Тема14: Теоретичні основи навчання гімнастичним вправам.

Мета: Ознайомити студентів з основними поняттями теоретичних основ навчання.

Кількість годин: 3

Література:

1. Гімнастика/ Під ред. Жалія А.П. і Палиги В.Д. – Видавниче об’єднання: Вища школа, 1975, -с.253-257;

2. Худолій О.М. Основи методики викладання гімнастики. Навч. Посібник. – Харків: ОВС, 2004. – ч.1- 284, 306-317.

Студенти повинні знати: основні визначення теоретичних основ навчання, дидактичні принципи навчання та їх характеристики.

Інструкція до опрацювання:

1. Опрацюйте запропоновані джерела.

2. Законспектуйте основні поняття теоретичних основ навчання.

3. Запишіть коротку характеристику принципів навчання гімнастичним вправам.

Самоконтроль:

1. Дати письмові відповіді на питання:

• Перелічити принципи навчання;

• Визначити основні шляхи реалізації принципів свідомості і активності, науковості, індивідуалізації, наочності, повторності, послідовності, поступовості;

• Назвіть рівні доступності навчального матеріалу. Як в зв’язку з ними реалізується принцип доступності;

• Яка закономірність лежить в основі принципу наочності?;

• Назвіть найважливіші характеристики принципів повторності, систематичності, послідовності, поступовості.

2. Виберіть правильну відповідь: дидактичні принципи це …

А) вихідні теоретичні положення, що визначають дії викладача і учня;

Б) вихідні методичні положення, що визначають дії викладача і учня.

Контроль: Перевірка конспектів.

Інформаційний матеріал:

Теорія — система поглядів на будь-яку подію, що пояснюють її природу і прогнозують її виникнення.

Освіта — це визваний зовнішнім впливом процес засвоєння індивідуумом узагальненого, об'єктивного, суспільного досвіду, норм, цінностей в суб'єктивний світ особистості (Л. Клінгберг, 1984).

Навчання — це спеціально організована пізнавальна діяльність з метою прискорення індивідуального психічного розвитку і ово­лодіння пізнаними закономірностями навколишнього світу.

Навчання як процес має три структурних елемента: викла­дання (навчальна діяльність викладача), учіння (пізнавальна діяль­ність учня) і зміст навчання (об'єкт їх спільної діяльності).

Дидактичні принципи — вихідні теоретичні положення, що ви­значають дії викладача і учня.

Уміння і навички характеризують особливості володіння рухо­вими діями за механізмом управління рухами у поведінковому акті, а також рівень здатності учня використовувати вивчений матеріал для вирішення практичних завдань.

Рухові уміння — це такий рівень володіння рухом, що відрізня­ється необхідністю свідомого контролю за рухом в усіх основних опорних точках, невисокою швидкістю, низькою стійкістю до впливів негативних факторів.

Рухові навички — це такий рівень володіння рухом, що відрізня­ється мінімальною участю свідомості в контролі руху по більшості ООТ (рух виконується автоматизовано), високою швидкістю, стабі­льністю результату, стійкістю до впливів негативних факторів.

Об'єкти, що вимагають концентрації уваги при виконанні руху, називають «основними опорними точками» (ООТ), а їх сукупність складає програму руху, яку називають «орієнтованою основою руху».