1. Оцінка істориком і. Крип’якевичем рішення Австро-Угорщини про надання Галичині автономії

Актом «двох цісарів» з дня 23 жовтня (4 листопада н.ст. — Авт.) 1916 р. проголошено повстання польської держави на території, [...] відвойованої військами центральних держав від Росії. Нове Польське королівство, віддане в беззастережну сферу впливу Німеччини, не заімпонувало полякам і не витиснуло з них ні захоплення, ні рекрута, тим більше, що за його кордонами залишилася Познанщина й Галичина. Та тут пішов назустріч давним польським вимогам австрійський уряд. Нехтуючи все те, що він говорив і до чого він був зобов’язаний супроти українців, він рішився на відокремлення Галичини від цілісності Австро-Угорщини. Відокремлення передбачувало такий уклад відносин, що віденський уряд і парламент не мали в майбутньому права вмішуватися у внутрішні відносини Галичини, через що українське населення було здане на польську ласку й правно-державне становище до Австрії, як новостворене Польське королівство до Німеччини. В проводі галицької політики запанувала розгубленість, в масах обурення чергувалося з розчаруванням. Жертви крові, що їх поклала Галичина на побоєвищах Австрії, видавалися даремні. [...]

Велика історія України. Видав Іван Тиктор,— Львів — Вінніпег, 1948.— С.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ_________________

1. Документ № 1.

а) У запропонованому вище фрагменті з «Великої історії України» І. Крип’якевича говориться, що проголошення Польського королівства не могло задовольнити поляків. Чому?

б) Чому, на твою думку, австрійці вирішили надати автономію Галичині, не розділивши її на Східну, населену переважно українцями, і західну, переважно польську?

в) Яку реакцію серед українського населення і політиків Західної України викликало проголошення автономії Галичини? Чому?

§8. Україна в першій світовій війні

Повторювально-узагальнюючий урок

Світова війн — трагічна сторінка історії України

Перша світова війна стала важким випробуванням для українського народу. Через територію України проходила лінія фронту, яка, мов вогняний смерч, час від часу прокочувалася то на захід — по галицьких і буковинських землях, то на схід — по Волині і Поділлю. І кожного разу обидві армії залишали після себе руїни, сльози й смерть. Ті ж регіони Західної і Наддніпрянської України, які не потрапляли в зону бойових дій воюючих армій, стали їхнім найближчим тилом і несли на собі важкий тягар постачання, й розквартирування військ, лікування поранених, розміщення сотень тисяч біженців і евакуйованих.

Особливого драматизму перебігу війни на території України надавала та обставина, що в арміях противників — Росії, з одного боку, і Австро-Угорщини, з іншого, — воювали українці. Отже, для України війна набула братовбивчого характеру. Вкотре за свою історію українці змушені були розраховуватись за своє бездержавне існування життями своїх співвітчизників.

Роки подолання ілюзій

На початку війни частина українців була переконана, що ціною допомоги одній з воюючих сторін можна буде домогтися поліпшення свого національно-культурного становища. Та ці надії швидко розвіялися. Охоче використовуючи людські й матеріальні ресурси України для ведення війни, Росія і Австро-Угорщина пообіцяли їй навіть автономію. Більше того, окупація Галичини російськими військами у 1914 — на поч. 1915 р. супроводжувалась таким розмахом антиукраїнської істерії і такими масштабами репресій проти українства, що це викликало обурення у всьому цивілізованому світі. Лише одне військове з’єднання — легіон Українських січових стрільців — воювало у цій війні під блакитно-жовтим національним прапором з вірою, що пролита його бійцями кров зміцнить фундамент майбутньої незалежної української держави. В ході війни все більше й більше українців, як членів українських національних партій, так і безпартійних громадян, переконувалися, що Російська і Австро-Угорська імперії жодним чином не враховують національних інтересів українців. В цих умовах національно-визвольний рух набував усе радикальніших форм.

Долучення українського населення до новітніх технологічних досягнень

Піднесення національно-визвольного руху було результатом тих важливих процесів, які викликала в українському суспільстві світова війна. Участь у воєнних діях мільйонів українських селян, мобілізованих до російської і австро-угорської армій, істотно змінила їх. Ьони чи не вперше зіткнулися з новітніми досягненнями людської цивілізації. І хоча це була воєнна техніка, призначена для вбивства людей, вміння поводження з нею значно розширяло світогляд патріархального, забитого, малоосвіченого або неосвіченого взагалі селянства. Військова муштра, яку вони проходили, перш ніж піти в бій, а також участь в добре організованих операціях показали їм переваги організації і дисципліни. В ході війни частина українців, зокрема тих, що мали якусь освіту, одержали навички військового керівництва, стали офіцерами. Особливо багато вихідців із сільського середовища вступили до офіцерських училищ і стали молодшими командирами в 1915-1916 рр., коли після поразок початкового періоду війни велика частина кадрових офіцерів загинула або перебувала в госпіталях.

Зростання національної свідомості

Характерно, що процес долучення українців до досягнень цивілізації відбувався одночасно із зростанням їхньої національної свідомості.

