.
- •2. З Прокламації Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 р.
- •2. З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р.
- •3. Звернення Директорії Української Народної Республіки від 22 січня 1919 р.
- •§29. Польсько-українська війна і поразка зунр
- •1. Учасник листопадових боїв у Львові про причини відступу українських військ із міста
- •2. Український історик с. Макарчук про причини поразки зунр
- •§30. Політика радянської влади в україні 1919 року
- •1. З «Манифеста Временного рабоче-крестьянского правительства Украины от 29 ноября 1918 г.» (Суджа, рсфрр)
- •2. З резолюцій III з’їзду кп(б)у
- •3. 3 Книги членів кп(б)у Сергія Мазлаха і Василя Шахрая «До хвилі. Що діється на Україні і з Україною» (Саратов, 1919)
- •§31. Боротьба за наддніпрянську україну влітку 1919 року
- •1. Спомини генерала о. Удовиченка про зустріч українських і денікінських військ у Києві.
- •§32. Крах денікінщини в україні
- •1. З відозви а. Денікіна «к населению Малороссии»
- •§33. Відновлення більшовицького режиму наприкінці 1919 — на початку 1920 року
- •1. З інструктивної промови, яку на початку 1920 р. Виголосив Голова Реввійськради рсфрр л. Троцький перед комуністами-агітаторами, що виїжджали для роботи до України
- •§33. «Воєнний комунізм» в україні 1920 року
- •1. В. Винниченко про становище в Україні в першій половині 1920 р.
- •2. З пропозиції в. Леніна членам Ради праці і оборони рсфрр. Червень, 1920 р.
- •§35. Радянсько-польська війна та україна
- •1. З Політичної конвенції між Польщею й Україною
- •2. З доповідної записки в. Затонського в. Леніну з приводу відступу радянських військ з Галичини
- •§36. Розгром врангеля
- •1. Листівка генерала п. Врангеля «Слушайте, русские люди!»
- •2. Махновська газета «Путь к свободе» про угоду між повстанцями і радянською владою
- •§37. Освіта і наука україни 1917-1920 років
- •1. Декрет рнк України «о поступлении в высшую школу»
- •2. В. І. Ленін про ставлення до Всеукраїнської вчительської спілки. (з виступу 3 грудня 1919 р.)
- •§38. Українське мистецтво і церковне життя 1917-1920 років
- •1. Постанова Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 18 січня 1919 р. «о передаче всех театров и кинематографов в ведение отдела просвещения»
- •2. Декрет рнк усрр від 7 травня 1919 «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам»
- •§39. Наш край у 1917-1920 роках
- •§40. Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920 роки)
- •§41.Україна наприкінці 1920 — на початку 1921 року
- •1. З газети цк ркп(б) «Беднота»
- •2. Запис у щоденнику російського письменника в. Короленка
- •§43. Передумови включення усрр до складу срср
- •1. Витяг із «Союзного робітничо-селянського договору між рсфрр та усрр»
- •2. Із виступу м. Скрипника на XII з’їзді ркп(б) 1923 р.
- •3. Із виступу Голови рнк усрр X. Раковського на XII з’їзді ркп(б) 1923 р.
- •§44. Статус україни у складі радянського союзу
- •1. Із статті м. Волобуєва «До проблеми української економіки»
- •§42.Перехід до нової економічної політики
- •2. З листа в. Короленка м. Горькому від 9 серпня 1921 р. Про причини голоду в Україні
- •§45. Відбудова промисловості
- •1. Оцінка м. Волобуєвим характеру розвитку народного господарства України в 20-ті роки
- •§46. Відбудова сільського господарства
- •2. Кому була вигідна «криза збуту» в Україні?
- •§47. Політика українізації
- •1. З інформаційного листа секретаря цк кп(б)у д. Лебедя секретарям губкомів Компартії України. Серпень, 1922 р.
- •2. Із резолюції червневого (1926) пленуму цк кп(б)у «Про підсумки українізації»
- •3. Д. Лебідь про «боротьбу» двох культур.
- •§48. Освіта і наука в роки непу
- •1. Із постанови рнк усрр «Про боротьбу з неписьменністю»
- •2. Із Кодексу законів про народну освіту усрр (від 25 листопада 1922 р.)
- •§49. Література і мистецтво. Церковне життя
- •1. З праці м. Хвильового «Думки проти течії»
- •§50. Українська срр в умовах нової економічної політики (1921-1928 роки)
- •§51. Україна і зміна політичного курсу вкп(б)
- •1. Із постанови об’єднаного засідання Політбюро цк кп(б)у і цкк кп(б)у від 10 лютого 1929 р. Щодо позиції м. Бухаріна і його прихильників
- •2. Із матеріалів справи сву. Зізнання обвинувачених на слідстві
- •§52. Початок сталінської індустріалізації україни
- •1. Дані про становище робітників металургійної промисловості — вчорашніх колгоспників
- •2. Забезпеченість житловою площею металургів України в порівнянні з Уралом (на 1 душу: в % до підсумку, 1930 р.)
