Питання для самоперевірки

1. У чому полягає особливість гірських ландшафтів порівняно з рівнинними територіями? Чим цінні Карпати?

2. Від чого залежать стабільність водозборів гірських річок?

3. Які причини порушення стабільності розвитку водозбірних басейнів Карпат? Які явища про це свідчать?

4. Який механізм водорегулюючої ролі лісів у гірських водозборах?

5. Якими показниками характеризують морфологічні особливості територій та якісний стан водозборів рік? Назвіть джерела інформації.

6. Назвіть показник, що характеризує густоту горизонтального ерозійного розчленування, і поясніть його суть.

7. Як впливає на інтенсивність поверхневого стоку і змиву ґрунту експозиція, крутизна і довжина схилу?

8. Які принципи покладено в основу відновлення природної рівноваги в регіоні Карпат? Як називаються програми дій?

9. Які заходи застосовують для зниження небезпеки проявів екологічних загроз в горах?

Практична робота №6. Визначення і порядок відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених погіршенням якості земель

Мета: ознайомитися з чинними законодавчими нормами, що регулюють збереження якості земель в Україні, та опанувати порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва за певних природних умов і видів порушень, які підлягають відшкодуванню.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV виділяється такий вид правопорушень як псування земель – порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Відповідно до статті 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі – КУАП), псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За статтею 52 КУАП повинна наставати не лише адміністративна відповідальність, а й відповідальність майнового характеру. Зокрема, відповідно до статті 207 ЗКУ втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають, серед іншого, втрати, завдані погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке, відповідно до статті 157 ЗКУ та постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV, до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить, серед іншого, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Крім того, відповідно до статті 10 згаданого Закону, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають, в тому числі, право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.

Із процесуальної точки зору, фіксація правопорушень, передбачених статтею 52 КУАП, має супроводжуватися порівнянням фактичного стану ґрунтового покриву земельної ділянки із тим, що був зафіксований під час останнього туру ґрунтових обстежень (зокрема, на підставі картограм агровиробничих груп ґрунтів колгоспів і радгоспів УРСР, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) тощо).

До проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарських землеволодінь та землекористувань, відповідно до наказу Держкомзему України від 12.12.2003 № 312 «Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», бажано додатково залучати фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю «Агрохімія і ґрунтознавство» і можуть кваліфіковано здійснювати оцінку стану ґрунтового покриву земельних ділянок та ступінь його деградованості. Наявність відмінностей у стані земель та виявлення явищ деградації ґрунтового покриву, спричинених діяльністю власників землі або землекористувачів, слід розглядати як підставу для нарахування втрат сільськогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» установлено, що розміри втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, визначаються за відповідними нормативами згідно із затвердженим порядком.

Для визначення «коефіцієнту зниження продуктивності угіддя» використовують показники економічної оцінки земель. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV, економічною оцінкою земель є оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва у сільському та лісовому господарствах і як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

Задача. Внаслідок виробничої діяльності на землях сільськогосподарського і лісогосподарського призначення було допущено певні порушення норм землекористування, що спричинило погіршення якості цих земель. Пунктом 3 «Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279, визначено, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинені погіршенням якості земель, зумовленим впливом діяльності підприємств, установ і організацій, доцільно визначати за формулою:

Рв = (1-К) × Нв × Пд, (1)

де Рв – розмір втрат, тис. грн;

К – коефіцієнт зниження продуктивності угіддя. Для кращого врахування економічної цінності земель акад. В.П. Патикою та акад. О.Г. Тараріко запропоновано у якості коефіцієнту зниження продуктивності сільськогосподарських угідь (К) використовувати поправочні коефіцієнти, наведені у табл. 2–7;

Нв – середній розмір втрат з розрахунку на 1 гектар (тис. грн. / га), який визначають відповідно до пунктів 1 або 2 «Порядку визначення втрат …» (Постанова КМ України від 17.11.1997 № 1279) (див. табл. 1);

Пд – площа ділянки, га (див. табл. 1).