Цьому знов-таки сприяла війна. Багато українських селян, особливо наддніпрянських, йдучи в бій під заклики «За віру, царя і вітчизну!», слабо уявляли собі, що є тією вітчизною, за яку їм доведеться проливати кров, а може і вмирати. На питання «хто ви?» вони відповідали «православні» або «полтавці» чи «чернігівці» (чи якось інакше, у залежності від регіону, де жили перед мобілізацією). Надзвичайно рідко говорили «українці», ніколи «поляки» чи «росіяни». Але потрапивши в багатонаціональні за своїм складом військові з’єднання, спілкуючись щоденно з представниками інших національностей, вони швидко усвідомлювали свою етнічну приналежність. Особливо, коли у відносинах представників різних національностей з’являлося глузування чи відверта ворожнеча на національному ґрунті. У російській і австро-угорській арміях такі випадки були звичайним явищем.

Усвідомленню українськими солдатами себе як представників окремої нації сприяло їхнє спілкування з населенням завойованих територій, зокрема західноукраїнських, де люди розмовляли зрозумілою для них мовою, співали однакових з ними пісень. На початку Першої світової війни в Наддніпрянській Україні різко збільшилася кількість українських книжок, які продавали або передавали з рук у руки. Ці книжки надходили з окупованої Галичини й Буковини. В перші дні окупації Львова один із його мешканців спостерігав картину, коли біля книжкового магазину Наукового товариства ім. Тараса Шевченка утворилася черга кіннотників російської армії, українців за походженням. Солдати купували «Кобзар». «Того дня, — свідчить цей очевидець, — книгарня випродала весь наклад Шевченкового «Кобзаря». Але наступного дня російські власті книгарню закрили, а книги конфіскували, що викликало негативну реакцію не лише львів’ян, але й частини українців — солдатів російської армії.

Таким чином, війна спричинила наслідки, прямо протилежні тим, на які сподівалися воюючі держави. Замість зміцнення їхньої імперської могутності, посилення контролю над народами залежних країн відбувалося протилежне. У ході війни ці держави, зокрема Російська й Австро-Угорська імперії, опинилися у стані гострої економічної і соціально-політичної кризи, а національно-визвольний рух поневолених народів піднявся на новий щабель розвитку. Незважаючи на великі людські й матеріальні втрати. Перша світова війна сприяла визріванню українського народу, перетворенню його на повноцінну націю, готову до створення власної держави.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ_________________

1. Які найголовніші загальнонаціональні завдання стояли перед українським народом на початку XX ст.?

2. Чи мали українці ресурси, необхідні для вирішення цих завдань? Які це ресурси?

3. Розкрий зміст терміна «українське питання».

4. Яке місце займала Україна в планах воюючих у Першій світовій війні сторін? Порівняй ці плани.

5. Охарактеризуй позиції політичних партій Наддніпрянщини щодо Росії та держав Троїстого союзу.

6. Яким було ставлення до воюючих сторін представників політичних партій і народу Західної України?

7. З якою метою був утворений легіон Українських січових стрільців і який бойовий шлях він пройшов?

8. У чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій війні? Чи міг він уникнути цієї трагедії?

9. Чим була викликана погромницька антиукраїнська політика російської влади в Галичині наприкінці 1914 — на поч. 1915 р.?

10. Якими мотивами керувалася українська інтелігенція, беручи участь у діяльності громадських товариств і комітетів з допомоги жертвам війни?

11. Що викликало посилення українського національно-визвольного руху на Наддніпрянщині в роки Першої світової війни?

12. Які цілі ставив перед собою Союз визволення України і як він добивався цих цілей?

13. Охарактеризуй наростання економічної і політичної кризи в воюючих країнах. Що її спричинило?

14. Чим було викликане проголошення автономії Галичини і які наслідки воно мало для українського населення?

15. Як Перша світова війна вплинула на зростання національної свідомості українського народу? Які наслідки це мало?

ЗАПАМ’ЯТАЙ ЦІ ДАТИ_________________

30 ипня 1914 р.— початок Першої світової війни

30 липня 1914 р. — Симон Петлюра в журналі «Украинская жизнь» виступив із статтею «Війна і українці»

1 серпня 1914 р. — створення Головної Української Ради

4 серпня 1914 р. — створення Союзу визволення України (СВУ)

Серпень-вересень 1914 р. — Галицька битва

Серпень 1914 р. — згода австрійського уряду на створення легіону Українських січових стрільців (УСС)

Вересень 1914 р. — репресії російської окупаційної адміністрації в Галичині

9 березня 1915 р. — капітуляція австро-угорського гарнізону фортеці Перемишль

Квітень 1915 р. — виступ селянської бідноти в с. Нижня Сироватка Сумського повіту

19 квітня 1916 р. — початок контрнаступу німецько-австрійських військ у Галичині

Травень-червень 1916 р. — «Брусиловський прорив»

листопада 1916 р. — Франц-Йосиф І проголошує автономію Галичини

10

ТЕМА УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917 — ПОЧАТОК 1918 РОКУ)