Питання для самоперевірки

1. Як у законодавстві визначена відповідальність за втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель?

2. Перерахуйте категорії земельних угідь що підлягають відшкодуванню втрат, завданих обмеженням прав власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу.

3. Які причини можуть зумовити зміну цільового використання земель?

4. Який порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам? Які розміри відшкодувань і від чого вони залежать?

5. Які категорії громадян і юридичних осіб звільняються від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва? На які цілі використовують кошти від відшкодувань?

6. Назвіть особливості відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у випадках: 1) повернення угідь, наданих у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, 2) угіддя надаються на умовах освоєння нових земель або поліпшення існуючих угідь.

7. Як встановлюють термін відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, який він?

8. Як встановлюють коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь?

Практична робота №8. Оцінка антропогенних навантажень та ступеня антропізації геосистем

Мета роботи: Проаналізувати різноманітність антропогенних навантажень, яких зазнають геосистеми, та їх особливості. З’ясувати принципи встановлення ступеня антропогенної трансформації геосистеми. Засвоїти навики оцінки антропогенного навантаження на певну територію району та ступеня трансформації її геосистеми бальним та кількісним методами, побудови ізолінійної карти антропізації території.

Загальні теоретичні поняття

Антропогенні навантаження. Виконання геосистемою більшості соціальних функцій пов’язане з антропогенним впливом на неї. Цей вплив дуже різноманітний і тому в ландшафтознавстві та ландшафтній екології запропоновано багато різних варіантів їх типології. В цілому антропогенні впливи на геосистеми та їх зміни при цьому можна систематизувати за такими п’ятьма ознаками (за М.Д.Гродзинським, 1993): 1) спектром впливів, характерним певному функціональному використанню геосистеми; 2) оцінкою змін геосистем з антропоцентричної точки зору; 3) тривалістю дії антропогенного фактора; 4) силою цього впливу; 5) характером реакції (тобто зміною структури та динамічних тенденцій) геосистем при їх антропізації.

Кожний вид антропогенного впливу на геосистему можна описати рядом параметрів, що безпосередньо характеризує ступінь антропогенного навантаження. Такими параметрами, наприклад, для промислових впливів є: об’єми викидів різних забруднень в атмосферу та поверхневі води (середні разові, максимальні разові, в цілому за рік), шумове та теплове забруднення, об’єми води, що вводяться в технологічні цикли тощо.

Досить широко використовується бальний метод. Він полягає у ранжуванні видів впливів за ступенем трансформації ними природних геосистем. Для оцінки антропогенної трансформації ландшафтів України П.Г.Шищенко (1988) запропонував такі коефіцієнти (за 1 прийнято природні геосистеми): 1) лісогосподарські впливи - 1,05-1,1; 2) косіння та випас – 1,15; 3) впливи садово-плантаційного господарства – 1,2; 4) орного землеробства – 1,25; 5) сільської забудови – 1,3; 6) міської забудови – 1,35; 7) гідробудівництва – 1,4; 8) промисловості – 1,5 (М.Д.Гродзинський, 1993).

Об’єктивніші оцінки можна отримати розрахунками. Для цього слід обгрунтувати показники та розрахункові формули, що дають уявлення про інтегральний вплив на геосистему певної групи антропогенних факторів. При обмеженій інформації про безпосередні впливи на геосистеми обчислюють інтегральні оцінки індустріального, транспортного, аграрного, рекреаційного та урбаністичного навантаження. Транспортне навантаження на і-ту геосистему обчислюють за формулою (М.Д.Гродзинський, 1993):

Т= (l/S)·[Σ (P_aP_ic_i/L_a,_i)], (1)

де Т – умовна оцінка транспортного навантаження на геосистему;

l – довжина автошляхів у її межах;

S – площа геосистеми;

P_a – чисельність населення населеного пункту “а”, найближчого до геосистеми;

P_i – населення у містах, зв’язаних безпосередніми автошляхами з населеним пунктом “а”;

L_a,_i – відстань по автошляху між ними;

c_i – коефіцієнт провідності автошляху до і-го пункту (від 1,0 – для автошляхів міжнародного значення до 0,05 – для внутрішньогосподарських польових доріг). Коефіцієнт c_i визначають відповідно до індивідуальному варіанту завдання.

Ступінь антропізації геосистем. Під ступенем антропізації (або антропогенної трансформації) геосистеми розуміють зміну її структурних та динамічних особливостей в результаті функціонального використання. За цією ознакою виділяють корінні або природні (тобто не змінені) та похідні (змінені господарською діяльністю) геосистеми.

Кількісні методи оцінки ступеня антропізації враховують структуру земельних угідь у межах геосистеми. За співвідношенням природних та змінених ПТК виділяють такі ландшафти (Ф.Н.Мильков, 1973): 1) антропогенні (природних угідь не більше 25 %); 2) природно-антропогенні (25-50 %); 3) антропогенно-природні (50-75 %); 4) природні (75-100 %). Повніший підхід до оцінки антропізації геосистем враховує не тільки процентне співвідношення угідь різних видів, але й ступінь зміненості геосистеми при її використанні під певне угіддя (П.Г.Шищенко (1988) за М.Д.Гродзинським, 1993):

В=0,01 Σ b_i p_i, (2)

де В – бал антропізації геосистеми;

b_i – ступінь антропізації геосистеми за її використанні під угіддя і-го виду;

p_i – частка площі геосистеми, яку в ній займає угіддя і-го виду.

Залежно від зонального типу геосистем їх зміненість одним видом угіддя різна. Так, у лісових геосистемах їх зміненість ріллею слід вважати більшою, ніж орних, лучних та степових геосистем. Тому ступінь антропізації (b_i) визначається у межах установлених градацій залежно від зонального типу геосистем (М.Д.Гродзинський, 1993): 1) природоохоронні території – 1-10; 2) ліси – 11-20; 3) заболочені землі – 21-30; 4) луки, пасовища – 31-40; 5) сади, виноградники – 41-50; 6) рілля – 51-60; 7) сільська забудова – 61-70; 8) міська забудова – 71-80; 9) водосховища, канали, стави – 81-90; 10) кар’єрно-відвальні утворення тощо – 91-100.