Завдання. За формулою (1) визначити втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинені погіршенням якості земель, що виникла з вини землекористувача. Середній розмір втрат (Нв) та площу порушеної ділянки (Пд) наведено в табл. 1 за варіантами. Значення коефіцієнту зниження продуктивності угіддя (К) залежить від природних умов, ґрунтознавчої характеристики порушених земель, виду і ступеню негативного впливу. Тому для врахування різних ситуацій поправочний коефіцієнт К для розрахунку наведено у табл. 2–7 з відповідними поясненнями конкретних умов.

При виконанні завдання необхідно вказувати конкретні умови ситуацій.

Ситуація 1. Якість земель погіршилась внаслідок водної або вітрової ерозії, що виникла з вини землекористувача. Коефіцієнти К з урахуванням еколого-агрохімічного стану еродованих земель наведено в табл. 2. Варіантами завдань 1–47 є певний ґрунт відповідної ґрунтової провінції і певний ступінь змитості або дефльованості.

Таблиця 1

Площі земель, що мають погіршену якість з вини землекористувача та розміри втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва

Варіант	Середній розмір втрат з розрахунку на 1 га (Нв), тис. грн. / га	Площа ділянки (Пд), га	Варіант	Середній розмір втрат з розрахунку на 1 га (Нв), тис. грн. / га	Площа ділянки (Пд), га
1	110,95	59	16	120,15	73
2	144,37	73	17	111,88	94
3	122,33	42	18	132,17	82
4	135,27	39	19	162,26	49
5	126,42	48	20	123,11	28
6	124,34	73	21	112,90	26
7	132,62	62	22	155,62	49
8	112,18	59	23	122,77	59
9	130,25	48	24	141,63	73
10	143,22	73	25	138,13	84
11	138,65	62	26	140,70	95
12	112,37	39	27	152,07	83
13	138,51	47	28	102,19	62
14	155,42	52	29	131,27	84
15	133,11	94	30	116,19	57

Таблиця 2

Поправочні коефіцієнти К на еродованість ґрунтів при визначенні еколого-агрохімічного стану еродованих земель (за А.І. Сірим з доповненням)

Ґрунти і ґрунтові провінції	Ступінь змитості або дефльованості
	слабкий	середній	сильний
Варіанти завдань (певний ґрунт відповідної ґрунтової провінції і ступінь змитості або дефльованості):	1–15	16–31	32–47
1	2	3	4
Дерново-підзолисті:
Західне Полісся Правобережне і Лівобережне Полісся	0,81 0,79	0,65 0,60	0,49 0,48
Світло-сірі і сірі опідзолені:
Західний Лісостеп Правобережний і Лівобережний Лісостеп	0,84 0,81	0,62 0,59	0,49 0,46
Темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені та реградовані:
Західний Лісостеп Правобережний і Лівобережний Лісостеп	0,85 0,81	0,62 0,60	0,50 0,48
Чорноземи типові і вилугувані:
Західний і Правобережний Лісостеп Лівобережний Лісостеп	0,90 0,88	0,73 0,71	0,53 0,50
Чорноземи звичайні	0,88	0,71	0,50
Чорноземи південні, в т. ч. дефльовані	0,86	0,67	0,49
Темно-каштанові і каштанові, в т. ч. дефльовані	0,85	0,64	0,45
Продовження табл. 2
1	2	3	4
Чорноземи (в т. ч. передгірські) на елювії-делювії щільних безкарбонатних порід (сланці, піщаники тощо)	0,77	0,59	0,34
Чорноземи і дерново-карбонатні ґрунти на елювії щільних карбонатних порід (мергель, крейда, вапняк тощо)	0,77	0,53	0,29
Бурі гірсько-лісові, дерново-буроземні, буроземно-підзолисті (Карпати)	0,82	0,58	0,36
Дефльовані піщані ґрунти надзаплавних терас, дернові та чорноземовидні піщані і супіщані ґрунти	0,76	0,53	0,27

Ситуація 2. Якість земель внаслідок порушення кислотності мінеральних ґрунтів погіршується по-різному, залежно від типу ґрунту та природної зони. Для умов Полісся і Лісостепу розрахувати втрати виробництва від збільшення кислотності ґрунтів за 1–9 варіантами (табл. 3). Варіанти 10–15 присвячені врахуванню наслідків підвищення лужності ґрунтів степової зони. Поправочні коефіцієнти К наведено в табл. 4.

