
- •Сучасні проблеми агроекології
- •Біла Церква – 2011
- •I етап. Ідентифікація (визначення) проблеми
- •II етап. Концептуалізація
- •III етап. Формалізація
- •Завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Загальні теоретичні поняття
- •Завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Пояснення до завдання
- •Завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Загальні теоретичні поняття
- •Пояснення до завдання
- •Відповісти на запитання в межах свого варіанту:
- •Загальні запитання для всіх варіантів:
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Практична робота №6. Визначення і порядок відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених погіршенням якості земель
- •Питання для самоперевірки
- •Практична робота №7. Порядок відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва при вилученні земель і зміні їх цільового використання
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання
- •2. Оцінити ступінь антропізації (або антропогенної трансформації) геосистем району кількісним методом за ф.М.Мильковим.
- •3. Оцінити ступінь антропогенної зміненості території району з урахуванням балу антропізації геосистем при їх використанні під певне угіддя.
- •4. За значеннями показника антропізації геосистем побудувати ізолінійну карту антропізації території. Питання для самоперевірки
- •Загальні теоретичні поняття
- •Завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Пояснення до завдання
Для наочності географічні класифікації зображають у вигляді таблиць, решіток або “дерев логічних можливостей” – метод логіки у графічному прийомі при якісний класифікації за Н.В.Міловидовою (1969) (чи “деревом місцевих реальностей” – за Д.Л.Армадом (1975).
Той чи інший тип “дерев” (синонім “дерева” – “граф”) слід вибирати в залежності від мети. При теоретичному дослідженні бажано дати повну класифікацію та графічно зобразити її деревом логічних або регіональних можливостей. При вирішенні практичної задачі слід обмежитися “деревом фактичних можливостей” району, запобігаючи надмірному його “розростанню”. Приклад побудови “дерева фактичних можливостей” для оптимізації використання природних умов агроландшафту та заповідника у степу наведено на рис. 4. Ліва частина (на рис. 4 – верхня) показує плакорні (на високих положеннях) типи ландшафту, права (на рис. 4 – нижня) – гідрографічну мережу. Зверху “дерево” розмічено класифікаційними ознаками певних таксономічних одиниць та їх рангами, що допомагає досліднику не допускати логічних помилок, а користувачу – зрозуміти принцип класифікації. При гетерогенних класифікаціях можна використовувати для цього дві сторони “дерева” або показувати, яка ознака відноситься до якої частини.
Родове поняття “ландшафти степу” позначено нульовим рангом. На “дереві” відмічено 125 видових відмінностей більш дрібних ландшафтів. Це досягається за рахунок умовних позначок. Якщо дві чи більше “гілок” однакові, то можна обмежитися показом однієї із них, поставивши у відповідних вузлах графу однакові цифри. Можна пропускати таксономічні ступені. Так, на рис. 4 – від вузла 3 до 8 і від 17 до 16, 18 та 20 “гілки” проходять, проминувши таксон 3 (експозиція), оскільки для цілей даного дослідження експозиція залісених угідь на пологих уклонах не має значення, а днища балок взагалі на мають експозиції. Ліси важливо поділити за породами, оскільки проникнення радіації залежить від форми крон та положення листяних пластинок. Якби треба було скласти карти для сільськогосподарського освоєння, то, навпаки, ліси розділяли б не за породами, а за експозиціями, оскільки після вирубки та розорювання експозиція отримає велике значення; породи не мали б значення, якщо ліси зрубають для звільнення угідь під поля.
Поділ різних видів ландшафту закінчується на різних ступенях. Наприклад, у лісових угіддях немає сенсу фіксувати мікрорельєф, тому їх розподіл можна закінчити на п’ятому ступені (за винятком відмітки вологості), а в сильно змінених господарською діяльністю ландшафтах не потрібно відмічати також породи дерев, в результаті чого ділення закінчується на четвертому ступені. Графічне зображення (дерево чи граф) допускає гетерогенність, тобто розгалуження ознак (точка біфуркації). Наприклад, на 6-му ступені класифікації лише “днища балок та заплави” діляться за ознакою різної зволоженості, а решта угідь – за ознакою мікрорельєфу.
