I етап. Ідентифікація (визначення) проблеми

1. Який клас задач належить вирішувати експертові (експертам) або даній аналізуючій системі?

2. Як ці задачі можуть бути охарактеризовані або визначені?

3. Які існують важливі підзадачі та їх підзадачі (ієрархічний ряд)?

4. Які концепції можуть бути використані при вирішенні даної проблеми?

5. Які є важливі поняття і які їх взаємозв’язки?

6. Який вид повинно мати рішення?

7. Які аспекти досвіду експерта (експертів) є суттєвими при вирішенні даної проблеми?

8. Яка природа і який обсяг знань, необхідних для вирішення даної проблеми?

9. Які можливі ситуації, що можуть стати перепоною в реалізації задачі?

10. Як ці перепони будуть впливати на експерта (експертів) чи аналізуючу систему та на виконання задач по вирішенні проблеми?

11. Які є дані, як вони отримуються, чи їх достатньо?

12. Які типи даних є дефіцитними, яка доступність до необхідної інформації?

13. Які питання необхідно вирішити, щоб їх отримати?

14. Яка вартість отримання даних?

II етап. Концептуалізація

1. Які є типи даних?

2. Що задано і що повинно бути виведено?

3. Чи мають підзадачі назви і які вони?

4. Чи мають стратегії назви і які вони?

5. Чи є ясні часткові загальновизнані гіпотези і які вони?

6. Як зв’язані між собою об’єкти предметної області?

7. Чи можна відобразити ієрархічну структуру задачі і показати причинно-наслідкові відношення, родо-видові зв’язки, відношення типу “частина-ціле” і т.і.? Який вид має ця структура?

8. Які процеси приймають участь в рішенні задачі?

9. Які обмеження накладено на ці процеси?

10. Як реалізується передача інформації?

11. Чи можна визначити та розділити знання, які необхідні для отримання результату, і знання, які використовуватимуться для обґрунтування результату?

III етап. Формалізація

1. Чи є невизначеність у даних?

2. Чи залежить логічна інтерпретація даних від порядку їх появи у часі?

3. Які характеристики проблеми можна отримати на базі виборки із постійного потоку даних? Які конкретні показники, властивості тощо можуть бути отримані із графіків та рисунків?

4. Чи є дані надійними, точними, однозначними (стійкими) чи вони ненадійні, неточні, неоднозначні (розмиті)?

5. Чи не викликають отримані дані протиріч, чи повні та достатні вони для вирішення поставленої задачі?

6. Який тип формалізації та який понятійно-термінологічний апарат найбільш адекватно віддзеркалюють дану проблему?

7. Який вибрати тип моделювання (моделі) та прогнозу?

Загальна схема процесу системного дослідження, яке організовують при вирішенні конкретної задачі з використанням методів інформатики, моделювання, спостереження та експериментування, показана на рис 1.

Рис. 1. Схема процесу системного дослідження проблеми

Завдання

Продемонструвати порядок розв’язання певної екологічної проблеми за схемою процесу системного дослідження (див. рис. 1), відповівши на запитання наведених вище трьох етапів системного підходу. Варіанти:

1. Забруднення атмосфери викидами промислового підприємства.

2. Забруднення атмосфери викидами автотранспорту.

3. Техногенне забруднення гідросфери (ріки, озера, гідрологічної мережі).

4. Забруднення ґрунтів пестицидами.

5. Відведення земель агросфери під будівництво міста.

6. Будівництво промислового підприємства на території спільного з агроугіддями водозбірного басейну.

7. Прокладення автотранспортних магістралей через територію агропідприємства.

8. Порушення агроландшафту при видобутку вугілля.

9. Прокладення трубопроводів транспортування нафти і газу через територію агропідприємства.

10. Засолення ґрунтів при веденні сільського господарства з ненормованим поливом полів.

11. Порушення норм обробки сільськогосподарських угідь хімічними засобами захисту рослин.

12. Порушення агроландшафту при видобутку нафти.

13. Науково необгрунтоване надмірне використання мінеральних добрив у сільському господарстві.

14. Розробка кар’єру з добування руд корисних копалин.

15. Порушення грунтово-гідрологічного режиму природних екосистем при надмірній осушувальній меліорації земель.

16. Порушення норм поливу агроугідь.

17. Будівництво водосховища у долині річки.

18. Ненормоване рекреаційне використання водоймища агроландшафту.

19. Порушення рослинного покриву у верхній частині гірських водозборів внаслідок надмірної вирубки лісових деревостанів.

20. Не достатнє дотримання вимог контурного землеробства.

21. Порушення нормативів боротьби з шкідниками і хворобами агроугідь.

22. Потенційна небезпека стихійних явищ: паводок, буревій; льодолам.

23. Можливі ранньоосіння та пізньовесняні заморозки в регіоні.

24. Прогнозують малосніжну але морозну зиму.

25. Прогнозують посушливу першу частину літа і дощовий серпень.

26. Є загроза розвитку епіфітотій хвороб сільськогосподарських рослин.