Таблиця 3

Поправочні коефіцієнти К на кислотність мінеральних ґрунтів

Ступінь кислотності ґрунтів	Ступінь насиченості основами, %			рНсол.	Поправочні коефіцієнти для зон
	піщані та супіщані	легко-суглинкові	середньо- та важко-суглинкові		Полісся варіанти 1–4	Лісостепу варіанти 5–9
Нейтральні	-	-	-	>6,1	-	1,0
Близькі до нейтральних	>60	>70	>75	5,6-6,0	1,00	0,96
Слабокислі	50-60	60-70	65-75	5,1-5,5	0,92	0,89
Середньокислі	35-50	40-60	50-65	4,5-5,0	0,85	0,81
Сильнокислі	<35	<40	<50	<4.5	0.74	0.71

Таблиця 4

Поправочні коефіцієнти на лужність ґрунтів степової зони

(Н.П. Курдюков, 1999)

Варіанти	Реакція ґрунтового середовища	рНвод.	Поправочний коефіцієнт
10	Слабокисла	6,1-6,5	0,95
11	Нейтральна	6,6-7,5	1,00
12	Слаболужна	7,6-8,5	0,92
13	Середньолужна	8,6-9,0	0,80
14	Сильнолужна	9,1-10,0	0,40
15	Дуже сильнолужна	10,1-12,0	0,10

Ситуація 3. Поправочні коефіцієнти К на врахування наслідків засолення наведено в табл. 5 за варіантами завдань 16–38.

Таблиця 5

Поправочні коефіцієнти на засолення та солонцюватість ґрунту

Тип засолення	Ступінь засолення	Поправочні коефіцієнти для зон
		Лісостепу варіанти 16–26	Чорноземно-степової варіанти 1–19	Сухого Степу варіанти 20–38
І. Засолення
Содове і змішане	Слабозасолені Середньозасолені Сильнозасолені Дуже сильнозасолені	0,88 0,78 0,59 0,31	0,85 0,70 0,40 0,25	0,85 0,70 0,40 0,25
Сульфатне та хлоридно-сульфатне	Слабозасолені Середньозасолені Сильнозасолені Дуже сильнозасолені		0,88 0,75 0,45 0,29	0,88 0,75 0,45 0,29
Сульфатно-хлоридне та хлоридне	Слабозасолені Середньозасолені Сильнозасолені Дуже сильнозасолені		0,90 0,72 0,48 0,30	0,90 0,72 0,48 0,30
ІІ. Солонцюватість
Слабосолонцюваті Середньосолонцюваті Сильносолонцюваті Солонці глибокі середні мілкі коркові		0,89 0,71 0,59 0,55 0,45 0,30 0,15	0,88 0,68 0,55 0,55 0,45 0,30 0,15	0,88 0,68 0,55 0,60 0,50 0,40 0,25

Ситуація 4. Діяльності власника землі або землекористувача, особливо в гірських умовах, може призвести до збільшення завалуненності (кам’янистості) поверхні ґрунту або до виникнення вирв, карстів та інших порожнин у ґрунті. Врахувати ці два види порушень якості ґрунтів можна поправочними коефіцієнтами К, наведеними відповідно в табл. 6 ( варіанти завдань 1–9) та в табл. 7 ( варіанти 10–16).

Таблиця 6

Поправочні коефіцієнти на завалуненість (кам’янистість) поверхні ґрунту

Варіанти	Ступінь кам’янистості	Об’єм каменів, м3/га	Поправочні коефіцієнти
1 2 3	Слабка	<5 5-10 10-20	0,98 0,96 0,93
4	Середня	20-50	0,89
5	Сильна	50-100	0,80
6 7 8 9	Дуже сильна	100-200 200-500 500-1000 >100	0,71 0,62 0,46 0,30

Таблиця 7

Поправочні коефіцієнти на закарстованість ґрунтів

Варіанти	Кількість вирв (воронок) на 1 га	Поправочні коефіцієнти
10	<10	1,00
11	11-20	0,90
12	21-30	0,80
13	31-50	0,60
14	51-70	0,40
15	71-90	0,20
16	>90	0,10