Завдання
1. Виділити згідно з “деревом фактичних можливостей” (див. рис. 4) типи ландшафтів за їх функціональним призначенням і назвати їх, починаючи з кінця. Приклад назви типу по самій лівій або верхній за рисунком “гілці”: “рівні без косіння степи на супіщаних ґрунтах водороздільних просторів”. Групи варіантів формуються по “гілках дерева”:
1) 1-6-й варіанти – починаючи з мезорельєфу (ранг 1 “дерева”) – лише ті “гілки дерева”, що мають продовження до мікрорельєфу та зволоженості (ранг 6);
Ранг |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Класифікаційні ознаки |
Ландшафт |
Мезо-рельєф |
Грунт |
Експозиція |
Використан-ня земель |
6,9,16) Використання степів 8,18) Породи дерев |
9, 13,14) Мікрорельєф 19,20) Вологість |
|
|
|
Суглинистий |
|
Степи |
З косінням |
|Рівні |
|
|
|
|
Ниви |
|
|Западини |
|
|
|
|
|
Пасовища |
|
|Улоговини |
|
|
|
|
|
|
|
|Промоїни |
|
|
|
Щебенистий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Степи |
|
|
|
|
|
|
|
Ниви |
|
|Рівні |
|
|
|
|
|
Пасовища |
|
|Западини |
|
|
|
|
|
|
Сади |
|Дубові |
|Улоговини |
|
|
Суглинистий |
|
Лісосмуги |
|Осикові |
|Промоїни |
|
|
|
|
|
|
|Березові |
|
|
|
|
|
|
Лісові культури |
|Вільхові |
|
|
|
|
|
|
Рідколісся |
|Соснові |
|
|
|
|
Щебенистий |
|
Розсадники |
|Змішані та ін. |
|
|
|
|
|
|
|Чагарники |
|
|
|
|
|
|
|
|Поляни |
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|Дороги |
|
|
|
|
|
|
|
|Яри |
|
|Рівні |
|
|
|
|
|
|
|Акваторії |
|
|Улоговини |
|
|
|
|
|
|
|Промоїни |
|
|
|
|
|
Ниви |
Без косіння |
|
|
|
|
|
Зх |
|
|
|Рівні |
|
|
Ландшафт степу |
|
|
|
|
|Улоговини |
|
|
Щебенистий |
Сх |
Лісосмуги |
|
|Промоїни |
||
|
|
|
| |
|
|
||
|
|
Пн |
|Дороги |
|
|
||
|
|
Пд |
|Яри |
|
|
||
|
|
Зх |
|Кар’єри |
|
|
||
|
|
Сх |
|Зсуви ґрунту |
|
|
||
|
|
|
Степи |
|
|
||
|
|
Щебенистий |
|
Ниви |
|
|
|
|
|
|
|
|Пасовища |
|
|
|
|
|
|
|
|Сади |
|
|
|
|
|
Суглинистий |
|
|Лісосмуги |
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|Дороги |
|
|
|
|
|
Супіщаний |
|
|Яри |
|
|
|
|
|
|
|
|Піски |
|
|
|
|
|
|
|
|
|З косінням |
|Сухі |
|
|
|
|
|
|Ниви |
|Без косіння |
|Вологі |
|
|
|
|
|
Пасовища |
|
|Мокрі |
|
|
|
|
|
Ліси природні |
|
|
|
|
|
|
|
|
Лісові культури |
|
|
|
|
Суглинистий |
|
Рідколісся |
|
|
|
|
|
|
|
|Чагарники |
Осикові |
|
|
|
|
|
|
|Поляни |
Вільхові |
|Сухі |
|
|
|
Супіщаний |
|
|Дороги |
Вербові |
|Вологі |
|
|
|
|
|
|Піски |
Змішані та ін. |
|Мокрі |
|
|
|
|
|
Торф’яники |
|
|
|
|
|
|
|
|Акваторії |
|
|
2) 7-11-й варіанти – починаючи з ґрунту (ранг 2 “дерева”) – лише ті “гілки дерева”, що мають продовження до рангу 4 і далі;
3) 12-20-й варіанти – починаючи з використання (ранг 4 “дерева”) – лише ті “гілки дерева”, що мають продовження до рангу 5 і далі.
2. Розділити виділені типи ландшафтів на класифікаційні групи за:
1) функціональним призначенням; 2) типами фітоценозів; 3) мікрорельєфом;
4) зволоженістю.