• Показання та протипоказання до проведення пункції черевної порожнини та спинномозкової пункції.

• Методику підготовки пацієнта до проведення даних пункцій;

• Анатомічні ділянки, які застосовують для проведення пункцій.

• Методику етапність у проведенні пункції черевної порожнини.

• Місце для виконання люмбальної пункції.

• Ускладнення, які можуть викидати при проведенні пункцій заходи направлені на їх профілактику та вміння попередити чи усунути.

Вміти:

-.Підготовити хворого для виконання пункцій.

-Виконувати необхідні пункції.

-Продензинзифікувати приладдя .

-Здійснювати міроприємства по догляду за хворими під час виконання процедури.

- Виконувати етико-деонтологічні норми в стосунках з хворими та їх родичами.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Опрацювати тему згідно з рекомендованою літературою.

Контрольні питання теми

• 1.Показання та протипоказання до проведення пункції черевної порожнини та спинномозкової пункції.

2.Методику підготовки пацієнта до проведення даної пункцій;

3.Анатомічні ділянки, які застосовують для проведення пункції.

4.Методику етапність у проведенні пункцій черевної порожнини та спинномозкової пункції.

5.Ускладнення, які можуть викидати при проведенні пункції заходи направлені на їх профілактику та вміння попередити чи усунути.

Самостійна аудиторна робота студента

студенти під контролем викладача при наявності на даний момент даних маніпуляцій (люмбальна та пункція черевної порожнини)у відділенні допомагають лікареві виконання на пацієнтах дані пункції.

Питання для самоконтролю знань

1.Що таке троакар,мандрен?

2.Анатомічні ділянки, які застосовують для проведення черевної та люмбальної пункції.

3.Підготовка хворого та оснащення необхідного до проведення лапароцентезу.

4.Методику проведення лапароцентезу.

5.Показання та протипоказання до проведення люмбальної пункції.

6.Особливості догляду за хворими після проведення люмбальної пункції.

7.Можливі ускладнення після проведення пункції.

Література

1.Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи.Київ.Здоров′я.2005р ст.339-341, 345-346.

2.Нетяженко В.З.,Сьоміна А.Г.,Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими.Київ.Здоров'я.1993р.ст.253-255.

3.ШевчукМ.Г.Сестринська справа.Київ.Здоров'я.1994р.ст.242-245

Методичну розробку підготував асистент Грушецька.А.Я.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри

від ______ протокол №_____

Завідувач кафедри професор Вакалюк І.П.

ІФНМУ

Кафедра внутрішньої медицини № 4 та медсестринства

Методична розробка для студентів до проведення практичного заняття №69.

з предмету

«Медсестринсво І:Основи медсестринства»

Тема :“ Зондування шлунку (техніка проведення). Базальна, субмаксимальна і максимальна секреція.”

Актуальність: Дослідження шлункового соку є одним з найважливіших інструментально-лабораторних методів дослідження моторної (евакуаторної) та секреторної (кислотоутворюючої) функції шлунка, який дозволяє детальніше оцінити стан пацієнта, виявити його проблеми.

Навчальні цілі заняття: В результаті проведення заняття студенти повинні засвоїти права та обов’язки медичної сестри кабінету, навчитись виконувати фракційне шлункове зондування..

Після проведення заняття студент повинен знати:

1.Анатомо-функціональні особливості шлунково-кинкового тракту.

2.Механізм регуляції моторно-евакуаторної функції шлунка.

3.Механізм регуляції секреторної функції шлунка.

4.Що таке базальна шлункова секреція

5.Що таке субмаксимальна шлункова секреція.

6.Що таке максимальна шлункова секреція

7.Поняття про інтрагастральну рН-метрію.

В результаті проведенного заняття студент повинен вміти:

• підготувати необхідне обладнання для проведення фракційного зондуваня шлунку;

• підготувати хворого до проведення фракційного зондування шлунку;

• провести зондування шлунку за допомогою тонкого шлункового зонду;

• провести забір порцій шлункового соку;

• використовувати стимулятори шлункової секреції;

• промаркувати пробірки і заповнити направлення.

.

Контрольні питання теми:

1.Анатомо-функціональні особливості шлунково-кинкового тракту?

2.Механізм регуляції моторно-евакуаторної функції шлунка?

3.Механізм регуляції секреторної функції шлунка?

4.Що таке базальна шлункова секреція?

5.Що таке субмаксимальна шлункова секреція?

6.Що таке максимальна шлункова секреція?

7.Які нормальні показники базальної, субмаксимальної, максимальної шлункової секреції?

8.Які ви знаєте подразники для вивчення секркторної функції шлунка?

9.Що необхідно підготувати для до забору шлункового соку?

10.Поняття про інтрагастральну рН-метрію?