- •1. Російський філософ м. Бердяєв про соціально-економічну суть п’ятирічок
- •2. XIII з’їзд кп(б)у про підсумки виконання другого п’ятирічного плану в Україні
- •§54. Прискорена колективізація
- •1. Із заяви селянина й. Безпалька до вуцвКу проти рішення Оріхівської селищної ради на Дніпропетровщині про його виселення на Соловки як сина куркуля від 14 лютого 1930 р.
- •2. З огляду партійно-радянських контрольних органів усрр від 5 квітня 1930 р. Про зловживання владою під час колективізації та розкуркулення
- •§55. Розселянювання україни
- •1. Телеграма жителів с. Гельм’язів Шевченківської округи до Наркомзему усрр 29 березня 1930 р.
- •§56. Голодомор 1932-1933 років
- •1. Зі спогадів свідків голодомору 1932-1933 рр.
- •2. Реакція секретаря Вінницького обкому кп(б)у і. Лівензона на заяву місцевих парткерівників про голод у Теофіпільському районі. 24 березня 1933 р.
- •3. Постанова цк вкп(б) від 8 листопада 1932 р.
- •4. Австрійський дослідник а. Вонарбург про географію голодомору 1932-1933 p.
- •§57. Колгоспи після голодомору
- •1. Середній збір з 1 гектара (в центнерах):
- •1. Документ № 1.
- •§58. Соціально-політичний лад україни
- •1. Очевидець подій, емігрант о. Височенко, про життя партійно-радянської верхівки в українській провінції 1933 р.
- •§59. Масові репресії та їх жертви в україні
- •1. В. Винниченко в записках «Думки про себе на тім світі» від 12 липня 1933 р. Про самогубство м. Скрипника
- •2. Реакція на самогубство Голови Раднаркому урср п. П. Любченка
- •3. Із виступу генерального секретаря цк кп(б)у с. Косіора на XIII з’їзді кп(б)у
- •4. М. Хрущов про становище в Україні в момент його вступу на пост першого секретаря цк кп(б)у
- •5. З редакційної статті журналу цк кп(б)у «Більшовик України», присвяченої XIV з’їзду кп(б)у
- •§60. Стан культури в україні в 30-х роках
- •1. З постанови вуцвк і рнк усрр від 20 лютого 1933 р. «Про центральний обласний і районні будинки колективіста»
- •2. Із резолюції об’єднаного пленуму цк і цкк кп(б)у від 22 листопада 1933 р.
- •3. Із постанови рнк урср і цк кп(б)у від 20 квітня 1938 р. «Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України»
- •§61. Література та мистецтво. Антицерковна політика влади
- •1. Телеграма Об’єднання українських письменників «Слово» (сша) від 20 грудня 1954 р. І пояснення до неї
- •§62. Радянська модернізація україни (1928-1939 роки)
- •§63. Українські землі у складі польщі
- •§64. Партії і політична боротьба на українських землях польщі
- •§65. Українські землі у складі румунії
- •1. Інформація газети «Правда» про румунізацію населення Бессарабії
- •2. Видатний український мовознавець ю. Шевельов про денаціоналізацію українського населення на окупованих Румунією українських територіях
- •§66. Закарпаття у складі чехо-словаччини
- •1. Витяг з «Генерального статуту для організації Підкарпатської Руси», затвердженого чехо-словацьким урядом на підставі Сен-Жерменського договору
- •2. Уривок з листа посла Франціїв Берліні міністру закордонних справ Франції
- •3. Телеграма прем’єр-міністра КарпатськоїУкраїни до міністра закордонних справ Німеччини
- •§67. Західноукраїнські землі в 1920-1939 роках
§1. Українські землі напередодні війни
Згадай: 1. Внаслідок яких історичних подій і коли Україна втратила державну незалежність? 2. До складу яких держав входили українські землі в XIX ст.?
Головне завдання українського народу в XX ст.
У новітню епоху світової історії український народ увійшов із тягарем складних проблем, що гальмували його просування шляхом загальнолюдського прогресу і тому потребували негайного розв’язання. Українці декілька століть були позбавлені власної державності і територіальної цілісності — цих найважливіших передумов успішного соціально-політичного і національно-культурного розвитку будь-якої нації. На початку XX ст. Україна все ще була поділена між двома могутніми сусідніми імперіями — Російською і Австро-Угорською. Її територію, населення, природні багатства обидві імперії використовували у власних інтересах. Не маючи свого уряду, армії, суду, поліції, чиновників і дипломатів, українці змушені були утримувати імперських. Не маючи власної держави, в усіх війнах, які вели Росія і Австро-Угорщина, вони зобов’язані були проливати кров за інтереси імперій. Тимчасом Росія і Австро-Угорщина, керуючись передусім загальноімперськими інтересами, не переймалися запитами українців, проблемами їхнього національного та культурного економічного розвитку.
Отже, створення єдиної, незалежної, соборної України було головним завданням її народу в XX ст.
Завдання це було надзвичайно складним, але на початку XX ст. складався комплекс необхідних передумов для його вирішення.
Географія розселення українців
Україна розташована в центрі Європейського континенту і напередодні Першої світової війни буЛа 0дНіею 3 найбільших європейських країн. Площею вона поступалася лише Росії, перевищуючи Німеччину, Велику Британію, Францію і решту країн Європи. ІЦо ж до кількості населення, то за цим показником Україну випереджали лише Росія, Німеччина та Велика Британія. Загальна площа українських земель становила понад 850 тис. кв. км. Ці землі були досить населені, а загальна кількість населення п них перевищувала 85 млн. чол.
Реографію розселення українців напередодні Першої світової війни ілюструє карта «Українські землі на початку XX ст.», складена на підставі офіційної статистики царської Росії. Більшість земель, населених українцями, перебувала у складі Російської імперії. Це насамперед територія 9 губерній: Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської, Харківської, Херсонської і Чернігівської. Цю територію називають Наддніпрянською Україною, або Наддніпрянщиною.
Наведена в підручнику карта свідчить також, що український етнічний кордон на початку XX ст. виходив за межі 9 названих губерній (як, до речі, й за межі сучасного державного кордону України) і проходив відповідно по Чорноморській губернії, Кубані, Області Війська Донського, по Воронезькій, Курській, Могилівській, Мінській, Гродненській, Сідлецькій, Люблінській губерніях і Бессарабії. Частина цих адміністративно-територіальних одиниць Російської імперії була компактно заселена українцями. Однак для царського імперського уряду вигіднішою була асиміляція українців, ніж збереження їх як окремого народу.
Решта українських земель, розташованих на захід від річки Збруч, належала Австро-Угорщині. Ці землі входили до окремих адміністративних одиниць Австрії — Галичини й Буковини, які мали елементи територіального самоврядування з крайовими сеймами. Українське населення протягом багатьох десятиліть домагалося поділу Галичини на східну, населену переважно українцями, і західну, польську. Це мало послабити вплив поляків у Східній Галичині і створити кращі умови для національно-культурного розвитку української більшості. Але австрійська влада не була в цьому зацікавлена.
Закарпаття — найзахідніша історична українська територія — входило до складу Угорщини і ніякого самоуправління не мало.
Господарство і соціальний склад населення України
Як і в попередні століття, Україна залишалася переважно землеробським, селянським краєм, з чудовими угіддями, яким не було рівних у Європі, і працьовитим населенням з високим рівнем хліборобської культури.
Разом з тим, у другій половині XIX ст. в Україні сформувалися потужні промислові центри, серед яких виділялися Донбас і Придніпров’я, що стали паливною і металургійною базою Російської імперії.
Загальна частка українців у населенні України становила понад 2/3. За національним складом село було переважно українським, місто — багатонаціональним, здебільшого російським і єврейським, а на західноукраїнських землях — польським і єврейським. У руках представників цих національностей здебільшого перебували міська промисловість, торгівля, ремесло та фінанси. Українці у містах становили меншість — близько третини населення. Між містом і селом утворився мовний бар’єр. Село розмовляло українською мовою, місто — переважно російською, а на заході — польською, німецькою та угорською.
І західноукраїнське, і східноукраїнське населення зазнавало жорстокого соціального та національного гніту. Зокрема, в Західній Україні зберігалося культурне, господарське і політичне домінування поляків. Але в Галичині й на Буковині українці на початок XX ст. мали більше можливостей розвивати власну національну культуру, ніж їхні брати на схід від Збруча, у Російській імперії. Якщо російський уряд здійснював політику перетворення українців на «справжніх росіян», то в Австро— Угорщині про відверту асиміляцію не йшлося.
Таким чином, на початку новітнього час}’ перед українцями стояло багато складних завдань. Але найважливішим залишалося відновлення державної незалежності й територіальної цілісності. Лише за умови вирішення цього історичного завдання відкривалися перспективи розв’язання всіх інших.
Але здобуття Україною незалежності було можливе лише за умови істотного послаблення чи повного краху імперій, між якими була розділена Україна — Російської і Австро-Угорської, при сприятливій для неї міжнародній ситуації.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ_________________
1. Охарактеризуй найважливіші завдання, які стояли перед українським народом на початку XX ст.
2. Порівняй на карті «Українські землі на початку XX ст.»:
— етнічні землі України, кордони її губерній і провінцій Російської та Австро-Угорської імперій на початку XX ст.;
— етнічні межі України і сучасні кордони України. Зроби висновок.
3. Порівняй становище українців у Російській та Австро-Угорсь— кій імперії.
4. Розкрий особливості народного господарства України на початку XX ст. Чим були зумовлені особливості?
5. Проаналізуй соціальний і національний склад населення України.
6. Чому і як відсутність незалежності й територіальної цілісності гальмували розвиток України?
7. Які передумови відродження власної державності і національної цілісності склалися в Україні на початку XX ст.? Що заважало відновленню державності? Яким було співвідношення цих передумов і чинників?
ДОКУМЕНТ_____________________