Аудиторна робота студентів:

Студенти по 2-3 чоловіки під контролем викладача проводять шлункове зондування на фантомах згідно інструкції, спостерігають за проведенням фракційного шлункового зондування, допомагають медичній сестрі.

Інструкція: “ Отримання шлункового соку фракційним методом”.

Зміст і матеріальне забезпечення:

Приготуйте тонкий стерильний зонд, стерильні шприци, штатив з пробірками, пентагастрин чи кофеїн, гістамін, рушник, ниркоподібний лоток, стерильні ватні кульки, стерильні серветки, 96% етиловий спирт, направленн в лабораторію.

1.Попередьте хворого, щоб він до дослідження нічого не їв.

2.Виміряйте у хорого відстань від пупка до різців, відзначте на зонді.

3.Посадіть хворого.

4.Застеліт шию і груди хворого рушником, а в руки дайте ниркоподібний лоток.

5.Візьміть зонд правою рукою на відстані 15 см від сліпого кінця, а лівою притримуйте його вільний кінець.

6.Покладіть сліпий кінець зонда на корінь язика, скажіть хворому зробити кілька ковтальних рухів і дихати глибоко через ніс.

7.Просувайте зонд при кожному ковтальному русі по стравоходу до зазначеної мітки.

8.Відмкчіть через 5 хв. вміст шлунку 20 мл шприцом і заповніть першу пробірку.

9.Вісмокчіть через 15 хв. вміст шлунку і заповніть другу пробірку.

10Відсмокчіть через 30 хв. вміс шлунку і заповніть третю пробірку.

11.Відсмокчіть через 45 хв. вміст шлунку і заповніть четверту пробірку.

12.Відсмокчіть через 1 год вміст шлунку і заповніть п’яту пробірку.

13.Введіть п|ш 0, 025% р-н пентагастрину (гістаміну, кофеїну).

14.Аспіруйте через кожні 15 хв. протягом години шлунковий вміст заповнюючи ним відповідно 6,7,8,9 пробірки.

15.Попросіть хворого після закінчення зондування широко відкрити рот і витягніть зонд.

16.Протягом 20-30 хв. запропонуйте хворому полежати на кушетці.

17.Наклейте на кожну пробірку направлення із зізначеннням номера порції соку і відправте в лабораторію.

Література

1.Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи.Київ.Здоров′я.2005р ст.311-316.

2.Нетяженко В.З.,Сьоміна А.Г.,Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими.Київ.Здоров'я.1993р.ст.32-36..

3.ШевчукМ.Г.Сестринська справа.Київ.Здоров'я.1994р.ст.153-175.

5.Білик Л.С.Медичні маніпуляції в алгоритмах.Тернопіль.Укгмедкнига.2000р.ст.32-36.

Методичну розробку підготував асистент Грушецька.А.Я.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри

від ______ протокол №_____

Завідувач кафедри професор Вакалюк І.П.

ІФНМУ

Кафедра внутрішньої медицини № 4 та медсестринства

Методична розробка для студентів до проведення практичного заняття №70.

з предмету

«Медсестринсво І:Основи медсестринства»

Тема :“ Дуоденальне зондування (техніка і методика проведення, поняття про п’ятифазове дослідження) .”

Актуальність: Дослідження дуоденального соку є одним з найважливіших інструментально-лабораторних методів дослідження моторної (евакуаторної) та секреторної (кислотоутворюючої) функції гастродуоденальної та гепатобіліарної системи, який дозволяє детальніше оцінити стан пацієнта, виявити його проблеми.

Навчальні цілі заняття: В результаті проведення заняття студенти повинні засвоїти права та обов’язки медичної сестри кабінету, навчитись виконувати фракційне дуоденальне зондування..

Після проведення заняття студент повинен знати:

1. Анатомо-функціональні особливості шлунково-кинкового тракту.

1. Механізм регуляції моторно-евакуаторної функціїдуоденогастральної та гепатобіліарної системи.

1. Механізм регуляції жовчевидільної функції печінки та жовчевого міхуря.

1. Види дуоденального зондування.

1. Фази дуоденального зондування.

1. Фракції, які отримують в результаті дуоденального зондування.

В результаті проведенного заняття студент повинен вміти:

• підготувати необхідне обладнання для проведення фракційного зондуваня дуоденуму;

• підготувати хворого до проведення фракційного зондування дуоденуму;

• провести зондування дуоденуму за допомогою тонкого дуоденального зонду;

• провести забір порцій дуоденального соку;

• використовувати жовчевивідні середники;

• промаркувати пробірки і заповнити направлення.

Виховні цілі: виробити у студентів етичні і деонтологічні аспекти діяльності медичної сестри зондового кабінету при проведенні фракційного дуоденального зондування.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи